Справа № 2-148/2011
Провадження № 2/0202/11/2014
Іменем України
19 червня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
в складі : головуючого судді Зосименко С.Г.
при секретарі Котула А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, приватний нотаріус ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири та визнання права власності на ? частину квартири,
У липні 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири та визнання права власності на ? частину квартири посилаючись на те, що з ОСОБА_1 вона знаходиться у зареєстрованому шлюбі з 18.06.1988 року. За час шлюбу ними була придбана квартира АДРЕСА_1. У квітні 2010 року їй стало відомо, що чоловік без її згоди продав належу їм квартиру за договором купівлі-продажу від 24.03.209 року ОСОБА_3 Після чого ОСОБА_3 продав спірну квартиру ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 06.10.2009 року. Просила визнати недійсним договір купівлі-пролажу квартири АДРЕСА_1,від 24 березня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, визнати недійсним договір купівлі-пролажу квартири АДРЕСА_1, від 06 жовтня 2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований у реєстрі за № 9028, визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.
Позивачка подала до суду заяву про слухання справи без її присутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Причину неявки суду не повідомив.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився. Причину неявки суду не повідомив.
Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засідання позовні вимоги не визнав Суду пояснив, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем позивачка не була стороною при укладанні договору купівлі-пролажу квартири АДРЕСА_1, від 06 жовтня 2009 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 і тому вона не може заявляти вимоги щодо визнання даного договору недійсним. Просив у задоволенні позову відмовити.
Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином.
Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином.
Суд вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 знаходяться у зареєстрованому шлюбу з 18.06.1988 року. Від шлюбу мають трьої дітей: дочку ОСОБА_8, 1989 року народження, дочку ОСОБА_7, 1992 року народження та сина ОСОБА_7, 1999 року народження. 26 грудня 2008 року ОСОБА_1 придбав трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири.
24 березня 2009 року ОСОБА_1 уклав із ОСОБА_3 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який був посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2
Згідно п. 1.7 даного договору купівлі-продажу заява про згоду дружини продавця ОСОБА_6 на продаж квартири знаходиться на зберіганні у справах приватного нотаріуса.
Копія даної заяви знаходиться в матеріалах справи.
Суд критично ставиться до твердження позивачки, що вона ніякої згоди на продаж квартири не давала, довіреності на продаж квартири не підписувала, підпис в довіреності було виконано не нею, а іншою особою, оскільки позивачка не заявляла клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи і суд позбавлений можливості встановити правильність та належність підпису позивачки у документах.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України при укладанні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя Дружина, чоловік, має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладено другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
У позовній заяві позивачка підтвердила, що вони з відповідачем проживають однією сім'єю, мають спільний бюджет, після придбання спірної квартири постійно вселилися у неї та постійно всієї сім'єю проживають там до теперішнього часу.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та не вбачає підстав для їх завдоолення.
Керуючись ст. 65 Сімейного Кодексу України, ст. ст.15, 30, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя С.Г. Зосименко