Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16277/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 30 хвл.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Аканова О.О
при секретарі Скокіні О.Л
Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Аканова О.О., при секретарі Скокіні О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Ясинуватського міжрайонного прокурора, який діє в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1712,80 грн. та єдиного внеску у розмірі 4010,30 грн.,-
Ясинуватський міжрайонний прокурор звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1712,80 грн. та єдиного внеску у розмірі 4010,30 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до ч. 2 ст.20 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058) страхувальник самостійно визначає суму внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які підлягають сплаті в строк не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення звітного періоду. Cума заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед бюджетом зі сплати страхових внесків Пенсійного фонду cкладає 1712,80 грн.
Також позивач зазначає, що у відповідності до п.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є платником єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України.
Згідно вимог п. 2 ст. 6 вказаного Закону фізична особа-підприємець ОСОБА_2 як платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
При перевірці дотримання страхувальниками вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 4010,30 грн.
Таким чином, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1712,80 грн. та єдиного внеску у сумі 4010,30 грн.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні надали пояснення аналогічним, які викладені в позовній заяві
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про визнання позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Підстав для неприйняття судом визнання адміністративного позову не встановлено. Таке визнання позову не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112, 113 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.
Вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.
Відповідач - ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Позивач Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до п. 12 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно зі п. 1 "Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001, з наступними змінами та доповненнями (далі "Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.
Згідно п. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
У відповідності до п. п. 5 п. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
З приводу стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі у сумі 1712,80 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 4 ст. 20 Закону № 1058 сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.
На підставі ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно наданого звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду фізична особа -підприємець ОСОБА_2 самостійно нарахувала суму страхових внесків за 2010 рік у сумі 1852,80 грн., але в добровільному порядку в повному обсязі не сплатила, в результаті чого утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1712,80 грн.
Частиною 2 ст.106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмки) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і видає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
З приводу стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4010,30 грн., суд зазначає наступне.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ", яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 3 роз. VIII "Прикінцеві та перехідні положення " Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ч.1 ст.7 вказаного Закону).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок для платників, до яких відноситься відповідач, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", п. 3.1"Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 08 жовтня 2010 року № 22-2, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом в даному випадку для відповідача є календарний місяць.
Згідно наданого звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску фізична особа -підприємець ОСОБА_2 самостійно нарахувала суму єдиного внеску за 2011 рік у сумі 4010,30 грн., але в добровільному порядку не сплатила, в результаті чого утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 4010,30 грн.
За приписами статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З урахуванням встановлених обставин у справі суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Ясинуватського міжрайонного прокурора, який діє в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1712,80 грн. та єдиного внеску у розмірі 4010,30 грн. підлягають задоволенню.
Питання розподілу судових витрат вирішити у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Ясинуватського міжрайонного прокурора, який діє в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1712,80 грн. та єдиного внеску у розмірі 4010,30 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1712,80 грн. заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 4010,30 грн., всього у розмірі 5723,10 грн.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частину проголошено у судовому засіданні 18 грудня 2012 року. Постанова в повному обсязі виготовлена 21 грудня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Аканов О.О.