Єдиний унікальний номер № 285/2551/14-к
Провадження № 1-кп/0285/212/14
07 липня 2014 року
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, такого, що не навчається, на обліку в нарко та психдиспансерах не перебуває, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ст. 309 ч.1 КК України, -
встановив :
В кінці серпня 2013р., в першій половині дня, ОСОБА_4 , в одному з нежитлових приміщень, яке розташоване неподалік від будинку АДРЕСА_3 , виявив близько 50 головок рослин маку, з яких впродовж 2013 року та першої половини 2014 року періодично виготовляв та вживав наркотичний засіб опій ацетильований.
12 червня 2014 року, близько 14год.30хв., ОСОБА_4 , знаходячись у вказаному вище нежитловому приміщенні, яке знаходиться неподалік від будинку АДРЕСА_3 , шляхома варіння та екстрагування розчинником із 15 головок рослин маку, умисно, незаконно без мети збуту виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб концентрат з макової соломи (опій ацетильований) та помістив у медичний шприц об"ємом 2,5 мл. і став умисно, незаконно зберігати при собі без мети збуту.
12 червня 2014 року, з 16 години 40 хвилин по 17 годину біля будинку №- 69 по вул. Шевченка в м. Новоград-Волинський працівниками Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області було проведено поверхневий огляд ОСОБА_4 , під час якого з правої бокової кишені його шортів було вилучено медичний шприц об"ємом 2,5 мл, в середині якого міститься особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований масою 0, 158 грамів (в перерахунку на висушену речовину), який останній зберігав при собі для власного вживання без мети збуту
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу опію ацетильованого.
26 червня 2014 р. Новоград-Волинською міжрайонною прокуратурою було погоджено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої прокурор та підозрюваний на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов:
- підозрюваний ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діях;
- керуючись положеннями пп. 1-2 ч.1 ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, а саме те, що злочин, передбачений ч.1 ст. 309 КК України належить до категорії середньої тяжкості, обставин їх вчинення, особу винного, а саме, що він за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, раніше не судимий. При визначенні узгодженої міри покарання сторони також враховують, що обставини, які пом"якшують покарання ОСОБА_4 є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено. На підставі викладеного сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України у виді 2-х років обмеження волі; на підставі ст. 75 КК України сторони погоджуються звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із застосуванням іспитового строку 2 роки та покласти на останнього виконання обов"язків, передбачених пп. 2,3, ч.1 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання;
- підозрюваний ОСОБА_4 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є : а) для прокурора і підозрюваного - обмеження права на оскарження вироку; б) для підозрюваного - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України;
- підозрюваний ОСОБА_4 розуміє, що виконання зобов"язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку;
- підозрюваний ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Таким чином, зміст угоди про примирення, укладеної 26 червня 2014 р. між прокурором та підозрюваним, відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та пояснив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. При цьому, повідомив про добровільність своєї позиції, просить суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджене покарання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468- 475 цього Кодексу.
Згідно п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
В підготовчому судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, яке відповідно до ч.3 ст.12 КК України віднесене до категорії злочинів середньої тяжкості.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості.
Суд переконався, що умови угоди повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Покарання, запропоноване сторонами, є покаранням у межах санкції ч. 1 ст.309 КК України, відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.
Судом не встановлено жодних підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості.
На підставі викладеного, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між сторонами, та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання.
Керючись ст.ст.314, 370, 371, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд, -
засудив :
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 червня 2014 року між прокурором та ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні № 12014060090000646.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України у виді 2-х років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із застосуванням іспитового строку 2 роки.
Відповідно п.п. 2,3, ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 виконання обов"язків, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Запобіжний захід засудженому не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.
Речові докази: медичний шприц об"ємом 2,5 мл., в середині якого міститься особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований масою 0,158 грамів (в перерахунку на висушену речовину) - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення хімічної експертизи в сумі 245,96 грн. в дохід держави.
Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: