Справа № 750/6411/14
Провадження № 2-а/750/410/14
10 липня 2014 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі
головуючого- судді Рахманкулової І.П.,
при секретарі Разумейко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання неправомірними дій, зобовязання вчинити певні дії, -
1 грудня 2008 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому уточнивши зміст позовних вимог згідно заяви від 02.02.2009 року (а.с.19) просила визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради по нарахуванню і виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнеення нею трьохрічного віку у меншому розмірі, ніж встановлено законом та зобовязати відповідача здійснити перерахунок виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та виплатити недоплачену допомогу за період з 01.04.2007 року до 31.10.2008 року відповідно до розміру, передбаченого Конституцією України. Також в даній заяві позивач просила поновити строк звернення до суду, проте причин пропуску строку не зазначила. У тексті позовної заяви позивач вказала, що про недоотримання допомоги по догляду за дитиною їй стало відомо з повідомлень у засобах масової інформації в кінці жовтня 2008 року.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.02.2009 року вимоги позивача у даній справі були задоволені частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на користь ОСОБА_1 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 2984 грн. 51 коп.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2010 року постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2009 року скасувано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2007 року по 30 листопада 2007 року та ухвалено в цій частині нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення недоплаченого розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - відмовлено.
Визнано незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за період з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення недоплаченого розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року - задоволено. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради нарахувати та виплатити з урахуванням проведених виплат ОСОБА_1 недоотриману суму грошової щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2009 року - залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.02.2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року та змінену нею постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 02 лютого 2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий судовий розгляд Вищий адміністративний суд України мотивував свою ухвалу тим, що відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог з квітня по листопад 2007 року апеляційний суд не вирішив клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та не дослідив причини поважності його пропуску.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції помилково виходив з того, що перерахунку підлягає щомісячна грошова допомога за 2007 рік, при цьому не вирішивши питання про позовні вимоги за 2008 рік.
У судове засідання позивач не з'явилася, надіслала клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача в судове засідання подав клопотання про розгляд справи без його участі, в якому заявлена вимога про застосування наслідків пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ч.2 ст. 99 КАС України, в редакції, що діяв на час пред'явлення позову. Відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, заявлених поза річним строком з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вбачає підстави для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до довідки управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ОСОБА_1 призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 квітня 2007 року як застрахованій в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особі, тому зазначені правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а не Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час предявлення позову було встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, визначені статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України. Пропущення строку звернення до адміністративного суду було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (частина перша). Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом (частина друга).
Оскільки відповідач подав письмове клопотання про застосування наслідків пропущення позивачем строку звернення до суду, а позивач не навела поважних причин пропущення строку звернення до суду, звернувшись за захистом порушеного права з 01.04.2007 року лише 01.12.2008 року, то виходячи з положення ч.1 ст. 100 КАС України, в редакції, що діяла на час пред'явлення позову, суд вбачає підстави для відмови позивачу у задоволенні її вимог за період з 01 квітня 2007 року по 30 листопада 2007 року .
Суд не може визнати як поважну причину пропущення сроку звернення до суду доводи позивача, що про недоотримання допомоги по догляду за дитиною їй стало відомо з повідомлень у засобах масової інформації в кінці жовтня 2008 року, так як розмір допомоги по догляду за дитиною визначено Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», які були офіційно оприлюднені, а тому позивач повинна була дізнатися про порушення свого права з часу опублікування відповідних Законів.
До 1 січня 2007 року відносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на 2007 рік було зупинено.
Конституційний Суд України Рішенням від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення пункту 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) у частині зупинення на 2007 рік дії статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі й пункт 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо виключення статей 40- 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Таким чином, з часу проголошення Конституційним Судом України рішень № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 відновлювали свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначених періодах поширюються норми спеціального Закону, яким є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, а тому вимоги позивача щодо захисту порушеного права за період з 01 грудня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 жовтня 2008 року підлягають задоволенню.
В іншій частині позовних вимог позивачу слід відмовити за безпідставністю її вимог.
Керуючись статтями 2, 3, 99, 100, 158 - 163, 186 КАС України, суд,-
позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання неправомірними дій, зобовязання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати неправомірнмми дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради щодо нарахуваня та виплати ОСОБА_1 грошової щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому, ніж передбачено ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за періоди з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня по 31 жовтня 2008 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради нарахувати та виплатити з урахуванням проведених виплат ОСОБА_1 недоотриману суму грошової щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за періоди з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня по 31 жовтня 2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.