02.07.2014 рокуСправа №607/8838/14-а
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі
Головуючого Берегуляка Ф.Г.
За участю секретаря Нищої О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача УДАІ УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВО1 № 199793 від 17.05.2014 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 255 гривень за ч.1 ст. 122 КУпАП, за порушення правил зупинки і стоянки, посилаючись на те, що в її діях відсутній склад інкримінованого правопорушення, оскаржувана постанова винесена із порушенням вимог процесуального законодавства, не відображає дійсних обставин справи та не містить доказів її вини, оскільки 17.05.2014 року рухаючись по вул. В. Великого у м. Тернополі виконала вимушену зупинку через те, що в автомобілі спустило колесо, при цьому вона увімкнула аварійну світлову сигналізацію та прибрала транспортний засіб вправо, щоб не перешкоджати іншим учасникам руху. Інспектор ДАІ не прийняв до уваги її пояснень, а тому її неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримала із мотивів, викладених у позовній заяві та просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВО1 № 199793 від 17.05.2014 року як незаконну.
Представник відповідача УДАІ УМВСУ в Тернопільській області у судове засідання не з"явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:
Постановою в справі про адміністративне правопорушення ВО1 № 199793 від 17.05.2014 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 гривень.
Як слідує зі змісту постанови, ОСОБА_1 17.05.2014 року о 13 год. 10 хв., керуючи транспортним засобом марки Тойота РАФ-4 номерний знак НОМЕР_1 у м. Тернополі здійснила зупинку на перехресті вулиць В. Великого-Симоненка, чим порушила вимоги п. 15.9 ґ ПДР України.
Вказана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення АА2 № 144999 від 17.05.2014 року.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та інше.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи-ст.280 КУпАП.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
У відповідності до п. 15.1 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинна здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання перваги в русі та зупинки проти болкового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга-п.15.9 ґ ПДР України.
У разі здійснення вимушеної зупинки у місці, де зупинку заборонено, водій у відповідності до п.15.14 ДПР України повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити-діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 ПДР правил, тобто, разом із увімкненням аварійної світлової сигналізації встановити також знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними у випадку вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м.
Допитаний у судовому засіданні свідок-інспектор ДПС ВДАІ м. Тернополя ОСОБА_3 суду пояснив, що позивач ОСОБА_1 17.05.2014 року керуючи автомобілем Тойота РАФ-4 номерний знак НОМЕР_1 виконала зупинку на перехресті вулиць В. Великого-Симоненка у м. Тернополі, при цьому позивач не виставила занк аварійної зупинки, а світлову сигналізацію увімкнула після того як він підійшов до автомобіля.
Статтею 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обставини вчинення даного правопорушення повністю викладені в протоколі про адміністративне правопорушення АА2 № 144999 від 17.05.2014 року, є об"єктивними і вказують на вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, дослідженими по справі доказами по справі повністю спростовуються твердження позивача, викладені нею в позовній заяві та у своїх поясненнях в судовому засіданні.
Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил зупинки та стоянки.
Згідно ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи вищенаведене, а також особу порушника, її майновий та сімейний стан, обставини, за яких було вчинено правопорушення та його незначний характер, суд вважає за можливе звільнити позивача ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 1 ч.1, 10,11,18 ч.1 п.2, 22, 71, 128 ч.6, 158-163,171-2 КАС України, ст.ст.122 ч.1, 251, 254, 258, 280, 293 КУпАП, п.п. 15.1, 19 ґ, 15.14 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами, суд,-
Позов -задовольнити частково.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення ВО1 №199793 від 17.05.2014 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень-скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - провадженням закрити, у зв"язку із малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяФ. Г. Берегуляк