02 липня 2014 року Справа № 6313/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області на постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міжгірського РВ УМВС, треті особи Репинська сільська рада, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про зобов'язання провести реєстрацію постійного місця проживання як іноземного громадянина,-
02.04.2012р. позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов»язати СГІРФО Міжгірського РВ УМВС у Закарпатській області провести реєстрацію постійного місця проживання у АДРЕСА_1 як іноземного громадянина.
Позовні вимоги мотивує тим, що є громадянка Росії, її дівоче прізвище ОСОБА_1, народилась у с.Медніково Волосівського району Ленінградської області (раніше РРФСР). Малолітньою виховувалась і навчалась у загальноосвітній школі інтернат у с.Худанки, Волосівського району без батьків до досягнення повноліття. У 2005 р. познайомилась з громадянином України ОСОБА_3, який там перебував на тимчасових заробітках. Після закінчення школи у 2005 р. вони приїхали в Україну АДРЕСА_1 у матері ОСОБА_3-ОСОБА_2 З цього часу у них народилось троє дітей: син ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1, дочка ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2, дочка ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 У жовтні 2011 р. позивачка з ОСОБА_3 офіційно зареєстрували шлюб за місцем проживання в Україні. Позивачка має труднощі з реєстрацією постійного місця проживання за адресою, де фактично мешкає з чоловіком і дітьми, тобто в АДРЕСА_1, оскільки відповідач вимагає зняття з реєстраційного обліку в Росії. Натомість учинити таку дію позивачка не має можливості, бо при видачі паспорта в Росії в школі - інтернат їй зазначили прописку в с.Медниково №1, однак на даний час такий населений пункт не існує.
Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.04.2012р. позов задоволено частково. Зобов'язати начальника СГІРФО Міжгірського РВ УМВС у Закарпатській області продовжити термін тимчасово проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 у зв'язку з її одруженням з громадянином України на території України та народженням трьох дітей в Україні. Зобов'язати начальника СГІРФО Міжгірського РВ УМВС вжити заходів щодо оформлення та одержання ОСОБА_1 посвідки іноземця на постійне проживання в Україні у відповідності до вимог закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області оскаржило дану постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ч.13 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час Перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій-дванадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.
Статтею 4 Закону України «Про імміграцію» передбачено, що дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України.
Для оформлення посвідки на постійне проживання разом із заявою подаються паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), копія рішення про надання дозволу на імміграцію та інші документи.
Для продовження строку перебування на території України іноземець та особа без громадянства і приймаюча сторона згідно з пп.1 п.9 постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 року № 150 «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства /на території Україні» разом із заявою подає паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства та інші документи .
12.10.2011 року між громадянкою Російської Федерації ОСОБА_1 та громадянином України ОСОБА_3 зареєстровано шлюб. Після укладення шлюбу громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1
Відповідно до п.12 розділу II Постанови Уряду Російської Федерації від 08.07.1997 року №828 «Про затвердження Положення про паспорт громадянина Російської Федерації, взірця бланка та опису паспорта громадянина Російської Федерації» обмін паспорта проводиться в разі зміни громадянином у встановленому порядку прізвища, ім'я, по-батькові.
Пунктом 15 Постанови Уряду Російської Федерації від 08.07.1997 року №828 передбачено, що документи та особисті фотокарточки для отримання або обміну паспорта повинні подаватися громадянином не пізніше ЗО днів після виникнення вказаних обставин у п.12 Постанови Уряду Російської Федерації від 08.07.1997 року №828.
У відповідності до чинного законодавства Російської Федерації при зміні прізвища, у зв'язку з укладенням шлюбу, паспорт громадянина Російської Федерації стає недійсним.
Для заміни паспорта громадянина Російської Федерації позивачу необхідно було звернутись до будь-якого територіального підрозділу Федеральної міграційної служби Російської Федерації по місцю фактичного проживання, навіть при відсутності реєстрації у населеному пункті, що передбачено п.61 Адміністративного Регламенту Федеральної міграційної служби по наданню державної послуги, по видачі, заміні та виконанню державних функцій з обліку паспортів громадян Російської Федерації, які посвідчують особу громадянина Російської Федерації на території Російської Федерації, який затверджений наказом Федеральної міграційної служби РФ від 07.12.2009 року №339.
На момент звернення до СГІРФО Міжгірського РВ УМВС України в Закарпатській області документ, що посвідчує особу, а саме паспортний документ громадянки Російської Федерації, згідно чинного законодавства Російської Федерації, не був дійсним, отже належного документа, що посвідчував би особу не було надано.
Таким чином, позивачем не дотримано порядку подання документів для оформлення посвідки на тимчасове місце проживання в Україні, а саме не дотримано виключний перелік документів, які подаються іноземцем.
Крім того, позивач офіційно з повним пакетом документів до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області не зверталась.
Тільки з 12.10.2013 року наступить момент, з якого особа має право звернутись за дозволом на імміграцію та відповідно до пунктів 11-14 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 року №1983 строк розгляду питання триватиме до одного року, а не до 01.11.2013р.
Просить скасувати постанову.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в Медніково Волосовський район Ленінградської області Росія, що стверджується свідоцтвом про народження, виданим Клопіцькою сільською радою Волосовського району Ленінградської обл., паспорт громадянки Росії з реєстрацією місця проживання та місцем народження (дєревня Медніково). У 2006 році позивачка прибула в Україну з метою спільного шлюбного проживання з громадянином України ОСОБА_3 З того часу мешкає з ним у АДРЕСА_1 за місця проживання матері ОСОБА_3 - ОСОБА_2
Згідно свідоцтв про народження дітей: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 р., ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 р. у АДРЕСА_1 Закарпатської області, і батьками записані ОСОБА_3 гр. України і ОСОБА_1 гр. Росії.
ОСОБА_3 (гр.України) і ОСОБА_1 (гр.Росії) зареєстрували шлюб 12.10.2011 р. у відділі ДРАЦС Міжгірського РУЮ за актовим записом №85 з прізвищем дружини після шлюбу - ОСОБА_1.
Згідно довідок з Репинської сільської ради ОСОБА_3 і ОСОБА_1 мешкають з дітьми в АДРЕСА_1 не заперечує щодо проживання ОСОБА_1 на території ради за наданою згодою ОСОБА_2, яка зареєстрована власником указаного будинку. Позивачка зареєструвалась у ДПІ у Міжгірського району як платник податків з присвоєнням реєстраційного номеру. Сільською радою позивачці надано статус особи, яка постійне мешкає в гірському населеному пункті з видачею посвідчення, а також надано письмову згоду на реєстрацію місця проживання в АДРЕСА_1 за згодою ОСОБА_2 Позивачка одержала від державної міграційної служби України дозвіл на тимчасове проживання в Україні з видачею посвідки (дійсне до 11.04.2012 р. з реєстрацією в АДРЕСА_1 - власника помешкання ОСОБА_2)
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не вжив заходів для вирішення звернення позивачки про реєстрацію її місця проживання в Україні, терміну тимчасового перебування в Україні, оформлення постійного проживання в Україні згідно із Законом України «Про імміграцію», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та ст. 2, 5, 6, 11 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.160, 195 - 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області - залишити без задоволення, а постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25 квітня 2012 року по справі №706/686/12 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: О.І.Мікула
А.Р.Курилець