09 липня 2014 року Справа № 908/3458/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючого),
Гончарука П.А. (доповідача),
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 1 квітня 2014 року у справі № 908/3458/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, -
Встановив:
У жовтні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про відшкодування 81558,40 грн. шкоди, заподіяної під час перевезення вантажу, посилаючись на умови договору № 0104/3 від 1 квітня 2013 року.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 2 грудня 2013 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено фізичну особу - підприємця ОСОБА_5.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 9 січня 2014 року позовні вимоги, заявлені до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, задоволені, з відповідача на користь позивача стягнуто 81558,40 грн. шкоди та судовий збір в розмірі 1720,50 грн. В задоволенні позову, заявленого до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 1 квітня 2014 року рішення місцевого суду скасовано. В задоволенні позову про відшкодування 81558,40 грн. шкоди, заявленого до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, відмовлено. Стягнуто з позивача на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 судовий збір.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову та стягнення солідарно з відповідачів 81558,40 грн.
У відзиві на касаційну скаргу фізична особа - підприємець ОСОБА_5 просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 1 квітня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено договір № 0104/3 організації транспортно-експедиторського обслуговування, за яким виконавець зобов'язується організувати перевезення вантажів позивача на умовах, узгоджених сторонами у заявці, а також надавати інші послуги. Виконавець несе матеріальну відповідальність в повному обсязі за втрату, недостачу, розкрадання чи пошкодження прийнятого до доставки та супроводження товару та відшкодовує позивачу вартість недопоставленого, втраченого, розкраденого чи пошкодженого товару в повному обсязі. Виконавець має право, для виконання покладених на нього обов'язків, укладати договори з іншими особами.
22 серпня 2013 року позивачем подано заявку-договір № 110 на перевезення товарно-матеріальних цінностей за маршрутом: м. Обухів, Київська обл. - м. Запоріжжя.
В результаті організації процесу перевезення виконавцем, як експедитором, укладено з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, як перевізником, заявку-договір на перевезення вантажів автотранспортом № 293 від 22 серпня 2013 року, якою передбачена відповідальність перевізника за збереження вантажу в розмірі вартості довіреного йому вантажу відповідно до супровідних документів.
На виконання заявки-договору № 293 від 22 серпня 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_5 здійснив перевезення довіреного йому вантажу, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 23/08/038 від 23 серпня 2013 року та актом здачі-приймання виконаних робіт № ЩУ-0000703 від 24 серпня 2013 року.
Згідно акту від 24 серпня 2013 року (а.с. 6) під час транспортування вантажу було здійснено крадіжку частини товару. Шкода, заподіяна крадіжкою, становить 81558,40 грн.
Встановивши зазначене, розглядаючи вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів зазначеного розміру шкоди, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами ч. 1 ст. 307, ч.ч. 1, 3 ст. 314 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 509, ст. 614 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення 81558,40 грн., заявлених до перевізника - фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, оскільки його відповідальність за втрату вантажу передбачена умовами заявки-договору № 293 від 22 серпня 2013 року. Вимоги, заявлені до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, залишені судом без задоволення.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, господарський суд другої інстанції рішення місцевого суду скасував, відмовивши в позові в повному обсязі на тій підставі, що акт від 24 серпня 2013 року складений без дотримання вимог р. 15, 16 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, а в товарно-транспортній накладній № 23/08/038 від 23 серпня 2013 року не зазначено про недостачу товару та складання відповідного акту. При цьому, позивачем не надано доказів оплати поставленого товару. Разом з тим, судом зазначено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_5 не є учасником правовідносин за договором № 0104/3 від 1 квітня 2013 року, умовами якого обґрунтовані позовні вимоги та відповідно до п. 4.2.3 якого, у разі залучення третіх осіб до перевезення вантажів замовника матеріальну відповідальність несе виконавець - фізична особа - підприємець ОСОБА_4.
Проте, з висновками попередніх судових інстанцій як про наявність правових підстав для задоволення позову в частині, заявленій до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, так і про необхідність відмови в задоволенні позову в повному обсязі погодитись не можна.
Встановлено, що позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору № 0104/3 від 1 квітня 2013 року організації транспортно-експедиторського обслуговування, укладеного позивачем і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4.
Попередні судові інстанції, в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не з'ясували правової природи даного договору, не визначили норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не застосували їх при вирішенні даного спору, що вплинуло на правильність прийнятих судових рішень.
З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами чинного законодавства, фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, а тому вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти відповідне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 9 січня 2014 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 1 квітня 2014 року у справі № 908/3458/13 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Головуючий Остапенко М.І.
Судді Гончарук П.А.
Стратієнко Л.В.