1326/8401/2012
2/465/1069/14
Іменем України
(заочне)
10.04.2014 Франківський районний суд м. Львова, в складі:
головуючої судді Дячишин В.Ф.
при секретарі Довба Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитно-заставним договором - в с т а н о в и в :
Представник позивача ПАТ «Акцент-Банк» звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1, яким просить стягнути з відповідача у користь позивача заборгованість за кредитно-заставним договором, стягнути штрафні санкції, в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави. Свої вимоги мотивує тим, що 18.08.2008р. між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитно-заставний договір № ABZAAE00000074, відповідно до умов якого, відповідачу було надано кредит в сумі 23079,96 грн. на умовах своєчасного та належного повернення кредитних коштів, сплати процентів, комісії, винагороди, штрафу, і пені, з кінцевим терміном повернення кредиту:16.08.2013 року. З метою забезпечення повного і своєчасного виконання відповідачем зобовязань за договором, останній передав позивачу в заставу автомобіль марки AUDI модель A4 2003 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належав відповідачу на праві власності. Банк свої договірні зобов'язання виконав, надавши у розпорядження відповідача домовлені кредитні коши. Відповідач натомість не виконує належним чином своїх зобов'язань за договором, не погашає кредит та відсотки за користування таким, внаслідок чого, станом на 27.02.2012 року, виникла заборгованість в розмірі 63982,37 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 511411,10 грн. Вказану суму складають: заборгованість за кредитом 22666,70 дол. США у тому числі прострочена заборгованість за кредитом 15779,52 дол. США, заборгованість за відсотками 10344,13 дол. США у тому числі прострочена заборгованість за відсотками 10287,54 дол. США, заборгованість по комісії 2326,13 дол. США, заборгованість по пені 28645, 41 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 228962,76 грн. Як стало відомо банку, заставний автомобіль в порушення умов кредитного договору було відчужено відповідачем на користь третьої особи. Окрім того, відповідачем всупереч договору не було продовжено строку дії договору страхування предмету застави у страховій компанії , по узгодженні з позивачем, не сплачував чергові страхові платежі. Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед банком складає 511411,10 грн. та штраф 121000,00 грн., а всього: 632411,08 грн. На повідомлення банку про необхідність погашення заборгованості відповідач не реагує. На підставі викладеного просить задоволити позов.
Відповідач ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до ПАТ «Акцент-Банк» про визнання частково договору недійсним, яким просить прийняти рішення, яким визнати кредитно-заставний договір № ABZAAE00000074 частково недійсним, виходячи з того, що зміст окремих пунктів вказаного правочину суперечить цивільному законодавству та Конституції України, зокрема Закону УВкраїни «Про захист прав споживачів», який судом залишено без розгляду у зв"язку з неявкою в судове засідання позивача та його представника.
Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_1-ОСОБА_2 надав суду письмові заперечення на вказаний позов, у яких не погоджується із вимогами банку, вказує, що такі є необґрунтованими. Зокрема, не зазначено ставки пені та не надано належного розрахунку, згідно якого така нараховувалась. Із поданого банком розрахунку заборгованості не можливо визначити основну суму боргу, нараховані відсотки, пеню та штрафні санкції. Вимогу щодо звернення стягнення на предмет застави вважає безпідставною, посилаючись на висновок ВСУ, згідно якого одночасно заявлені вимоги про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором та вимоги про звернення стягнення на предмет застави є подвійним стягненням заборгованості та задоволенню не підлягають. Щодо позовної вимоги про стягнення 100% вартості предмета застави заперечую з підстав викладених у зустрічному позові про визнання частково договору недійсним. Представник позивача за первісним позовом ПАТ «Акцент-Банк»-Жарський І. подав до суду письмові заперечення на зустрічний позов, у яких вказує, що зустрічний позов не підлягає до задоволення, у зв'язку із спливом строку позовної давності. Вказує, що оскаржені умови кредитно-заставного договору стосуються зобов'язань позичальника стосовно предмета застави рухомого майна та його страхування, а тому хибним є посилання ОСОБА_1 про невідповідність умов договору Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такий закон не врегульовує правовідносин сторін стосовно вибраного способу забезпечення виконання зобов'язань, яким є застава. Відповідно до положень чинного цивільного законодавства забезпечення виконання зобов'язань є заходами впливу на недобросовісних контрагентів які застосовуються з метою спонукання їх до виконання договору, і з цієї точки зору є договірною санкцією. В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечив. У задоволенні зустрічного позову просить відмовити. А тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Відповідач та його повноважний представник в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені судом у встановленому законом порядку, причин неявки суду не відомі.
Зважаючи на те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, а належно повідомлений про розгляд справи відповідач в судове засідання не зявився, суд вважає, що відповідно до ст. 224 ЦПК України, справу слід розглянути у відсутності відповідача, постановивши заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, перевіривши їх належними та допустимими доказами, суд прийшов до висновку що первісний позов слід задоволити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На виконання умов кредитно-заставного договору № ABZAAE00000074 укладеного 18.08.2008р. між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1, позивач надав відповідачу кредит в сумі 23079,96 дол. США, що підтверджується меморіальними ордерами про видачу кредитних коштів.
Згідно п. 17.1.6 договору, за користування кредитними коштами відповідач зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 17,04% річних, від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом та повернути кредит до 16.08.2013 року.
Згідно договору, для забезпечення належного виконання зобов'язань відповідачем, передано банку у заставу автомобіль марки: AUDI модель: А4 рік випуску: 2003, тип: легковий, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить відповідачу на праві приватної власності.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належно не виконував, внаслідок чого, станом на 27.02.2012 року виникла заборгованість в розмірі 63982,37 дол. США, що у відповідності до Розпорядження НБУ про встановлення офіційних курсів гривні до іноземних валют станом на 25.09.2012 року становить 511411,10 грн., яка складається із заборгованості по кредиту у сумі 22666,70 дол. США, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом:15779,52 дол. США; заборгованість за відсотками у сумі 10344,13 дол. США, у тому числі 10287,54 дол. США, заборгованість по комісії: 2326,13 дол. США; заборгованість по пені 28645,41 дол. США, що еквівалентно складає 228962,76 грн.
Так, стаття 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошима, боржник зобовязаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Окрім того, відповідач відповідно до п.п. 6.2.11, 6.2.12 кредитного договору зобов'язався у день укладення кредитного договору застрахувати предмет застави у страховій компанії за узгодженням з позивачем на його повну вартість та на користь позивача, надати позивачу договір страхування та докази сплати страхового платежу. Не пізніше дати закінчення строку дії зазначеного договору страхування Відповідач зобов'язаний продовжити строк його дії у встановленому законом порядку та надати позивачу докази цього та сплати страхового платежу. Проте, зазначений обов'язок відповідач не виконав, а саме не надав позивачу доказів продовження строку дії договору страхування та сплати страхового платежу у встановлений п. 6.2.12 договору застави строк. Згідно п. 14.5 договору, оскільки відповідач порушив умову 6.2.12 договору, то повинен сплатити штраф у розмірі 100 % вартості предмета застави зазначеної у п. 17.10 договору, а саме: 121000,00 грн. А тому, суд приходить до переконання про підставність вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаного штрафу.
Згідно положень ст.549 ЦКУкраїни пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється спеціальна позовна давність в один рік.
Всупереч вказаній нормі закону, згідно розрахунку заборгованості по кредитному договорі, станом на 25.09.2012 р. відповідачу нараховано пеню за увесь період прострочення кредиту, у сумі 228962,76 грн. Згідно встановленої договором процентної ставки, за останній рік прострочення зобов'язань, стягненню з відповідача може підлягати пеня у сумі 57743 грн. Як уже зазначалося судом, для забезпечення повного і своєчасного виконання відповідачем зобовязань за договором, останній передав позивачу в заставу автомобіль марки марки AUDI модель A4 2003 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належав відповідачу на праві власності.
Даною заставою було забезпечено вимоги позивача, щодо повернення основної суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати винагород встановлених договором, сплати неустойки за порушення зобовязань позичальника а також інші вимоги банку за цим договором.
08.09.2009 року за заявою ПАТ «А-Банк», предмет застави за кредитно-заставним договором ABZAAE00000074 був внесений ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України до Державного реєстру обтяжень рухомого майна у вигляді приватного обтяження (заборона відчужувати) під №8355228.
Проте, як встановлено судом, предмет застави, у порушення умов ст. 6.2.20 договору, ч.2 ст. 586 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про заставу» було відчужено відповідачем у користь третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Проте, у відповідності до ч.3 ст.3 Закону України «Про заставу», застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. Окрім того, в «узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин», від 07.10.2010 року, виконаному суддею ВСУ міститься висновок про те, що одночасно заявлені вимоги про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором та вимоги про звернення стягнення на предмет застави є подвійним стягненням заборгованості та задоволенню не підлягають. Тобто, вимоги про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором та вимоги про звернення стягнення на предмет застави , що забезпечує виконання того ж самого кредитного договору, заявлені до одного і того ж позичальника є тотожними, мають одинаковий предмет і підстави.
Згідно п.9 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (ч.1 ст. 20 ЦКУ, ст..ст. 3,4 ЦПК України). Із вище вказаного вбачається, що одночасне заявлення вимоги про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором та вимоги про звернення стягнення на предмет застави можливе у разі, якщо позичальник є відмінним від особи поручителя, що не має місця у спорі що є предметом первісного позову. Тому, судом не вбачається підстав для задоволення вимоги первісного позову про звернення стягнення на предмет застави.
Оскільки судом встановлена підставність вимог позивача щодо стягнення з відповідача основної суми боргу за кредитом, відсотків нарахованих за користування кредитними коштами, комісії та штрафних санкцій, часткова підставність нарахованої банком пені, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити частково, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту у сумі 22666,70 дол. США, прострочену заборгованість за кредитом у сумі 15779,52 дол. США; заборгованість по нарахованих за користування кредитом відсотках у сумі 10287,54 дол. США; заборгованість по комісії у сумі 2326,13 дол. США; заборгованість по пені у сумі 57743 грн.; штраф у сумі 121000 грн. Всього, стягнути 461191,32 грн. заборгованості. Окрім того, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, слід звернути стягнення на предмет застави.
Зустрічний позов судом не розглядається, на підставі ухвали Франківського районного суду м. Львова від 10.04.2014 року, якою зустрічний позов залишено без розгляду.
У відповідності до положень ч.1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені банком та документально підтверджені судові витрати. Керуючись ст.ст.10, 60, 80, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 525, 526, 536, 546, 549, 572, 590, 1048,1050, 1054, ЦК України, ст.ст. 25, 26, 28Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів», ст. ст. 19,20Закону України «Про заставу» суд
П о з о в з а д о в о л и т и .
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитно-заставним договором від 18.08.2008р. № ABZAAE00000074, з урахуванням штрафних санкцій, в розмірі 461191,32 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» понесені банком судові витрати на загальну суму: 3433,60 грн., згідно платіжних доручень № С0911U05LV від 11.09.2012 р.; №C0911U05LW від 11.09.2012 р.; № C0911U05LX від 11.09.2012 р.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст.294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.
Суддя: В.Ф. Дячишин