26 червня 2014 року Справа № 905/8254/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Удовиченка О.С.,
суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.
розглянувши касаційну скаргу та на постанову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Аргос-Трейд" Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року
у справі №905/8254/13
господарського суду за заявою Донецької області Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Аргос-Трейд"
провизнання банкрутом
За участю представників сторін: ТОВ"Аргос-Трейд" - Чередниченка Д.О.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.12.2013 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Аргос-Трейд" м. Донецьк порушено провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону України від 22.12.11 №4212-VI.
Постановою господарського суду Донецької області від 16.12.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Аргос-Трейд" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців до 16.06.2014 року, покладено обов'язок ліквідатора на голову ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Аргос-Трейд" Карауш Юлію Вікторівну.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року (судді: Мартюхіна Н.О.- головуючий, Агапов О.Л., Кододова О.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", м. Київ на постанову господарського суду Донецької області від 16.12.2013 року у справі №905/8254/13 задоволено частково. Постанову господарського суду Донецької області від 16.12.2013 року у справі № 905/8254/13 скасовано.
Справу № 905/8254/13 направлено на розгляд до господарського суду Донецької області на стадію провадження у підготовчому засіданні.
Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Торгівельний дім "Аргос-Трейд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, з проханням її скасувати та залишити в силі постанову господарського суду Донецької області від 16.12.2013 року про визнання боржника банкрутом, посилаючись на порушення та невірне застосування судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 80, ст. ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 101 ГПК України, ст. 1, 23, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон про банкрутство).
Заявник касаційної скарги, зокрема зазначає, що Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" не зверталось до суду із кредиторськими вимогами, відтак апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові здійснив апеляційний розгляд за апеляційною скаргою особи, яка не мала права на апеляційне оскарження, оскільки не є ані стороною, ані учасником провадження у даній справі про банкрутство.
Крім того ТОВ "Торгівельний дім "Аргос-Трейд" зазначає про те, що проміжний ліквідаційний баланс боржника відповідає нормам чинного законодавства, повно та достовірно відображає актив та пасив боржника, у тому числі і щодо грошових вимог ПАТ "Банк Камбіо".
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла до висновку про задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
У п. 11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 11 роз'яснено, що згідно із статтею 1117 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не зв'язаний доводами касаційної скарги щодо порушення чи неправильного застосування нижчими судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права та може встановлювати порушення чи неправильне застосування відповідних норм, на які не було посилання в такій скарзі.
Згідно із частинами 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Так, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство, суд першої інстанції вивчив обставини, які підтверджують неможливість Боржника розрахуватися зі всіма кредиторами, та розглянув надані ним документи, та за результатами розгляду дійшов висновку про наявність підстав для визнання його банкрутом відповідно до положень ст. 95 Закону про банкрутство. При цьому, місцевий суд поклав обов'язки ліквідатора Боржника на голову ліквідаційної комісії ТОВ "Торгівельний дім "Аргос-Трейд". Такі висновки у повному обсязі заперечені апеляційним господарським судом, із посиланням на те, що суд першої інстанції не надавав відповідної юридичної оцінки проміжному ліквідаційному балансу наданого боржником, зокрема не з'ясував належним чином актив і пасив боржника щодо підставності визнання підприємства банкрутом, тобто не встановив чи належним чином заявником виконано умови досудової ліквідації, передбаченої ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України.
Вищий господарський суд України погоджується із такими висновками апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Такий порядок передбачений нормами ч. 3 ст. 110, ст. 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також нормами ст. 60 Господарського кодексу України (далі - ГК України), норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).
Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
У зв'язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
Такі передумови полягають у наступному:
Прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч.ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України, а також повідомлення явних кредиторів персонально у письмовій формі про ліквідацію юридичної особи боржника (ч. 3 ст. 60 ГК України) з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов'язкових платежах). Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 Закону про банкрутство. Повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства - ч. 7 ст. 111 ЦК України та ч. 3 ст. 60 ГК України.
Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм наведеної статті.
При цьому, колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство та визнання боржника банкрутом відповідної до цієї статті є додання та наявність доказів на підтвердження всіх передумов для порушення провадження в порядку означеної статті саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.
Втім, приймаючи постанову про визнання ТОВ "Торгівельний дім "Аргос-Трейд" банкрутом, в порушення згаданих норм, зокрема ч. 1 ст. 111 ЦК України, суд першої інстанції не надав правову оцінку тому, що до наданого боржником ліквідаційного балансу не у повному обсязі були включені, зокрема грошові вимоги ПАТ "Банк Камбіо". Крім того, суд першої інстанції не з'ясував чи були проведені ліквідатором відповідні дії щодо виявлення активів боржника, зокрема до суду не надано доказів перевірки щодо зареєстрованих прав на рухоме та нерухоме майно, доказів наявності або відсутності грошових коштів на всіх відкритих банківських рахунках
Викладене у сукупності свідчить, що складення наданого у справі проміжного ліквідаційного балансу боржника відбулось з порушенням норм ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України, а відомості в цьому балансі не відповідають обставинам справи.
Наявність вказаних обставин, що мають бути підтверджені відповідними доказами, має істотне значення, оскільки, як вже було зазначено вище, є підставою та передумовою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство. Проте суд першої інстанцій зробив висновок про правомірність порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торгівельний дім "Аргос-Трейд" в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство та визнання його банкрутом, не звернувши уваги на визначені вище обставини та порушивши норми ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 11 Закону про банкрутство.
Суд апеляційної інстанції правомірно звернув на наведені обставини увагу, здійснюючи апеляційне провадження у справі та скасувавши постанову про визнання боржника банкрутом та повернув справу на стадію підготовчого засідання до суду першої інстанції.
Стосовно доводів касаційної скарги про відсутність права у суду апеляційної інстанції на перегляд постанови суду першої інстанції за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", як не сторони та не учасника провадження у справі про банкрутство, слід зазначити таке.
Частиною 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Частиною 2 ст. 41 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що сторони у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).
Також статтею 1 спеціального Закону визначено, що учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Разом з тим, наведена норма передбачає, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Оскаржуючи постанову про визнання боржника банкрутом у даній справі, Публічне акціонерного товариства "Банк Камбіо", м. Київ вказувало на те, що має до боржника грошові вимоги, забезпечені заставою, тобто є забезпеченим кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю"Торгівельний дім "Аргос-Трейд".
Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі про банкрутство порушено за спеціальною процедурою, передбаченою у ст. 95 Закону про банкрутство де виявлення кредиторів боржника відбувається у порядку, встановленому ст. 23 Закону про банкрутство, а також під час виконання процедури добровільної ліквідації, передбаченої нормами ЦК України.
Враховуючи наведене, кредитором заявлено грошові вимоги ліквідаційній комісії боржника та визнані нею, Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" є кредитором боржника у розумінні ст.1 Закону про банкрутство, а тому може оскаржувати постанову про визнання боржника банкрутом у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Аргос-Трейд".
Статтею 1119 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, передбачено право суду касаційної інстанції залишити постанову суду апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду у постанові від 26.03.2014 року у справі №905/8254/13, підстави для її скасування відсутні.
З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 11, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України та ст.ст. 33, 34, ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Аргос-Трейд" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.032014 року у справі №905/8254/13 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду Донецької області.
Головуючий: О.С. Удовиченко
Судді: П. К. Міщенко
В.Ю. Поліщук