Справа № 333/2844/14-а
Провадження № 2-а/333/68/14
09.06.2014р. м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боровікової А.І. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1, в квітні 2014 року звернувся до суду з вищезазначеними вимогами вказавши, що в період з 20.08.1984р. по 09.09.1987р. працював гірником на шахті «Брянковская» з повним робочим днем, що відносить до списку № 1 згідно ч.2 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». В період з 14.07.1988р. по 26.09.1994р. працював на інструментальному заводі ім.Войкова в ковальському-термічному цеху, дані посади відносяться до списку №2.
Позивач зазначив, що згідно ст.ст.12-14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до списку № 1 він має стаж 3 роки та 20 днів, що в свою чергу дає йому право на зменшення віку для призначення пенсії за 3 роки та 20 днів. Тривалість праці за списком № 2 складає 6 років 2 місяці 13 днів, а отже якщо враховувати 2 роки 6 місяців за 1 рік для зменшення пенсії виходить зменшення віку на 2 роки 5 місяців 16 днів, а отже загальна чисельність зменшенням віку, передбаченого ст.12 цього Закону, складає 5 років 6 місяців 16 днів. Період військової служби з 16.05.1979р. по 14.04.1981р., що складає 1 рік 10 місяців 29 днів приєднується до періоду праці за списком №1,2 для зменшення віку при призначенні пенсії. Отже загальний період для зменшення віку для призначення пенсії виходить 7 років 5 місяців 15 днів, а отже враховуючи ст.12 Закону, він набув право на пенсію при досягненні 52 років 6 місяців 15 днів, тобто з 18.08.2012 року.
18.02.2014р. позивач офіційно звернувся до УПФУ в Комунарському районі м.Запоріжжя, з заявою про призначення пенсії з застосуванням ст.ст.13,14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
07.03.2014р., за вих.№42/П-9 йому було направлено лист УПФУ в Комунарському районі м.Запоріжжя, про відмову в призначенні пенсії з застосуванням списку №1, №2 з посиланням на необхідність звернутися до комісії з питання підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та врахував період його праці за списком №1 до загального стажу за списком №2, що не відповідає вимогам ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач просить суд визнати відмову УПФУ в Комунарському районі м.Запоріжжя протиправною. Зобов'язати УПФУ в Комунарському районі м.Запоріжжя призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.ст.12,13,14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та провести її виплату з 18.08.2013р.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, вказавши що ОСОБА_1 18.02.2014 року звернувся до УПФУ в Комунарському районі м.Запоріжжя із заявою (зверненням) довільної форми про призначення пільгової пенсії, в якій просив призначити йому пенсію відповідно до ст.ст.12,13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" з 18.08.2012 р., провести відповідні перерахунки та сплатити різницю. До звернення позивачем було додано копії документів про стаж, вік та заробітну плату.
Листом управління від 07.03.2014 вих.42/П-9 позивача було повідомлено, що у разі підтвердження комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, періоду роботи за Списком №2 у ЗАТ "Запорізький інструментальний завод ім.Войкова", він матиме право на призначення пенсії за Списком №2 у віці 57 років.
Не погодившись із рішенням управління, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати відмову протиправною та зобов'язати управління призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.ст.12,13,14 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" та провести її виплату з 18.08.2013 року.
У своєму позові позивач зазначає, що управлінням, на його думку, було йому відмовлено в призначенні пенсії.
Порядок подачі документів для призначення пільгової пенсії регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 05.11.2011 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1). Дані нормативно-правові акти встановлюють перелік необхідних документів та регулюють порядок їх подачі для призначення пільгових пенсій.
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядком №22-1 встановлений типовий зразок заяви для призначенн (перерахунку) пенсії (зразок заяви додається). Таким чином, її форма є законодавчо визначеною. ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про призначення пільгової пенсії довільної форми.
Згідно з ч.5 ст.45 Закону №1058- ІV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. У разі виявлення підстав для відмови в призначенні рішення, дане питання розглядається комісією з суперечливих питань при призначенні і виплаті пенсії, складається відповідне рішення, про яке повідомлється особу, яка звернулась із відповідною заявою.
У даному випадку звернення позивача розглядалось у порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року №393/96, в якому не вказувалось на відмову управління призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за вислугу років, а лише раз'яснювалось, що на сьогоднішній день він не набув такого права відповідно до чинного пенсійного законодавства.
Крім того, відповідно до діючих нормативно-правових актів, у випадку звернення позивача до управління в порядку ч.1 ст.44 Закону №1058-ІV за призначенням пільгової пенсії, окрім заяви встановленого зразка, позивачем в обов'язковому порядку повинне бути надане рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років в разі ліквідації підприємства, установи, організації (перелік документів, які подаються для підтвердження стажу на Комісії визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 №18-1).
Отже, позиція позивача відносно відмови управління в призначенні пільгової пенсії, є такою, що не відповідає дійсності, адже не було самого факту звернення за призначенням пільгової пенсії у порядку, передбаченому законом.
Щодо обчислення віку, з якого позивач набуде право на призначення пільгової пенсії, повідомляємо наступне.
Відповідно до п.а) ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Згідно з п. б) ст.13 Закону №1788-ХІІ працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
За даними наданих позивачем довідок від 26.07.2010 року №45 та №46, виданих ДП "Первомайсьвугілля" відокремленим підрозділом шахта "Ломоватська", підтверджується факт роботи за Списком №1 за пероди з 20.08.1984 року по 01.12.1984 року та з 01.12.1984 року по 09.09.1987 року. Таким чином, сукупний розмір відпрацьованого стажу за Списком №1 (п.а) ст.13 Закону №1788-ХІІ) ОСОБА_1 складає 3 року 20 днів, що є менше половини пільгового стажу роботи для набуття права на призначчення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
За даними довідки від 08.04.2010 року №01-143, виданої ЗАТ "Запорізький інструментальний завод ім.Войкова", стаж роботи позивача за Списком №2 з 14.07.1988 року по 26.09.1994 року складає 6 років 2 місяці 13 днів, що є менше половини пільгового стажу роботи для набуття права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до п.б) ст.13 Завону №1788-ХІІ.
Крім того, у довідці, виданій 08.04.2010 ЗАТ "Запорізький інструментальний завод ім.Войкова" зазначено, що за період з 30.09.1987 по 11.07.1994 рр. дані про кількість відпрацьованих днів на пільгових умовах не збереглися. Таким чином, період роботи позивача на зазначеному підприємстві з 14.07.1988 по 26.09.1994рр. повинен бути підтверджений. Підприємтсво ВАТ "Запоріжінструмент" ліквідовано без правонаступників та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 20.08.2004 року. ЗАТ "Запорізький інструментальний завод ім. Войкова" не є правонаступником ВАТ "Запоріжінструмент", а лише зберігає документи зазначеного підприємства.
Відповідно до діючого законодавства, механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначається Порядком пітвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18 - 1 (далі - Порядок).
Згідно з п.п.3,4 зазначеного нормативного акта підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії). Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Підставою для розгляду питання щодо включення стажу роботи на відповідному підприємстві до пільгового, є заява зацікавленої особи.
Відповідно до п.11 Порядку заявник для підтвердження стажу роботи подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи, як заява про підтвердження стажу роботи (у встановленій законодавством формі) та пакет відповідних документів, перелік яких міститься у даній нормі.
Таким чином, як виплаває з вищезазначеного, стаж роботи позивача за Списком №2 протягом 6 років 2 місяців 13 днів може бути підтверджено лише після звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, розгляду питання комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, та винесення відповідного рішення про підтвердження пільгового стажу.
Що стосується порядку обчислення трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, також зазначаємо наступне.
Згідно з ч.6 ст.56 Закону №1788-ХІІ при призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.ст. 13,14 Закону №1788-ХІІ провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Стаття, за якою призначається пенсія, визначається відповідно до останньої посади, за якою працювала особа.
Згідно з ч.2 ст.14 Закону №1788-ХІІ при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік. Позивач працював з 20.08.1984 року по 09.09.1987 року на шахті "Брянковская" на підземних роботах за Списком 1.
У даному випадку сукупний розмір пільгового стажу, обчисленого відповідно до пп.а), б) ст.13 Закону №1788-ХІІ (за Списком 1 та Списком 2) на підставі ч.2 ст.14 даного нормативного акта, складатиме 9 років 3 місяці 3 дні, що, в свою чергу, дає право на призначення пенсії за Списком №2 у віці 57 років.
Відносно зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби звертаємо увагу суду на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах , часу проходження строкової військової служби" від 02.06.2005 року №2636-ІV внесено зміни, зокрема, до ст.8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до яких час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно - технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Крім того, як зазначено в п.109 Положення про порядок про призначення та виплату державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року, при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах, служба в військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВС, НКДБ, МДБ, Комітету державної безпеки СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік, служба в органах міліції прирівнюється за вибором особи, яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала службі чи безпосередньо слідувала за нею.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, можна дійти висновку, що служба в армії з 16.05.1979 року по 14.04.1981 року не може бути зарахована до пільгового стажу, оскільки позивач на момент призову на строкову військову службу не працював за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах, а працювати за такою професією почав з 1984 року.
Отже, підводячи підсумки вищезазначеного, можна зробити наступні висновки:
- по-перше, позивач звернувся до управління із заявою про призначення пільгової пенсії не в установленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 05.11.2011 №1058-ІV порядку, внаслідок чого його звернення розглядалось відповідно Закону України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року №393/96, за результатом розгляду якого позивачеві було повідомлено про відсутність у нього на день звернення права на призначення пільгової пенсії та необхідність звернутись до відповідного органу за підтвердженням роботи за Списком №2. Про відсутність відмови в призначенні пенсії позивачеві свідчать і відсутність в управлінні відповідної пенсійної справи та рішення комісії з суперечливих питань при призначенні і виплаті пенсії.
- по-друге, для обчислення пільгового стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах, потрібно підтвердити стаж роботи ОСОБА_1 за Cписком №2 за період з 14.07.1988 року по 26.09.1997 року;
- по-третє, у разі підтвердження Комісією періоду роботи за Списком №2 у ЗАТ "Запорізький інструментальний завод ім.Войкова" при попередньому розрахунку, пільговий стаж обраховуватиметься відповідно до норм ст.ст.13, 56 Закону №1788-ХІІ (за останнім місцем роботи за Списком №2) і складатиме у сукупному розмірі 9 років 3 місяці 3 дні, що відповідно до п.б) ст.13 Закону №1788-ХІІ дає позивачеві право на зменшення пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи і право виходу на пенсію у віці 57 років.
Таким чином, позиція позивача щодо отримання ним права виходу на пенсію у віці 52 років 6 місяців 25 днів є такою, що суперечить чинному пенсійному законодавству, а отже і вимоги, викладені в адміністративному позові є такими, що не підлягають задоволенню.
Позивачем при зверненні до управілння із заявою про призначення пільгової пенсії були надані копії документів, необхідних для призначення пенсії, а згідно з п.30 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
Призначення (перерахунок) пенсії здійснюється у законодавчо визначеному порядку, на підставі оригіналів наданих документів встановленого зразка (заяви та документів, перелік яких міститься у відповідних вищезазначених нормативних актах).
Також додатково повідомляємо, що у наданих позивачем копіях документів містяться розбіжності щодо дати його народження: у трудовій книжці зазначена дата народження 02.03.1960 року, а у паспорті та військовому квитку - 03.02.1960 року.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений законодавством України.
Відповідно до пункту 3 Положення про Пенсійний фонд України, одним із завдань Пенсійного фонду є ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів.
Згідно ст. 119 Бюджетного Кодексу України нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, заборонено та має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному ст. 121 цього Кодексу та законами України.
Враховуючи вищевказане представник УПФУ в Комунарському районі м.Запоріжжя, просить суд в позовних вимогах ОСОБА_1 про визнання протиправною відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.ст.12,13,14 Закону України "Про пенсійне забезпечення ", відмовити в повному обсязі.
Згідно п.2 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч.4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши матеріали справи, заперечення відповідача дослідивши надані докази в їх сукупності та оцінивши повідомлені сторонами обставини, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку скороченого провадження та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18 лютого 2014р., ОСОБА_1, офіційно звернувся до управління пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя, з заявою про призначення пенсії з застосуванням ст..12,13,14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
В своїй заяві він посилається на те, що він народився 03.02.1960р.н., в період з 20.08.1984р., по 09.09.1987р., що складає 3роки та 20днів працював на шахті «Брянковская» гірником з повним робочим днем, що відноситься до списку №1. В період з 14.07.1988р., по 26.09.1994р., що складає 6 років 2 місяці 13 днів, працював на інструментальному заводі ім..Войкова в ковальсько-термічному цеху дані посади відносяться до списку №2. Також в своїй заяві він посилається на те, що період військової служби з 16.05.1979р., по 14.04.1981р., що складає 1рік 10місяців 29днів повинен бути врахований до періоду праці за списком №1,2 для зменшення віку при призначенні пенсії. Отже загальний період для зменшення віку для призначення пенсії виходить 7років 5місяців 15днів, застосовуючи ст..12 Закону він набув право на пенсію при досягненні 52 роки 6 місяців 15днів, тобто з 18 серпня 2012року.
07.03.2014р., за вихідним №42/П-9 йому відповідач направив лист, про відмову в призначенні пенсії з застосуванням списку №1, №2 з посиланням на необхідність звернутися до комісії з питання підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та врахував період моєї праці за списком №1 до загального стажу за списком №2 та відмовив у врахуванні періоду військової служби до пільгового стажу.
При цьому, період військової служби з 16.05.1979р. по 14.04.1981р. відповідачем не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 з тих підстав, що відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Але таке посилання відповідача є хибним, відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.109 Постанови Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972р. №590, час проходження строкової військової служби зараховується до пільгового стажу при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а відтак, дії відповідача є неправомірними.
Відповідно до п.«а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Як вбачається з матеріалів справи та сторонами не оспорюється, стаж позивача за Списком №1:
З 20.08.1984р., по 09.09.1987р., працював на шахті «Брянковская» гірником з повним робочим днем, що складає 3 роки 20 днів.
Військова служба:
з 16.05.1979р., по 14.04.1981р., що складає 1рік 10місяців 29днів
стаж за Списком №2
з 14.07.1988р., по 26.09.1994р., працював на інструментальному заводі ім..Войкова в ковальсько-термічному цеху, що складає 6 років 2 місяці 13 днів.
Позиція позивача полягає в тому з якою суд погоджується , що період військової служби з 16.05.1981р. по 14.04.1981р. (1рік 10 місяців 29 днів) також підлягає зарахуванню до пільгового стажу за списком №1, а період праці за списком №2 повинен був враховуватись як 2роки 6 місяці за 1 рік для зменшення віку для призначення пенсії як це передбачено ст..12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , а відтак, звернувшись до відповідача із заявою про призначення пенсії, у позивача був наявний достатній пільговий стаж для призначення йому пенсії.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 01.01.2004р., періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року, при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба в складі Збройних Сил СРСР прирівнюється за вибором особи, яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала службі чи безпосередньо слідувала за нею. При цьому, зазначені періоди враховуються в розмірі, який не перевищує наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах чи пільгових розмірах.
Враховуючи, що позивач проходив військову службу (з 16.05.1979р. по 14.04.1981р.) в період дії саме Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року, застосування відповідачем в спірних правовідносинах Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи , який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження військової служби», який набрав чинності 01.01.2006р., є безпідставним.
Аналогічну позицію суду зазначено в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду №415/6048/12(2-а/208/13/13) від 16.05.2013р., та ухвалах Вищого адміністративного суду України К/800/12026/13 від 25.03.2014р., К/9991/36766/12 від 18.07.2013р., К/9991/60601/12 від 26.11.2013р.
В питанні задоволення позовних вимог, що до проведення перерахунку необхідно зазначити наступне, що позивач звернувся до відповідача 18.02.2014р., тобто застосовуючи ст..99 КАС України, позовні вимоги повинні бути задоволенні з 18.08.2013року.
Керуючись ч.1 ст.46 Конституції України, пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року ст.ст.12,13,14,ч.2,ст..24 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.2, 6, 17, 158, 159, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі міста Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі міста Запоріжжя у відмові призначення пенсій пільгової пенсії ОСОБА_1
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі міста Запоріжжя зарахувати проходження служби в радянській армії в період з 16.05.1979 - 14.04.1981 року до пільгового стажу №1 та призначити пенсію - з 18.08.2013р., сплативши заборгованість за період затримки.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з дня проголошення постанови суду. У разі коли особа не була присутня під час проголошення рішення, десятиденний строк обчислюється з моменту отримання даною особою копії постанови.
Суддя: А.І.Боровікова