23 червня 2014 року Справа № 9104/36895/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про визнання незаконними дій та зобов'язання перерахувати пенсію працюючому пенсіонеру,-
ОСОБА_1 13.05.2011 року звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області в якому просила визнати дії відповідача незаконними щодо перерахунку пенсії, зобов'язати останнього провести перерахунок пенсії з 01.12.2010 року по нормі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і перерахунку пенсії, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за даними 2009 року, зобов'язати виплатити перераховану пенсію з 01.12.2010 року, а також виплатити заборгованість, що буде накопичуватися з дня позову до суду.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 червня 2011 року (прийнятою в порядку скороченого провадження) позов задоволено, визнано відмову управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області провести перерахунок пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2007 рік неправомірною, зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески за календарний 2009 рік з 13.05.2010 року відповідно до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального права, зокрема ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і не взято до уваги Рішення Конституційного Суду України за №10-рп від 22 травня 2008 року.
На підставі вище викладеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові в повному обсязі.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183- 2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області та отримує пенсію за віком, після призначення пенсії продовжує працювати. 13.05.2010 року та повторно 31.03.2011 року позивач звернулася із заявою про перерахунок призначеної пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та абз. 4 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року № 530, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше, ніж 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за період страхового стажу зазначені в ч. 1 ст. 40 цього ж Закону із урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсій, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (що має однакову юридичну силу, як і Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») у наведеній нормі відсилає до відповідних законів України. Тобто, у даному випадку застосовується спеціальний закон, яким передбачається розмір пенсій за віком.
Тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що перерахунок пенсій позивачу повинен бути проведений згідно вимог ч.4 ст.42 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тобто із заробітної плати за період страхового стажу, із урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсій, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Оскільки позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку 13 травня 2010 року та повторно 31 березня 2011 року про перерахунок пенсії, то відповідно до вищезазначених норм матеріального права, відповідач зобов'язаний був врахувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, а саме за 2009 рік.
Однак висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог колегія суддів вважає помилковим.
Перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу, регулюється ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу) з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнаних такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перерахувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу) з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила ч. 1 ст. 40 вище згаданого Закону при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу за який може бути обчислена заробітна плата (дохід). Частина 1 статті 40 згаданого Закону передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058 від 09 липня 2003 року. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності ст. 9 КАС України приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.
З урахуванням зазначеного, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, бо така прийнята з порушенням норм матеріального права, а в задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області - задовольнити, постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 червня 2011 року у справі № 2а-6342/11 - скасувати, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Н.В. Ільчишин