Справа № 554/9315/14-к
Іменем України
Дата документу 10.07.2014
10 липня 2014 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12014170010000292 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, ніде не працює, судимого
28 жовтня 1980 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 206 КК України (далі - КК) 1960 року на 1 рік виправних робіт з утриманням в дохід держави 20% заробітку. 20 січня 1981 року виправні роботи замінено на 1 рік позбавлення волі, звільненого 20 січня 1982 року по відбуттю покарання;
29 червня 1982 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 206 КК 1960 року на 4 роки позбавлення волі;
19 серпня 1986 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 196 КК 1960 року на 1 рік виправних робіт з утриманням в дохід держави 20% заробітку. 10 жовтня 1986 року виправні роботи замінено на 1 рік позбавлення волі, звільненого 6 жовтня 1987 року по відбуттю покарання;
22 лютого 1988 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 142, 121,ч. 2 ст. 106, 42 КК 1960 року на 7 років позбавлення волі, звільненого 3 грудня 1994 року по відбуттю покарання;
21 листопада 1995 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 140 КК 1960 року на 4 роки позбавлення волі, звільненого 8 вересня 1999 року по відбуттю покарання;
15 березня 2006 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 263 КК на 1 рік позбавлення волі;
21 вересня 2006 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 309 КК на 1 рік позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено 1 рік 1 місяць позбавлення волі;
8 листопада 2006 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК на 1 рік 1 місяць позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено 1 рік 2 місяці позбавлення волі, звільненого 2 квітня 2007 року по відбуттю покарання;
20 вересня 2007 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 358, 70 КК до штрафу в розмірі 530 грн.;
15 квітня 2008 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК на 1 рік позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;
4 червня 2008 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК на 1 рік позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;
17 квітня 2009 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК на 5 років позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;
26 листопада 2009 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 263, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК на 3 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено 5 років 1 місяць позбавлення волі;
28 жовтня 2013 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185 КК на 3 місяці арешту;
12 грудня 2013 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. ч. 3 і 4 ст. 358, ч. ч. 1 і 4 ст. 70, 72 КК на 6 місяців арешту, звільненого 16 квітня 2014 року по відбуттю покарання
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
31 травня 2014 року, приблизно о 10 год. 00 хв., обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на території ЦКР, що по вул. Н.Базар в м. Полтаві, діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно з жіночої сумки потерпілої ОСОБА_5 викрав мобільний телефон «Nokia 6320» вартістю 181,80 грн. з картою оператора мобільного зв'язку «MTS» вартістю 10 грн., спричинивши їй матеріального збитку на загальну суму 191,80 грн.
Допитаний в суді по справі обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердивши факт його скоєння за викладених вище обставин. Щиро розкаявся у вчиненому та просив його суворо не карати.
Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто за ч. 2 ст. 185 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування завданого збитку шляхом повернення вкраденого.
Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.
Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.
Суд враховує, що вчинений обвинуваченим злочин являється злочином середньої тяжкості.
Суд також враховує особу обвинуваченого, який раніше неодноразово засуджувався за вчинення умисних, в тому числі аналогічних злочинів, має не зняту та не погашену у визначеному законом порядку судимість, визнав свою вину у вчиненні злочину і щиро розкаявся у цьому, характеристику його особи, наявність обставин, що пом'якшують і відсутність тих, що обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.
З урахуванням наведеного суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відповідно до статті 75 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Судових витрат по справі немає.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Речовий доказ, який переданий на зберігання потерпілій, - повернути їй же.
Вирок може бути оскаржено в Апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
СуддяОСОБА_1