Справа № 541/1555/14-ц
Провадження №2/541/708/2014
Іменем України
08 липня 2014 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Городівського О.А.,
при секретарі - Ніколаєнко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
19.06.2014 року до Миргородського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій вона виклала прохання збільшити розмір аліментів на своє утримання на період навчання та стягувати з ОСОБА_2 на її користь щомісячно аліменти в розмірі 20% усіх видів заробітку відповідача починаючи з 17 червня 2014 року до 01 липня 2016 року.
Свої вимоги мотивує тим, що у зв'язку зі зміною обстановки, а саме у зв'язку з анексією Криму Російською Федерацією вона вимушена була оформити переведення на навчання до іншого навчального закладу, а саме Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Даний навчальний заклад не забезпечив позивачку гуртожитком, а тому вона вимушена винаймати квартиру в м. Вінниці. Також після переведення в новий навчальний заклад ОСОБА_1 припинено виплату стипендії.
У зв'язку з вказаними обставинами в неї погіршилося матеріальне становище, а її батько ОСОБА_2 в добровільному порядку відмовляється збільшити розмір допомоги, у зв'язку з чим вона звернулася з вищевказаним позовом до суду.
08 липня 2014 року відповідач, ОСОБА_2 надав суду заяву в якій просив відкласти розгляд справи, в якій також навів заперечення проти задоволення позову. Відповідач вважає, що допомогу у навчанні повнолітньої доньки має надавати також і мати позивачки, яка отримує заробітну плату, що значно перевищує розмір його пенсії. Крім того, вона отримує пенсію на неповнолітню дитину-інваліда, а також аліменти від нього на утримання неповнолітнього сина.
В судове засідання позивачка не з'явилася, в позовній заяві виклала прохання розгляд справи проводити без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши суду вищевказану заяву в якій просив розгляд справи відкласти, у зв'язку з тим, що він позов не визнає.
Вивчивши та проаналізувавши всі докази зібрані по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно копії свідоцтва про народження від 21.03.1997 року НОМЕР_1, ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 (а.с.3).
Згідно довідки виданої Вінницьким національним медичним університетом ім. М.І. Пирогова від 19.05.2014 року (а.с.5), ОСОБА_1 дійсно є студенткою 4 курсу денної форми навчання медичного факультету №1 за спеціальністю «лікувальна справа». Навчається за державним замовленням, була переведена з Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського на бюджетну форму навчання. В гуртожитках Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова не проживає. Термін навчання з 14.04.2014 року по 01.07.2016 року.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 травня 2012 року з позивача на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_1, яка продовжує навчання присуджено до стягнення 11 % його доходу щомісячно до 30 червня 2016 року.
Згідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Всупереч цих вимог закону та вимог ст. 60 ЦПК України позивачкою суду не надано належних і допустимих доказів того, що на час звернення в суд з цим позовом стан здоров'я ОСОБА_2 поліпшився або покращилось його матеріальне становище.
Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 28 жовтня 2013 року було зменшено розмір аліментів стягнутих згідно рішення Миргородського міськрайонного суду від 10 листопада 2011 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини всіх доходів до 1/6 частини, але не менше прожиткового мінімуму дитини відповідного віку.
Тобто матеріальне становище відповідача погіршилося, що було взято до уваги апеляційним судом при постановленні рішення.
Суд приймає до уваги посилання ОСОБА_1 про погіршення її матеріального становища, проте вказану обставину потрібно враховувати при постановленні рішення у сукупності з вимогю яка визначена в ст. 199 СК України, про можливість батьків надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині, яка продовжує навчатись.
Статтею 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Також на дані правовідносини поширюються норми ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, згідно до якої визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд бере до уваги, те що у позивачки є працююча мати ОСОБА_3, яка, як встановлено рішенням апеляційного суду, станом на 01.01. 2013 року отримує заробітну плату розмір якої значно перевищує розмір пенсії відповідача з урахуванням всіх відрахувань які проводяться з неї.
Відповідач є інвалідом першої групи, не ходить, потребує постійної сторонньої допомоги та дорогого медикаментозного лікування.
Позивачкою не надано суду доказів, які б доводили наявність у відповідача ОСОБА_2 можливості надавати допомогу їй у більшому розмірі ніж вона отримує. Встановлення даної обставини являється обов'язковою умовою стягнення утримання на користь повнолітньої доньки, яка продовжує навчатись, відповідно до положення ст. 199 СК України.
Враховуючи вищевказане суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо збільшення розміру аліментів на своє утримання на період навчання з ОСОБА_2 необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 199 СК України, ст.ст. 11, 88,130, 174, 213-215, 294, главою 8 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо збільшення розміру аліментів на її утримання на період навчання, що стягуються з її батька ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: О.А.Городівський