КОПІЯ Справа № 521/5231/14-к
Пр-ня по справі № 1кп/521/471/14
03 липня 2014 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
захисника - адвоката - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Батумі Р. Грузія, росіянина, громадянина Грузії, маючого посвідку на тимчасове проживання на території України, маючого середню освіту, неофіційно працюючого робочим в ресторані «Монок» /м. Одеса, вул. Паустовського/, спільно проживаючий з ОСОБА_7 , маючого на утримані малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 122 КК України, -
08 листопада 2012 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, більш точний час під час слідства не встановлено, гр. ОСОБА_6 , знаходячись на ринку «Черьомушки» розташованому по вул. Космонавтів, в м. Одесі на ґрунті неприязних стосунків з громадянином ОСОБА_4 , з метою примушення ОСОБА_4 до виконання певних дій, спричинив останньому умисні тілесні ушкодження середньої тяжкості. Примушування до вчинення певних дій, виражалось в тому, що ОСОБА_6 умисно примушував (заставляв) ОСОБА_4 , проти волі останнього, та категоричного заперечування виконувати будь-які вказівки обвинуваченого, піти до магазину та придбати для нього алкогольні напої для подальшого вживання.
Після відмови потерпілого ОСОБА_4 здійснити вказані дії, ОСОБА_6 з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , наніс останньому удар кулаком руки в область лівого підребер'я, заподіявши тим самим ушкодження, у вигляді: закритої травми живота у вигляді підкапсулярного розриву паренхіми селезінки, що ускладнилася розвитком спайок між селезінкою і сальником. Вказані ушкодження утворились від дії тупих предметів, групові і індивідуальні особливості яких в пошкодженнях не відобразилися. В подальшому ОСОБА_4 була виконана операція - «Спленектомія (видалення селезінки)». Видалення селезінки тягне постійну втрату загальної працездатності в розмірі 30%. Вказані пошкодження не були небезпечними для життя, тягнуть тривалий розлад здоров'я строком понад три тижні і стійку втрату загальної працездатності менш як на 1/3(30%), і за цим критерієм, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та показав, що він злочин який йому інкримінується досудовим слідством не вчиняв. Дійсно 08.11.2012 року з ранку та до 16 години він знаходився на ринку «Черьомушки» в м. Одесі, де він працює, а саме займається реалізацією товару. Він дійсно бачив свідка ОСОБА_8 та бачив потерпілого ОСОБА_4 . Разом з ОСОБА_8 він випив приблизно 50 грам коньяку. Однак потерпілому ОСОБА_4 він ніяких тілесних ушкоджень не наносив. Також він не примушував його виконувати його вимоги, щодо покупки в магазину алкогольних напоїв. Вважає, що ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_8 його обмовляють. Перший в зв'язку з тим, щоб заробити на ньому гроші, а другий заради помсти, оскільки у ОСОБА_6 були інтимні стосунки з дружиною свідка.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні відмовився від застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.
Незважаючи на повне не визнання своєї вини, винність обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині повністю доказана і підтверджується зібраними по кримінальному провадженню в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами.
Показами потерпілого ОСОБА_4 , який будучи допитаний в судовому засіданні показав, що 08.11.2012 року він приблизно з 10 години знаходився на своєму робочому місці на ринку «Черьомушки», де здійснює торгівлю сантехнічним обладнанням. Навпроти його торгового місця знаходиться торгове місце хлопця на ім'я ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ). Приблизно о 12 годині до ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) підійшов раніше знайомий ОСОБА_6 та запропонував випити. ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) в свою чергу попросив ОСОБА_4 сходити в магазин купити одну пляшку коньяку 0,5 л. Він погодився та придбав для них вказану пляшку. Коли вони розпивали спиртний напій до них приєднався ще один хлопець циганської зовнішності, який також працював на ринку. Коли напій закінчився, ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) знову попросив сходити за новою пляшкою коньяку. ОСОБА_4 погодився і знову придбав для них одну пляшку. Коли вони випили другу пляшку, до ОСОБА_4 підійшов ОСОБА_6 і спочатку попросив, а потім коли потерпілий відмовився, почав вимагати, щоб ОСОБА_4 ще раз сходив за пляшкою коньяку. ОСОБА_4 відмовився та пояснив що зайнятий роботою. Тоді ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_4 обійняв його та кулаком правої руки наніс йому один потужний удар в область лівого підребер'я. Тоді ж ОСОБА_6 почав агресивно стверджувати, що ОСОБА_4 все одно зробить так як хоче ОСОБА_6 . Потім ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) підійшов до ОСОБА_4 та знову попросив сходити за пляшкою. ОСОБА_4 знову погодився, однак в зв'язку з тим, що коньяк закінчився він взяв маленьку пляшку горілки. Коли він її приніс ОСОБА_6 почав знову в агресивній формі вимагати, щоб ОСОБА_4 пішов та обміняв вказану пляшку на пляшку коньяку. Однак ОСОБА_4 категоричну відмовлявся. В указаний конфлікт втрутилась мати ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , яка в той час підійшла на ринок. Тільки після втручання матері ОСОБА_6 заспокоївся. Через деякий час вказані хлопці розійшлись. Прийшовши додому ОСОБА_4 ніякої болі не відчував. Приблизно о 23.30 хвилин, йому стало погано і він відчував сильну біль в області лівого підребер'я. На ранок 09.11.2013 року він звернувся до лікарні. В подальшому йому зробили операцію з видалення селезінки. Він вважає, що ОСОБА_6 заподіяв йому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Очевидцем вказаних подій окрім вказаних осіб був чоловік на ім'я ОСОБА_11 , який торгував на ринку на сусідньому місці. Цивільний позов ОСОБА_4 підтримав та просив його задовольнити.
Показами свідка ОСОБА_8 , який будучи допитаний в судовому засіданні показав, що 08.11.2012 року він з 09 години 00 хвилин знаходився на своєму робочому місці на ринку «Черьомушки» де займається торгівлею відео касет та інш. предметів. Навпроти нього торгівельною діяльністю займається гр. ОСОБА_4 . Приблизно о 12 годині до нього підійшов раніше знайомий ОСОБА_6 який запропонував випити. ОСОБА_8 два рази просив ОСОБА_4 сходити до магазину та купити пляшку коньяку. Останній погодившись приносив їм обумовлені пляшки. Після того як вони випили наступну пляшку, ОСОБА_8 знову попросив ОСОБА_4 сходити за пляшкою коньяку, однак ОСОБА_4 відмовився. Одразу ж ОСОБА_6 почав його умовляти сходити до магазину, однак ОСОБА_4 не бажав цього робити. Тоді ОСОБА_6 будучи в стані алкогольного сп'яніння почав вимагати від ОСОБА_4 , щоб останній виконав його вимогу та сходив за пляшкою коньяку. При цьому він підійшов до нього та обняв його і після того, як ОСОБА_4 відмовився в котрий раз, ОСОБА_6 наніс йому один раз удар рукою в область тулуба. Коли ОСОБА_6 поводив себе агресивно щодо ОСОБА_4 , свідок ОСОБА_8 намагався заспокоїти ОСОБА_6 та не допустити нанесення тілесних ушкоджень потерпілому.
Допитана в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_12 , показала, що висновок експертизи № 533 від 26.02.2013 року у відношенні ОСОБА_4 вона повністю підтверджує. Вказаний висновок вона готувала на медичній документації, оскільки на момент проведення експертизи у ОСОБА_4 вже видимих ушкоджень не було, лише наслідки після проведеної операції. Травма яка була виявлена медичними працівниками у ОСОБА_4 була отримана не більше ніж за два дні до огляду лікарем. Характер травми свідчив про її локальність, тобто її утворення відбулось шляхом сильної направленої дії (наприклад кулаком або тупим предметом), що виключає можливість її отримання від падіння. Щодо хронічних захворювань ОСОБА_4 , які могли призвести після незначного удару, до вказаних наслідків, експерт пояснила, що в медичній документації взагалі не було даних щодо захворювань селезінки.
Крім того, вина ОСОБА_6 повністю підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах кримінального провадження і які судом дослідженні в порядку ст. 358 КПК України.
Повідомленням оператора « 103» від 09.11.2012 року відповідно до якого до ГКБ № 11 о 10 годині 10 хвилин доставлений гр. ОСОБА_4 з діагнозом забій м'яких тканин спини /а.п. 8/.
Довідкою виданою Міською клінічною лікарнею № 11 м. Одеси від 09.11.2012 року, відповідно до якої у ОСОБА_4 поставлений діагноз: тупа травма живота. Розрив селезінки /а.п. 9/.
Заявою від 09.11.2012 року на ім'я начальника Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_4 просить прийняти міри до малознайомого чоловіка на ім'я ОСОБА_13 , який 08.11.2012 року на ринку «Черьомушки» біля його торгового лотка наніс йому удари в область лівого підребер'я, а також вдарив у ліву лопатку. При цьому вів себе дуже агресивно по відношенню до ОСОБА_4 , на зауваження не реагував /а.п. 10/.
Висновком судово-медичної експертизи № 533 від 26.02.2013 року, відповідно до якої у гр. ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закрита травма живота у вигляді подкапсулярного розриву паренхіми селезінки, що ускладнилася розвитком спайок між селезінкою і сальником. Виявлені пошкодження утворилися від дії тупих предметів, групові та індивідуальні особливості яких в пошкодженнях не відобразилися. Наявні пошкодження виникли незадовго до надходження гр. ОСОБА_4 до стаціонару і таким чином могли бути заподіяні 08.11.2012 року, що відповідає періоду заподіяння тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_4 вказаному в постанові. Згідно представленої медичній карти стаціонарного хворого № 5185/2380 ОНМУ ЦРВМ «Університетська клініка» встановлено, що 28.11.2012 року гр. ОСОБА_4 була виконана операція - «Спленектомія (видалення селезінки)». Видалення селезінки у відповідності до ст. 66 «б» «Таблиці відсотків втрати загальної працездатності» до «Інструкції про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи» (1986 р.) тягне постійну втрату загальної працездатності в розмірі 30%. Вказані пошкодження не були небезпечними для життя, тягнуть тривалий розлад здоров'я строком понад три тижні і стійку втрату загальної працездатності менш як на 1/3(30%), і за цим критерієм, згідно п.п. 2.2.2, 2.2.3 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості /а.п. 50-52/.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 122 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечне для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я та значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, вчинено з метою примусу до певних дій.
Доводи підсудного та його захисника про те, що ОСОБА_6 не спричиняв ніяких тілесних ушкоджень потерпілому, що потерпілий його обмовляє і таким чином заробляє собі гроші, на думку суду є виключно способом захисту від обвинувачення.
Так, судом встановлено, що дійсно мав місце факт конфліктної ситуації між обвинуваченим ОСОБА_6 і потерпілим ОСОБА_4 , під час якого ОСОБА_6 спричинив тілесні ушкодження потерпілому. Дії обвинуваченого ОСОБА_6 були умисними та такими, що спричинили відповідні середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому. Окрім того, його дії були пов'язані з примусом потерпілого до вчинення певних дій, які останній не бажав вчиняти, а саме сходити до магазину та придбати алкогольні напої. Докази викладені вище у вироку, повністю підтверджують винність обвинуваченого у скоєному злочині.
Щодо доводів захисту, про те, що потерпілий спричинив тілесні ушкодження під час дорожньо-транспортної пригоди приблизно за 3-5 місяців до вказаних подій злочину, на думку суду є надуманими та такими що повністю не відповідають як обставинам кримінального провадження так і доказам наявним в матеріалах провадження.
Так, відповідно до висновків судово-медичної експертизи № 533 від 26.02.2013 року: наявні у потерпілого ОСОБА_4 пошкодження виникли незадовго до надходження останнього до стаціонару і таким чином могли бути заподіяні 08.11.2012 року /а.п. 50-52/. Окрім того, допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_12 , також підтвердила, що потерпілий при отримані вказаної травми, не міг би з нею жити звичайним життям на протязі п'яти місяців без звернення до медичної установи. Тобто характер травми свідчить про її утворення у дуже стислі терміни, які призвели до негайного звернення до медичної установи та в подальшому до складної операції по видаленню селезінки.
Сам потерпілий заперечує заподіяння будь-яких травм під час ДТП на моторолері. Підстав ставити під сумніви покази потерпілого у суду не має.
Суд під час постановлення вироку не враховує у якості доказів по вказаному кримінальному провадженню пояснення та покази свідків, потерпілого, обвинуваченого, які викладені в протоколах допитах, протоколах одночасного допиту осіб, дані ними під час досудового розслідування слідчому та оперативним співробітникам, оскільки відповідно до ч. ч. 4, 8 ст. 95 КПК України, суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів.
З цих же підстав суд вважає, що протиріч в показах потерпілого та свідків під час судового розгляду кримінального провадження судом не встановлено, оскільки суд давав оцінку показам очевидців обставин кримінального правопорушення виключно які дані в судовому засіданні.
Даючи оцінку показам свідка ОСОБА_14 , яка є рідною матір'ю обвинуваченого судом встановлено наступне.
Так ОСОБА_14 показала, що 08.11.2012 року приблизно о 13 годині вона знаходилась на ринку «Черьомушки», при цьому ніякої бійки між її сином та потерпілим не було. Потерпілий та свідок ОСОБА_8 обмовляють її сина.
Разом з тим, на додаткові питання свідок відповіла, що очевидцем подій які інкримінуються її сину ОСОБА_6 вона не була.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що оскільки ОСОБА_14 є матір'ю обвинуваченого то є заінтересованою у певному розгляді вказаного кримінального провадження. Таким чином її покази суд сприймає критично, вважаючи, що вони неправдиві та такі що не відповідають іншим доказам у справі.
Суд вважає, що органом досудового розслідування у повному обсязі проведено досудове слідство, внаслідок якого, зібрані усі докази які викривають обвинуваченого у вчиненому злочині.
За місцем мешкання та за місцем роботи обвинувачений ОСОБА_6 характеризується позитивно /матеріали провадження/.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами які пом'якшують покарання обвинуваченого: є знаходження на утримані малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також притягнення до кримінальної відповідальності у перше.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 судом під час судового розгляду не встановлено.
Враховуючи викладені обставини які пом'якшують покарання, та відсутність обставин які обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження нових злочинів, повинно бути призначено покарання у межах, встановлених у санкції статі, зв'язане з позбавленням волі.
Підстав для застосування ст. 75 КК України судом не встановлено, оскільки ОСОБА_6 хоча і раніше не судимий, однак обставини кримінального правопорушення, зухвалість дій обвинуваченого під час скоєння кримінального правопорушення, та під час судового розгляду, свідчать про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі з реальним його відбуттям.
При цьому суд враховує, що обвинуваченому ОСОБА_6 роз'яснене право на застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, однак останній відмовився від його застосування, та звільнення від відбуття покарання.
При вирішенні цивільного позову суд керується вимогами ст. ст. 128, 129 КПК України, ст. 11 ЦПК України і ст. ст. 1166, 1167, 1168 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що шкода немайновим правам потерпілого ОСОБА_4 заподіяна обвинуваченим ОСОБА_6 , у зв'язку з чим позов заявлений потерпілим виключно до ОСОБА_6 , як до особи що заподіяла його.
Заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого ОСОБА_4 підтверджується матеріалами кримінального провадження та висновком судово-медичної експертизи № 533 від 26.02.2013 року. Однак доказів понесених матеріальних затрат потерпілим суду не надано.
Так вивченням наданих як доказ затрат на лікування потерпілого - копією чеків, встановлено, що деякі з них датовані до вчинення кримінального правопорушення, деякі чеки фіксують придбання продуктів харчування (сіль, перець, хліб та інш.), а деякі чеки фіксують придбання певних медикаментів (корвалол, валеріана та інш.). Суду не надано доказів того, що певні медикаменти, вказані у чеках, необхідні для лікування саме потерпілого ОСОБА_4 з діагнозом: субкапсулярна гематома селезінки. Будь-яких медичних документів, які б свідчили про необхідність придбання ОСОБА_4 вказаних у чеках медикаментів суду також не надано.
Згідно ч. 1 ст. 11 ГПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як по зверненню фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи викладені обставини, а також вимоги Закону, суд вважає, що у задоволенні цивільного позову потерпілого про стягнення матеріальної шкоди з обвинуваченого, що складається з фактичних витрат на лікування у сумі 3790 гривень 85 копійок необхідно відмовити.
Разом з тим, суд вважає за необхідне стягнути моральну шкоду, заподіяну потерпілому на підставі вимог ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України і загальних принципів цивільного законодавства справедливості і розумності. При цьому суд виходить з того, що потерпілий ОСОБА_4 знаходячись у молодому віці - 43 роки (на момент заподіяння ушкодження) переніс певні страждання і болі, у тому числі і у зв'язку з проведеною операцією та протиправною поведінкою відносно нього. Суд враховує характер злочину, глибину фізичних і душевних страждань потерпілого, спонтанні неприязні стосунки між потерпілим та обвинуваченим, а також поведінку обвинуваченого під час вчинення злочину, в зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення 100 000 гривен моральної шкоди суд задовольняє частково в сумі 20 000 гривень, вважаючи, що дана сума може в повній мірі заповнити моральні страждання які зазнав потерпілий. Суд вважає, що заявлена сума потерпілим є занадто великою та об'єктивно не обґрунтованою, яка не відповідає характеру тілесного ушкодження та вчиненому злочину і таким чином не може бути задоволена.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374-376 КПК України,
СУД, -
Визнати ОСОБА_6 , винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Початок строку відбуття покарання у вигляді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_6 обчислювати з моменту законного затримання обвинуваченого, після набрання законної сили вироком суду.
Затримати ОСОБА_6 після набрання законної сили вироком суду.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 20 000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог потерпілого відмовити, з підстав викладених в мотивувальній частині вироку.
До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_6 вважати продовженим на строк 2 (два) місяці. Строк дії вироку суду щодо продовження строку домашнього арешту становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту закінчення строку попередньої ухвали суду, тобто з 13.07.2014 року. Вирок суду в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 11.09.2014 року, або до 11.09.2014 року лише у випадку приведення вироку до виконання та взяття під варту обвинуваченого.
Контроль за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом покласти на співробітників Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через суд, який ухвалив вирок. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
С У Д Д Я: /підпис/
Копія вироку вірна.
Суддя: ОСОБА_1
Секретар: