ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/9794/14 01.07.14
За позовом ПрАТ АСК "Інго-Україна"
до ПрАТ "Київський страховий дім"
третя особа ОСОБА_1
про стягнення 5 127,72 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
Від позивача: Любаренко М.П. (дов. № 50 від 02.01.14)
Від відповідача: Подолянко Т.В. (дов. від 23.10.2013)
Від третьої особи не прибув
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (надалі - страховик, позивач) звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (надалі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 5 127,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо-транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є відповідач як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов"язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов"язку здійснити регресну виплату.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.05.2014 порушено провадження у справі № 910/9794/14, розгляд справи призначено на 10.06.2014.
Представник відповідача через загальний відділ канцелярії господарського суду м. Києва подав клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).
Ухвалою суду від 10.06.2014 залучено до участі у справі №910/9794/14 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).
Відкладено розгляд справи на 01.07.2014.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 01.07.2014 з'явилися, дали пояснення по справі.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.
Представник третьої особи не з'явився в судове засідання 01.07.2014, причин неявки суд не повідомив.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -
13.04.2012 між ПрАТ АСК "Інго-Україна" (далі - страховик, позивач) та ТОВ «Перша лізингова компанія»(далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 250540689.12 (надалі - "Договір"), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем «Шкода» реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.
Як свідчать матеріали справи, 11.10.2012 в м. Красноармійськ сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля «Шкода» реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки «Фольцваген» реєстраційний номер НОМЕР_4, а саме: порушення водієм автомобіля «Фольцваген» реєстраційний номер НОМЕР_4 Правил дорожнього руху України, що спричинило механічні пошкодження автомобілю страхувальника «Шкода» реєстраційний номер НОМЕР_1.
Факт скоєння ДТП підтверджується Довідкою ДАІ ГУ МВС України про дорожньо-транспортну пригоду № 9092656.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 13.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31.10.2012 у справі № 3/0529/1407/2012, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
11.10.2012 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про страхову подію в зв'язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування та 25.02.2013 із заявою на виплату страхового відшкодування.
22.03.2013 на підставі страхового акту № 70195 від 28.02.2013 у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, звіту про оцінку вартості збитків № 07/01 від 09.01.2013, ремонтної калькуляції від 09.01.2013 здійснив виплату страхувальнику коштів у сумі 5 127,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3303 від 22.03.2013 у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від від 31.10.2012 у справі № 3/0529/1407/2012 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «Фольцваген» реєстраційний номер НОМЕР_4, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Шкода» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходився під керуванням ОСОБА_1
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем «Фольцваген» реєстраційний номер НОМЕР_4 встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації «Фольцваген» реєстраційний номер НОМЕР_4, застрахована у ПрАТ "Київський страховий дім" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4828997, що підтверджується наданою відповідачем копією даного полісу.
Вказаним договором (поліс № АВ/4999338) передбачено, що франшиза становить 510,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 50 000,00 грн.
Пунктом 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Згідно п. 36.2 ст. 36 наведеного Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. За змістом ст. 34 вказаного Закону розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визнання яких містяться в п. 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 р. №8 та Положенні щодо укладення угоди на проведення експертної оцінки майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 08.01.1998 р. №16.
Таким чином, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу є висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).
Заперечуючи проти позову, відповідач наголошував на тому, що позивач не надав належного та допустимого доказу, який би підтверджував розмір заподіяної шкоди визначений відповідно до закону.
Проте, суд наголошує, що в матеріалах справи наявний висновок оцінки майна - Звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 07/01 від 09.01.2013 про вартість відновлювального ремонту, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шкода» реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 6030,32 грн.
Крім того, відповідач у відзиві зазначає, що сума, що заявлена до стягнення має бути зменшена на суму ПДВ, проте суд зазначає, що згідно платіжного доручення № 3303 від 22.03.2013, призначення платежу: оплата страхового відшкодування а/м Шкода Фабія 1,4, НОМЕР_1 … без ПДВ. Отже, твердження відповідача є безпідставними та надуманими.
Нормою ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу складає 6030,32 грн. та позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 5 127,72 грн.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент направлення заяви) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів
Судом було встановлено, що позивачем було направлено відповідачу претензію від 15.11.2013 про добровільну виплату (страхового) відшкодування в порядку регрессу.
Отже, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 ст.12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи визначені полісом № АВ/4999338 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4 617,72 грн. (5 127,72 грн. - 510,00 грн. франшизи за полісом).
З матеріалів справи слідує, що позивач з метою отримання коштів від відповідача звернувся до останнього із заявою від 15.11.2013 про виплату страхового відшкодування. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування на користь позивача. Проте відповідач на момент падання позову платежу не здійснив.
Враховуючи вимоги пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування (регламентна виплата) за полісами ОСЦПВВНТЗ повинна бути виплачена страховиком (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Проте, відповідач після отримання вищезазначеної заяви у встановлений пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк суми страхового відшкодування на користь позивача не виплатив.
Відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню частково.
Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам..
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов ПрАТ АСК "Інго-Україна" задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, буд. 37-41, код ЄДРПОУ 25201716) на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Воровського, буд. 33, код ЄДРПОУ 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 4617 (чотири тисячі шістсот сімнадцять) грн. 72 коп. та судовий збір у розмірі 1 645(одна тисяча шістсот сорок п'ять) грн. 21 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення надіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л. Д.
Дата підписання повного тексту рішення: 04.07.2014