465/1669/14-ц
2/465/1754/14
Іменем України
12.06.2014 року
Франківський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Ванівського Ю.М.
при секретарі - Радченко О.О.
з участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманих коштів та зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності, -
ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманих коштів. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі розписки ОСОБА_3 від 01.03.2013 р. він передав останньому грошові кошти в сумі 1000,00 грн. в рахунок оплати за оренду нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 що в м. Львові загальною площею 24,8 м.кв. Зазначає, що він отримав дозвіл на тимчасове користування спірними приміщеннями на початку січня 2011 року від доньки, яка і передала йому ключі від дверей, після чого він розмістив у вказаних приміщеннях своє майно де на даний час таке зберігається. Будь-яких договорів з ОСОБА_3 він не укладав, оскільки останній не являється власником спірного майна, та в останнього відсутні будь-які правовстановлюючі документи. Оскільки, відповідач отримав грошові кошти без будь-якої правової підстави, просить стягнути такі з відповідача в його користь.
ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до ОСОБА_5 з зустрічним позовом про визнання права власності. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовують тим, що ОСОБА_6 являвся чоловіком ОСОБА_4 та батьком ОСОБА_3 та придбав 01.11.1991р. на підставі договору купівлі-продажу нежитлові приміщення площею 24,8 м.кв., що в м. Львові по АДРЕСА_2. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина до складу якої ввійшли і спірне нерухоме майно. Оскільки, вони являлись спадкоємцями першої черги та на час смерті спадкодавця постійно проживали з ним, та після його смерті вступили в управління та володіння спадковим майном, а отже вони прийняли спадщину та відповідно набули право власності на спадкове майно, в тому числі і спірні приміщення, в яких вони зберігали свої речі. В грудні 2010 року ОСОБА_3 зі згоди ОСОБА_4 на підставі усної домовленості надав дозвіл відповідачу ОСОБА_5 на користування спірними приміщення для зберігання його особистих речей за що він оплатив 1000,00 грн.. В березні 2013р. ОСОБА_3 з метою проведення ремонту в спірних приміщеннях звернувся до відповідача з проханням такі звільнити на що отримав відмову. Відмова в звільненні приміщень мотивована тим, що в нас відсутні правовстановлюючі документи на такі, а власником вказаних приміщень є особа яка померла і спадщини ніхто не приймав. Просять в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задоволити.
В судове засідання позивач ОСОБА_5 не з'явився, подав суду заяву в якій просив позов задоволити в задоволенні зустрічного позову просив відмовити та просив справу розглядати у його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 первісний позов заперечив, підтримавши зустрічні позовні вимоги та дав пояснення аналогічні зустрічним позовним вимогам.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені суду документи та постановляючи рішення, суд встановив наступне:
З договору купівлі-продажу від 01.11.1991 року укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_6 придбав нежитлові приміщення, що знаходяться в будинку АДРЕСА_2 в м. Львові загальною площею 24,8 м.кв.
З свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 являється сином ОСОБА_6, а ОСОБА_4 являлась дружиною ОСОБА_6.
Згідно пункту 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, що виникли до набрання Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно п. 5 прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
А отже, оскільки спірні правовідносини щодо набуття права власності на спірні приміщення виникли в 1991-1992 роках, а тому до таких слід застосовувати положення ЦК УРСР.
Як встановлено судом, що станом на 1991 рік законодавство не вимагало обов'язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, як і обов'язкової реєстрації права власності в органах БТІ, а отже ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу набув право власності на спірні нежитлові приміщення.
Ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР визначала, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
А отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являлись спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6
Стаття 548 ЦК УРСР визначала, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
З довідки № 283 виданої виконавчим комітетом Грімненської сільської ради Городоцького району Львівської області вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 станом на час смерті ОСОБА_6 постійно проживали з померлим в АДРЕСА_3 та після його смерті вели та утримували спільне господарство.
А отже, як вбачається з наведеного ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили дії спрямовані на прийняття спадщини, а тому є такими, що прийняли спадщину та набули право власності на спадкове майно в тому числі і спірні нежитлові приміщення.
З розписки наданої ОСОБА_5 вбачається, що останній надав ОСОБА_3 грошові кошти за користування спірними нежитловими приміщеннями, а також судом встановлено, що ОСОБА_5 користувався такими починаючи з 2010 року.
З листа на ім'я ОСОБА_5 від 10.04.2013 року вбачається, що ОСОБА_3 звертався з проханням щодо звільнення спірних приміщень.
Листом від 23.04.2013 року ОСОБА_5 відмовив у звільненні спірних приміщень.
Ст. 10 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
ОСОБА_5 не надано суду доказів на підтвердження обставин викладених в позовній заяві, а тому в задоволенні такої слід відмовити.
Стаття 386 ЦК України визначає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Стаття 392 ЦК України надає власнику право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається з матеріалів справи та правовідносин сторін ОСОБА_5 своїми діями не визнає право власності позивачів по зустрічному позову, а тому за таких обставин позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 158, 209, 212, 214, 215, 218, ЦПК України, ст.ст. 11, 328, 392 ЦК України, ст.ст. 526, 529, 548 ЦК УРСР, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_2 -відмовити.
Зустрічний позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_4) право власності на ? частину нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею: 24,8 кв.м. (які окреслені в технічному паспорті ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 29.12.2012р.).
Визнати за ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, Львівська область, Городоцький район, с. Грімне) право власності на ? частину нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2, загальною площею: 24,8 кв.м. (які окреслені в технічному паспорті ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 29.12.2012р.).
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_4) судовий збір в розмірі 500,00 грн.;
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, Львівська область, Городоцький район, с. Грімне) судовий збір в розмірі 500,00 грн.;
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.
Суддя: Ванівський Юрій Михайлович