19 червня 2014 року Справа № 9104/178422/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.
з участю секретаря судового засідання Сердюк О. Ю.
представника особи, яка подала
апеляційну скаргу (відповідача) Голош Н. К.
позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Чопської митниці Державної митної служби на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року по справі №2а - 0770/922/12 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чопської митниці Державної митної служби, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - ОСОБА_4, про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чопської митниці Державної митної служби України і просив: визнати протиправними дії Чопської митниці Державної митної служби України щодо винесення Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №30500013/1/00061 від 08 листопада 2011 року; зобов'язати Чопську митницю Державної митної служби України здійснити митне оформлення (розмитнення) автомобіля марки «Mercedes - Benz» модель «Vito 115 CDI», 2005 року випуску, кузов НОМЕР_3 за типом: малотоннажний вантажний автомобіль та за кодом УКТЗЕД - 8704219900, а також повернути йому автомобіль марки «Mercedes - Benz» модель «Vito 115 CDI» без сплати платежів за весь період зберігання автомобіля на складі Чопської митниці.
Ухвалою суду від 18 квітня 2012 року до участі у справі залучено ОСОБА_4, як третю особу на стороні позивача без самостійних вимог.
В ході розгляду справи позивач у відповідності до ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України подав суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно змісту якої позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду по оскарженню рішення Чопської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару № КТ - 305 - 2058 - 11 від 25 березня 2011 року, оскільки 26 квітня 2012 року в ході судового розгляду даної адміністративної справи при оголошенні заперечення на адміністративний позов дізнався, про те, що відповідач при винесенні Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України керувався прийнятим ним же рішенням про визначення коду товару № КТ - 305 - 2058 - 11 від 25 березня 2011 року. Крім цього, просить розглянути наступні позовні вимоги: визнати протиправними дії Чопської митниці Державної митної служби України щодо винесення Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 30500013/1/00061 від 08 листопада 2011 року; визнати протиправним та скасувати рішення Чопської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару №КТ - 305 - 2058 - 11 від 25 березня 2011 року; зобов'язати Чопську митницю Державної митної служби України здійснити митне оформлення (розмитнення) автомобіля марки «Mercedes - Benz» модель «Vito 115 CDI», 2005 року випуску, кузов НОМЕР_3 - за типом малотоннажний вантажний автомобіль, за кодом УКТЗЕД - 8704219900 та повернути вказаний автомобіль без сплати платежів за весь період зберігання автомобіля на складі Чопської митниці Державної митної служби України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 березня 2011 року ним за дорученням третьої особи до митного оформлення відповідачу було подано: вантажно - митну декларацію ІМ 40 (Г) №305060015/2011/000442 від 11 березня 2011 року, ПД №305000005.2011.200618 від 11 лютого 2011 року; рахунок - фактуру №АІ7S - Е764944 від 09 лютого 2011 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 09 березня 2009 року; сертифікат відповідності НОМЕР_5 від 18 лютого 2011 року; акт огляду транспортного засобу ПАТ «Закарпаття - Авто» №000021 від 04 березня 2011 року; доручення третьої особи; інформацію про транспортний засіб б/н від 25 лютого 2011 року; супровідну карту транспортного засобу НОМЕР_6 від 25 травня 2005 року; технічний паспорт на автомобіль НОМЕР_7 від 25 лютого 2011 року на товар «вантажний автомобіль марки «Mersedes - Benz» модель «Vito 115 CDI», 2005 року випуску, кузов НОМЕР_3, з робочим об'ємом циліндрів двигуна 2 148 сантиметрів кубічних, тип кузова - фургон, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 3, вартістю 41 258 гривень 26 коп.», отримувачем якого за дорученням третьої особи є позивач. У відповідності з поданими до митного контролю та оформлення документами вказаний автомобіль є вантажним автомобілем і задекларований за кодом згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності - 8704219900. В ході проведення митного контролю отримано рішення про визнання коду товару від 25 березня 2011 року за №КТ - 305 - 2058 - 11 Чопської митниці, згідно якого автомобіль було віднесено до вантажно - пасажирських автомобілів і класифіковано згідно вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності у товарній під категорії 8703329030. Згідно з розрахунком відповідача №3/34 - 563 від 31 березня 2011 року сума платежів, що підлягають сплаті при ввезенні на митну територію України автомобіля при його класифікації за кодом згідно УКТЗЕД - 8704219900 становить 13 202 гривні 65 коп., а при класифікації за кодом згідно УКТЗЕД - 8703329030 сума платежів становить 69 723 гривні 88 коп. У зв'язку з цим відповідач прийшов до висновку про недобір митних платежів в сумі 56 521 гривня 23 коп.. Відповідачем було складено протокол про порушення ним (позивачем) митних правил, за результатами розгляду якого винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 гривень. Проте, за результатами розгляду протесту прокурора на цю постанову 31 серпня 2011 року Ужгородським міськрайоннним судом винесено постанову про скасування постанови відповідача. Це в свою чергу підтверджує протиправність позиції відповідача при прийнятті рішення про визначення коду товару та видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Всупереч висновків суду, викладених у постанові від 31 серпня 2011 року, він не здійснив повного митного оформлення (розмитнення) автомобіля за кодом УКТЗЕД - 8704219900, хоча надав для цього весь необхідний пакет документів, сплатив необхідні митні платежі.
Відповідач подав до суду першої інстанції письмові заперечення проти позову, згідно змісту яких позивачем було подано до митного оформлення вантажну митну декларацію, у якій за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності 8704219900 задекларовано автомобіль марки «Mersedes - Benz» модель «Vito 115 CDI», 2005 року випуску, кузов НОМЕР_3. Проте при здійсненні процедури митного оформлення у зв'язку із сумнівами щодо правильності класифікації та кодування товару направлено запит до відділу контролю митної вартості і за результатами проведеного митного огляду 25 березня 2011 року прийнято рішення про визначення коду товару, згідно якого автомобіль було класифіковано в товарній категорії УКТЗЕД - 870339030. У зв'язку з цим було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску через кордон транспортних засобів. Прийняте рішення про визначення коду товару є правомірним, оскільки згідно положень ст. ст. 4, 312, 313, 314 Митного кодексу України митне регулювання здійснюється на основі принципу виключної компетенції митних органів України. При цьому, ведення УКТЗЕД передбачає прийняття рішення щодо класифікації та кодування товарів. Також, визначальними для класифікації товару є технічні характеристики, якими у даному випадку є: наявність у лівій боковій панелі задньої частини кузова, а також наявність вікон в правих бокових дверях здвижного типу. Вважає безпідставним посилання позивача на постанову у справі про адміністративне правопорушення в контексті положень ст. 72 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ця постанова винесена по справі, яка не розглядалася в порядку адміністративного судочинства. Так як класифікація товарів за УКТЗЕД відноситься до виключної компетенції митних органів, висновок експерта - авто товарознавця на спростовує правомірність прийнятого рішення.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі: визнано протиправними дії Чопської митниці Державної митної служби України щодо винесення Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №30500013/1/00061 від 08 листопада 2011 року; визнано протиправним та скасовано рішення Чопської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару №КТ - 305 - 2058 - 11 від 25 березня 2011 року; зобов'язано Чопську митницю Державної митної служби України здійснити митне оформлення (розмитнення) автомобіля марки «Merсedes - Benz» модель «Vito 115 CDI», 2005 року випуску, кузов НОМЕР_3 - за типом малотоннажний вантажний автомобіль, за кодом УКТЗЕД - 8704219900 та повернути ОСОБА_2 автомобіля марки «Merсedes - Benz» модель «Vito 115 CDI», 2005 року модель 115 CDI», 2005 року випуску кузов НОМЕР_3 без сплати платежів за весь час його зберігання (перебування) на складі Чопської митниці Державної митної служби України.
Відповідач не погодився із таким судовим рішенням суду першої інстанції і в порядку апеляційного оскарження подав на вказану постанову суду першої інстанції до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, у якій з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Окрім цього, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на ті обставини, що судом першої інстанції не були враховані положення Митного кодексу України щодо виключної компетенції митних органів по прийняттю рішень щодо класифікації товарів. Не було враховано судом першої інстанції і відповідні технічні характеристики, які підтверджують класифікацію транспортного засобу за кодом УКТЗЕД 870332903 як автомобіль, призначений для перевезення людей. Тому і правомірними є дії по винесенню катки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску через кордон транспортних засобів. Судом першої інстанції не були враховані доводи відповідача, які викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов, і які підтверджують безпідставність позовних вимог.
В судовому засіданні представник особи, яка подала апеляційну скаргу, підтримала викладені в апеляційній скарзі доводи і вважає, що зі зазначених підстав постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню апеляційним судом із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач та його представник вважають постанову суду першої інстанції законної і обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги відповідача такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не заслуговують на увагу.
Третя особа в судове засідання не прибула, хоча належним чином та у встановленому законом порядку повідомлялася про дату, час та місце судового засідання суду апеляційної інстанції. При цьому, третя особа не повідомила суд про причини неприбуття і не надіслала суду клопотань про відкладення розгляду справи.
Вищевикладені обставини у відповідності до ст.. 196 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджають апеляційному розгляду справи в судовому засіданні за відсутності третьої особи.
Вислухавши суддю - доповідача, доводи позивача та представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, правильність правової оцінки судом першої інстанції обставин справи та застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи оскаржуване судове рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі результатів проведення митного огляду автотранспортного засобу 13 лютого 2011 року та акту огляду від 12 березня 2011 року, а також Сертифікату відповідності (стану конструкції), фотознімків спірного автомобіля, суд першої інстанції зазначив, що тип кузова автомобіля - фургон, загальна кількість місць включаючи місце водія три місця. Також: відсутні постійні місця для кріплення та спеціальних пристосувань для встановлення сидінь; відсутні засоби безпеки у задній зоні автомобіля; у лівій боковій панелі фургону позаду водія наявне вікно; дві дверки салону водія роз'ємного типу, задня - підйомного з вікном, а бокова здвижного з вікном; салон водія відокремлений від вантажного відсіку стаціонарною перегородкою; відсутні ознаки комфорту й оздоблення внутрішнього простору, притаманні для пасажирських салонів. Вищезазначені особливості відповідають Поясненням до товарної позиції 8704 групи 87 розділу ХVІІ, затвердженим Наказом Державної митної служби від 19 січня 2010 року № 27 «Про внесення змін до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності».
Аналогічні твердження щодо типу автомобіля містяться у висновку експерта - автотоварознавця ПАТ «Закапаття - Авто».
Враховуючи положення Пояснень до УКТЗЕД та те, що автомобіль має три сидіння, одне з них для водія, в ньому відсутні вікна в двох бокових панелях задньої частини кузова, відсутні в зоні вантажного відділення ознаки комфорту і внутрішнього оздоблення (наприклад, килимового покриття, вентиляції, внутрішнього освітлення, попільнички) та встановлена заводом виробником стаціонарна перегородка між зоною для водія і переднього пасажира і задньою зоною, він є автомобілем, що перевозить вантажі.
Також суд першої інстанції, мотивуючи свої висновки, послався на Висновок №1971 від 01 липня 2012 року судової автотоварознавчої експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз з дослідження автомобіля марки «Mercedes - Benz» Vito 115 CDI, згідно якого наданий на дослідження автомобіль має тип кузова фургон, закритого типу, що заводом - виробником передбачений для перевезення вантажів та обладнаний дизельним двигуном з робочим об'ємом циліндрів 2148 сантиметрів кубічних і по конструктивним ознакам вказаний автомобіль відноситься до категорії мало вантажних колісно - транспортних засобів і може бути присвоєний код УКТЗЕД 8704219900.
За висновком суду першої інстанції позивачем були надані відповідачу усі необхідні документи для митного оформлення автомобіля як вантажного транспортного засобу.
Також судом першої інстанції було враховано і ту обставину, що постановою Ужгородського міськрайонного суду від 31 серпня 2011 року встановлено відсутність вини позивача у порушенні митних правил за невірне присвоєння коду УКТЗЕД та відповідно про відсутність вини у неповній сплаті митних платежів. У вищевказаній постанові зазначено, що позивачем було вірно зазначено тип автомобіля - вантажний, відповідно і вірно визначено код УКТЗЕД - 8704219900, а також правильно сплачено митний платіж.
Таким чином, на переконання суду першої інстанції, висновок відповідача про віднесення спірного автомобіля до товарного коду 8703 не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується вищевикладеними висновками.
В судовому засіданні позивачем було доведено неправомірність дій відповідача щодо винесення Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 30500013/1/00061 від 08 листопада 2011 року та неправомірності винесення відповідачем рішення про визначення коду товару №КТ - 305 - 2058 - 11 від 25 березня 2011 року. Тому, суд прийшов до висновку, що дана вимога про зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення (розмитнення) вказаного автомобіля за типом малотоннажний вантажний автомобіль, за кодом УКТЗЕД - 8704219900, є підставною та підлягає задоволенню. Плата за зберігання товарів і транспортних засобів, зазначених у статтях 166 і 168 Митного кодексу України, на складах митних органів, органів починаючи з (одинадцятого дня) запроваджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року, відповідно до якої наказом Державної митної служби від 29 липня 2008 за №821, затверджений Порядок справляння плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів. Вказаним Порядком встановлені розміри плати за зберігання товарів на складах митних органів.
Відповідно до п. 8 зазначеного Порядку, при нарахуванні плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів до розрахункового строку не включаються час затримки митного оформлення, яка сталася з вини митного органу, а також строк дії обставин непереборної сили.
Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.
Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій і підтверджується матеріалами справи, 11 березня 2011 року позивачем за дорученням третьої особи до митного оформлення у ВМО №1 (Ужгород) Чопської митниці було подано автомобіль марки «Merсedes - Вenz» модель «Vito 115 CDI», 2005 року випуску, кузов НОМЕР_3. Вказаний автомобіль було заявлено позивачем до митного оформлення у Чопській митниці за вантажною митною декларацією ІМ 40(Г) за №305060015/2011/000442 від 11 березня 2011 року за кодом УКТЗЕД 8704219900 (транспортний засіб для перевезення вантажів).
До вантажної митної декларації позивачем було надано такі документи: ПД №305000005.2011.200618 від 11 лютого 2011 року; рахунок - фактуру № АІ7S - Е764944 від 09 лютого 2011 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 09 березня 2009 року; сертифікат відповідності НОМЕР_5 від 18 лютого 2011 року; акт про проведення митного огляду транспортного засобу від 13 лютого 2011 року та акт огляду транспортного засобу (висновок експерта) ПАТ «Закарпаття - Авто» №000021 від 04 березня 2011 року; доручення ОСОБА_4 (третьої особи по справі) ВРЕ №929840; інформацію про транспортний засіб б/н від 25 лютого 2011 року; супровідну карту транспортного засобу НОМЕР_6 від 25 травня 2005 року; технічний паспорт на автомобіль НОМЕР_7 від 25 лютого 2011 року на товар «Вантажний автомобіль марки «Mersedes - Benz» модель «Vito 115 CDI», 2005 року випуску, кузов НОМЕР_3, робочий об'єм циліндрів двигуна 2 148 сантиметрів кубічних, тип кузова - фургон, загальна кількість місць включаючи місце водія становить три місця та вісім фотознімків транспортного засобу.
Копії вказаних документів наявні у матеріалах справи, а також вказаний перелік документів відображено в самому рішенні про визначення коду товару.
11 березня 2011 року старшим інспектором СМО №3 ВМО №1 (Ужгород) направлено запит за №16 відділу митного контролю та класифікації товарів з метою правильної класифікації товару.
Крім того, згідно з актом про проведення митного огляду транспортного засобу від 13 лютого 2011 року, про що зазначалося вище, позивачу було запропоновано надати додаткову інформацію про характеристики товару, яка має значення для класифікації його згідно з УКТЗЕД і на звороті акта є відмітка позивача про ознайомлення із змістом вимоги.
Рішенням відповідача №КТ - 305 - 2058 - 11 «Про визначення коду товару» від 25 березня 2011 року зазначений автомобіль кваліфіковано як транспортний засіб марки «Mercedes - Benz» модель «Vito 115 CDI», 2005 року випуску, кузов НОМЕР_3 робочий об'єм циліндрів двигуна 2 148 сантиметрів кубічних, тип кузова - фургон, загальна кількість місць включаючи місце водія - 3 за кодом УКТЗЕД 8703329030, що призначений для перевезення людей та вантажів по дорогах загального користування. тобто, як вантажопасажирський автомобіль .
08 листопада 2011 року відповідачем видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №30500013/1/00061, яка цього ж дня була отримана позивачем.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду виходить із наступного.
У відповідності до ст. 4 Митного кодексу України митне регулювання здійснюється на основі принципів єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.
Згідно ст. ст. 312, 313, 314 Митного кодексу України ведення УКТ ЗЕД здійснює спеціальний уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян. З метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідність опису класифікаційних групувань УКТЗЕД митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів та техніко - технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи.
Порядок ведення УКТЗЕД затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року №1863 і згідно вказаного Порядку ведення УКТЗЕД забезпечує державна митна служба, а Пояснення до УКТЗЕД затверджуються наказом Держмитслужби. Також, УКТЗЕД є товарною номенклатурою митного тарифу, використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Крім цього, згідно з Порядком роботи відділу контролю митної вартості та класифікації товарів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 07 серпня 2007 року №667 вирішення питань класифікації товарів здійснюється посадовими особами, яків мають право одержати у визначеному порядку від декларанта інформацію про характер товару , які мають значення для його класифікації згідно УКТЗЕД.
На запит відповідача позивачем не було надано документів для визначення класифікації за УКТЗЕД. Тому, відповідачем прийнято рішення відповідно до п. 10 вказаного Порядку на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про митний тариф» та Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 31 січня 2004 року за №68 автомобілі легкові класифікуються згідно з українською класифікацією товарів в товарній позиції 8703, а автомобілі, призначені для перевезення вантажів, у товарній позиції 8704.
У даному випадку при прийнятті рішення митний орган виходив із таких критеріїв, як: наявності вікна у лівій боковій панелі задньої частини кузова; наявності освітлення; вікна у правих бокових дверях здвижного типу та задніх дверях підйомного типу.
Тобто, відповідач при прийнятті рішення діяв у межах наданих повноважень, маючи виключну компетенцію на прийняття рішень про кваліфікацію товару (транспортного засобу) за УКТЗЕД.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із посиланням суду першої інстанції на постанову Ужгородського міського суду від 31 серпня 2011 року, виходячи із того, що в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення (порушення митних правил) судом з'ясовувалися наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 355 Митного кодексу України і, зокрема, вчинення умисних дій по заявленню у митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру. Відсутність суб'єктивної сторони (умислу на вчення правопорушення) не спростовує правомірності прийнятого відповідачем рішення про визначення коду товару. Крім цього, з'ясування питання правильності визначення товару за УКТЗЕД не є відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення обставиною, яка підлягає з'ясуванню у справі про адміністративне правопорушення.
Не може бути врахованим у висновках суду апеляційної інстанції і висновок №1971 судово - автотоварознавчої експертизи автомобіля «Mercedes - Benz» модель «Vito 115 CDI», складений 01 липня 2012 року Львівським науково - дослідним інститутом судових експертиз, так як в ході дослідження експерт прийшов до висновку, що тип кузова автомобіля передбачає перевезення вантажів на підставі огляду автомобіля і опису конструктивних та технолігчних даних. Проте такі висновки жодним чином не спростовують наявність ознак, які згідно із Законом України «Про митний тариф» та Пояснень до УКТЗЕД дають підстави для висновку про конструювання транспортного засобу для перевезення пасажирів та вантажів. Крім цього, колегія суддів наголошує на тому, що прийняття рішення про визначення коду товару віднесено до виключної компетенції митних органів.
Згідно ст. 80 Митного кодексу України у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митний орган видає письмове повідомлення із зазначенням причин відмови.
У випадку прийняття рішення, яке не відповідає інформації, заявленій декларантом у вантажно - митній декларації, ця вантажно - митна декларація не може бути використана для митного оформлення класифіковано товару. В рішенні про визначення коду товару, яке є обов'язковим до виконання при митному оформленні, інформація не відповідає відомостям, заявленим позивачем у вантажно - митній декларації. .
Тобто, відповідачем правомірно винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №30500013/1/00061 від 08 листопада 2011 року.
Наведені фактичні обставини та докази у сукупності спростовують доводи позивача щодо протиправності дій відповідача по прийняттю рішення та складені картки відмови.
З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи та докази, представлені сторонами на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, положення відповідних нормативно - правових актів, колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновок суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача по винесенню картки відмови, а також щодо протиправності прийнятого відповідачем рішення про визначення коду товару є помилковим, оскільки в судовому засідання підтверджено обґрунтованість визначення коду автомобіля, який не відповідає коду, заявленому у вантажно - митній декларації. Тобто, оспорювані дії та рішення відповідають критеріям, встановленим ст. 2 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняті та вчинені обґрунтовано і законно, та у межах визначених законом повноважень.
Тому, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами, викладеними відповідачем у поданій апеляційній скарзі і вважає їх такими, що спростовують висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
У зв'язку з цим не підлягають задоволенню і вимоги про зобов'язання відповідача до вчинення дій, які є похідними від вимог про визнання вчинених дій та прийнятих рішень протиправними, які як було встановлено судом апеляційної інстанції були правомірними.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції, викладаючи у оскаржуваному судовому рішенні висновок щодо задоволення вимог позивача, не дотримався вищезазначених вимог.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи із змісту вищевказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про невідповідність висновків суду щодо протиправності прийнятого рішення та вчинених дій по складанню Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №30500013/1/00061 від 08 листопада 2011 року обставинам справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Тому постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід задовольнити з урахуванням вищевикладених мотивів.
Керуючись ст. ст. 159, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Чопської митниці Державної митної служби задовольнити.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року по справі №2а - 0770/922/12 скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Чопської митниці Державної митної служби, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - ОСОБА_4, про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення постанови суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Клюба
Судді: Р. В. Кухтей
І. О. Яворський