Справа № 760/7268/14-ц
Провадження № 2-3116/14 р.
26 червня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі : головуючого судді - Лазаренко В.В.
при секретарі - Пономарьові М.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про стягнення вихідної допомоги та трьох середньомісячних окладів при звільненні, -
08.04.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в якому просить зобов'язати відповідача виплатити позивачеві нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 90 000,00 грн., яка складається з вихідної допомоги в сумі 36 000,00 грн. та трьох середнемісячних окладів як ліквідатору ЧАЕС ІІ категорії в сумі 54 000,00 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що з 24.05.13 року він працював в Публічному акціонерному товаристві "Брокбізнесбанк" на посаді заступника начальника управління адміністративно-господарського забезпечення управління справами, відповідно до наказу №96.
04.03.2014 року позивач звільнений з роботи за угодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується наказом №29/1 від 12.02.2014 року (а.с. 10), та відповідною відміткою в трудовій книжці запис №40 (а.с. 8). Середньомісячна оплата за окладом станом на день звільнення складає 18 000,00 грн. (а.с. 11). Позивач відноситься до ІІ категорії учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 30.08.1996 року (а.с. 9). Позивач вважає, що при звільненні відповідачем не було виплачено нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 90 000,00 грн., яка складається з вихідної допомоги в сумі 36 000,00 грн. та трьох середнемісячних окладів як ліквідатору ЧАЕС ІІ категорії в сумі 54 000,00 грн. З огляду на мотиви, з яких він звільнився, Позивач вважає, що він має право на отримання вихідної допомоги.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 30.08.1996 року (а.с. 9), звільняється від сплати судового збору.
Під час розгляду справи, в судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги викладені в позовній заяві та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, наполягаючи на тому, що доводи позивача не обгрунтовані, так 12.02.2014 року підписано наказ №29/1 про звільнення відповідача ОСОБА_1 04.03.2014 року за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України) з компенсацією за 44 календарні дні невикористаної відпустки, вихідної допомоги в розмірі двох середньомісячних окладів як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії. 04.03.2014 року з наказом про звільнення позивач ОСОБА_1 ознайомлений під підпис.
Представник відповідача посилався на те, що безпідставним є виплата ОСОБА_1 трьох середньомісячних посадових окладів як ліквідатору ЧАЕС 2 категорії, оскільки на отримання компенсацій особи віднесені до зазначеної категорії, у відповідності до п. 1 ч.1. ст. 21, п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» мають право у разі звільнення їх у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, в той час як позивач звільнений за згодою сторін.
До того ж, 24.03.2014 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_3 видано наказ 56/5 відповідно до якого скасовано наказ №29/1 від 12 лютого 2014 року в частині виплати вихідної допомоги ОСОБА_4 в розмірі двох середньомісячних окладів та трьох середньомісячних окладів як ліквідатору ЧАЕС другої категорії. В іншій частині наказ №29/1 від 12 лютого 2014 року про звільнення ОСОБА_1 залишено без змін. Вказаний наказ №56/5 виданий виданй з дотриманням норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року №2, колективного договору за реєстраційним №20-14 від 22 січня 2014 року укладеного між адміністрацією та трудовим колективом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк".
З огляду на наведене, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що з 24.05.13 року позивач відповідно до наказу №96 переведений на посаду заступника начальника управління адміністративно-господарського забезпечення управління справами Публічному акціонерному товаристві "Брокбізнесбанк", що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці (а.с.8).
04.03.2014 року позивач звільнений з роботи за угодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується наказом №29/1 від 12.02.2014 року (а.с. 10), та відповідною відміткою в трудовій книжці запис №40 (а.с. 8).
Середньомісячна оплата праці позивача за окладом станом на день звільнення складає 18 000,00 грн. (а.с. 11). Позивач відноситься до ІІ категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 30.08.1996 року (а.с. 9).
Позивачу ОСОБА_1 при звільненні відповідачем Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк", відповідно до наказу №29/1 від 12 лютого 2014 року, нараховано компенсацію за 44 календарні дні невикористаної відпустки, вихідну допомогу в розмірі двох середньомісячних окладів та трьох середньомісячних окладів як ліквідатору ЧАЕС ІІ категорії (а.с. 10).
24.03.2014 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію а АТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_3 видано наказ 56/5 відповідно до якого скасовано наказ №29/1 від 12 лютого 2014 року в частині виплати вихідної допомоги ОСОБА_4 в розмірі двох середньомісячних окладів та трьох середньомісячних окладів як ліквідатору ЧАЕС другої категорії.
В іншій частині наказ №29/1 від 12 лютого 2014 року про звільнення ОСОБА_1 залишено без змін (а.с. 35), наказ є чинним.
За даних обставин, суд вважає безпідставними вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача вихідної допомоги в сумі 36 000,00 грн. та трьох середньомісячних окладів як ліквідатору ЧАЕС ІІ категорії в сумі 54 000,00 грн., оскільки, як встановлено вище, наказом №56/5 від 24.03.2014 року скасовано наказ №29/1 від 12 лютого 2014 року в частині виплати вихідної допомоги ОСОБА_4 в розмірі двох середньомісячних окладів та трьох середньомісячних окладів як ліквідатору ЧАЕС другої категорії, і на час розгляду справи по суті наказ №56/5 від 24.03.2014 року - чинний, ніким не ос порений і не скасований.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частина 4 статті 59 ЦПК України передбачає, що доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Згідно вимог ст.ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів.
З огляду на викладені вище обставини суд дійшов висновку про те, що позивач не довів ті обставини на які він посилався як на підставу своїх вимог, а тому позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 36, 44, 231 КЗпП України, ст. ст. 3, 10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про стягнення вихідної допомоги та трьох середньомісячних окладів при звільненні - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: