«14" грудня 2006р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Вакарук В.М.
суддів Мелінишин Г.П., Соколовського В.М.
секретаря Логажевської М.Б.
з участю: представника апелянта: ОСОБА_2
відповідача: Витвицької Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до Посіцької сільської ради про визнання рішення нечинним,-
встановила:
ОСОБА_1 оскаржує рішення Тисменицького районного суду від 26.10.2006 p., яким йому відмовлено в позові до Посіцької сільради про визнання незаконним рішення від 28.10.2005 р. та зобов"язання надання йому земельної ділянки для індивідуального будівництва.
В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_1 зазначає про те, що суд неправильно розглянув справу в порядку адміністративного судочинства. Оскільки порушено його право на спірну землю, то даний спір слід було розглядати в порядку ЦПК України.
Крім того, ним була подана заява про уточнення позовних вимог, однак судом дані вимоги не розглянуті. Просив постанову суду скасувати, а провадження по даній справі закрити.
В апеляційній інстанції представник апелянта вимоги підтримав з мотивів викладених у скарзі.
Представник відповідача вимоги скарги заперечила, вважає, що суд постановив обгрунтоване рішення.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Посіцька сільська рада обгрунтовано відмовила позивачу у наданні земельної ділянки, оскільки на момент звернення вона знаходилась у власності ОСОБА_3
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія приходить до висновку про відхилення скарги з таких підстав.
Судом постановлено, що згідно рішення сесії Посіцької сільської ради від 23.12.1997 р. ОСОБА_3 було надано в користування 0,25 га земельної ділянки для індивідульного житлового будівництва, а рішення цієї ж ради від 17.01.2005 р. надано дозвіл на її приватизацію встановлено межі та видано 19.09.06 р. Державний акт про право власності на землю.
Оскільки позивач звернувся із заявою в Посіцьку сільську раду про надання йому спірної земельної ділянки тільки 9.09.05 р. і на той час ця земля була подана ОСОБА_3 то сільська рада обгрунтовано відмовила в задоволенні заяви позивача про передачу йому земельної ділянки під будівництво житлового будинку.
Не грунтуються на вимогах чинного земельного законодавства, зокрема ст. 22 ЗК України (в ред. 1991 p.) доводи апелянта про те, що він є користувачем спірної земельної ділянки, оскільки в нього відсутній акт відводу цієї землі в натурі.
Справа №22-а-501/2006 р. Головуючий у І інстанції Струтинський
Категорія 37 Доповідач Вакарук В.М.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що спір неправильно розглянутий в порядку КАС України, оскільки посивачем пред"явлено даний позов саме відповідно до вимог ст. 6, 17 КАС України, відповідачем по якому є суб"єкт владних повноважень щодо оскарження його рішення.
Що ж стосується посилань апелянта на те, що суд відхилив та не розглянув його заяву про уточнення позовних вимог, то вони не заслуговують на увагу, оскільки із матеріалів справи, зокрема протоколу судового засідння (а.с. 56-57) вбачається, що після розгляду справи та закінчення дослідження матеріалів, суд перейшов до судових дебатів, в яких повністю виступив представник позивача, після якого було оголошено перерву до 26.10.06 р. для підготовки виступу відповідача.
Оскільки на 26.10.06 р. з"явився новий представник позивача, дебати якого вже було проведено і фактично подав для розгляду новий цивільний позов, то суд обгрунтовано відмовив в задоволенні клопотання щодо його розгляду. При цьому жодних порушень вимог КАС України судом допущено не було, а зазначений позов позивач не позбавлений можливості подати в установленому ЦПК України порядку.
Постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Тисменицького районного суду від 26.10.2006 р. залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.