04 червня 2013 рокусправа № 1170/2а-2613/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.
за участю представників:
позивача: - Романяк М. Я. (дов. від 31.05.2013)
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Долинської міжрайонної державної податкової інспекції
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року
у справі № 1170/2а-2613/11
за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода»
до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановила:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода» звернулося до суду з позовом до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.11 № 0000032310, яким СТОВ «Злагода» визначено до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 53 322,33 грн..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий кредит в розмірі 53322,33 грн. сформований правомірно, підтверджений первинними бухгалтерськими документами, які складені відповідно до вимог діючого законодавства. Позивач також зазначає, що відповідачем не доведено використання коштів позивача не за цільовим призначенням відповідно до п.4 постанови Кабінету міністрів України №271 від 26.02.1999.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2011 року №0000032310.
Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 14.10.2011 та прийняти нове рішення у справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що надання послуг ТОВ АФ «Відродження» по збиранню ранніх зернових позивачу не підтверджено угодою, товаротранспортними накладними чи актами виконаних робіт.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.
Відповідачем подано письмове клопотання про заміну відповідача - Долинської міжрайонної державної податкової інспекції правонаступником, яка припинила свою діяльність, правонаступником - Долинською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби.
З огляду на подані документи на підтвердження означеного клопотання, апеляційний суд в порядку ст.55 КАС України вважає за можливе здійснити процесуальне правонаступництво, замінити відповідача у справі Долинську міжрайонну державну податкову інспекцію зазначеним вище правонаступником.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, в поданих суду письмових запереченнях просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, постановлено законне та обґрунтоване рішення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт №009/2310/30798362 від 14.03.2011.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 53322,33 грн., в т.ч. за серпень місяць 2008 року в сумі 53322,33 грн.
Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що в порушення наведеної норми позивачем віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по податковій накладній від 05.08.2008 №71 на суму 319933, 99 грн., в т.ч. ПДВ - 53322,33 грн., яка виписана ТОВ АФ «Відродження» на надані послуги по збиранню ранніх зернових ТОВ «Злагода», юридична адреса с. Кірове, Полтавського району, Полтавської області, і.п.н. 037697016247. Надання послуг не підтверджено угодою, товаротранспортними накладними чи актами виконаних робіт.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032310 від 15.04.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 53322,33 грн.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2. статті 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону).
Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно абз.1 п.5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 цього Порядку.
Матеріалами справи підтверджено, що 01.07.2008 між ТОВ «Агрофірма «Відродження» (Виконавець) та позивачем (Замовник) укладено договір №3 на виконання механізованих сільськогосподарських робіт на протязі 2008 року.
Відповідно до п.1.1 договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе проведення механізованих сільськогосподарських робіт на полях Замовника технікою і персоналом Виконавця, а саме: збирання пшениці - 449 га, збирання ячменю - 181,1 га, збирання ріпаку - 63,9 га. Замовник зобов'язується прийняти і оплатити ці роботи.
Згідно п.2.1. договору загальна сума виконаних робіт згідно договору складає 319933,99 грн., в т. ч. ПДВ - 53322,33 грн.
Фактичне виконання робіт за вказаним договором підтверджується актом виконаних робіт від 05.08.2008, актом звірки взаєморозрахунків, податковою накладною №71 від 05.08.2008, виписаною ТОА АФ «Відродження» на суму 319933,99 грн., в т. ч. ПДВ 53322,33 грн., дорожніми листами тракторів.
Виходячи із змісту вказаних документів вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.
Вказані обставини відповідачем не спростовані, докази того, що податкова накладна, на підставі якої позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту, складена ТОВ «Агрофірма «Відродження» з порушенням вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відстуні.
На момент укладення та реалізації переліченого договору контрагент позивача ТОВ «Агрофірма «Відродження» мав зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.
З огляду на наявність в матеріалах справи доказів в їх сукупності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про встановлення факту реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ АФ «Відродження» щодо надання послуг із збирання врожаю.
Отже, зважаючи на наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, податкової накладної, колегія суддів доходить висновку про правомірність віднесення суми в розмірі 53322,33 грн. до складу податкового кредиту.
Також, колегія суддів не погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999, оскільки вказаним Порядком визначається механізм акумуляції та використання коштів податку на додану вартість, що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою.
Зважаючи на той факт, що податок на додану вартість в розмірі 53322,33 грн. сплачений позивачем за надання ТОВ АФ «Відродження» послуг зі збирання пшениці, ячменю, ріпаку, тобто не мало місце проведення операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, відтак дія Порядку №271 до правовідносин, що виникли, не розповсюджується на позивача.
З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Долинської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року справі № 1170/2а-2613/11 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко