Провадження № 22ц/790/3358/14 Головуючий 1 інстанції Гаврилюк С.М.
Справа № 639/9446/13-ц Доповідач:КоваленкоІ.П. Категорія: договірні
27 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Коваленко І.П
суддів - Довгаль А.П., Коровіна С.Г.
при секретарі - Москаленко Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, П'ята Харківська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування,-
У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суд із позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, П'ята Харківська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживали він, його мати ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_8
Він звернувся до П'ятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття після смерті матері спадщини, а саме квартири АДРЕСА_1.
П'ята ХДНК відмовила у прийнятті заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що на підставі договору дарування від 20.12.2010 року власником вказаної вище квартири є ОСОБА_3
Вважав, що вказаний договір дарування є недійсним, оскільки 20.12.2010 року рідна сестра ОСОБА_8 - ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 вранці приїхали на спірну квартиру матері позивача з вимогою надання ним паспорту ОСОБА_8 для поміщення останньої до лікарні, після чого він передав відповідачеві паспорт, однак коли позивач приїхав до лікарні, його матері там не було.
Пізніше ОСОБА_8 пояснила йому, що ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 возили її до невідомої жінки для підписання ніби-то відмови від лікування. Від нього ОСОБА_4 приховала, що возила ОСОБА_8 до нотаріуса для укладення договору дарування.
Отже, оскільки ОСОБА_8 з 1995 року тяжко хворіла (хвороба Паркінсона,сахарний діабет), мала психічні порушення, була неадекватна, договір дарування квартири АДРЕСА_1 був укладений під впливом обману ОСОБА_8 відповідачкою ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4, у зв'язку з чим просив визнати вказаний договір дарування квартири недійсним на підставі ст. 230 ЦК України.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву , в якій просив слухати справу за його відсутності, його представник у судовому засіданні позов підтримала.
Відповідач ОСОБА_3 та треті особи у судове засідання не з'явились, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на його необґрунтованість і недоведеність, та пояснила суду, що спір між тими самими сторонами про визнання вказаного договору дарування недійсним з підстав знаходження у зв'язку з хворобою ОСОБА_8 у момент його вчинення у стані, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, розглянутий 01.08.2013 року рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова та у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 25.09.2013 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 березня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення винесено з порушенням норм матеріального права є незаконним та необґрунтованим.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Згідно вимог ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року передбачено , що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1.
20 грудня 2010 року ОСОБА_8 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованого у реєстрі № 6425 , подарувала вказану квартиру ОСОБА_3.
З довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 05.05.2011 року №2313283 вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано на ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 20.12.2010 року ( а.с.8).
ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.7).
Підставою для звернення з даним позовом на думку позивача є те, що вказаний договір дарування укладений під впливом обману, оскільки ОСОБА_8 з 1995 року тяжко хворіла (хвороба Паркінсона,сахарний діабет), мала психічні порушення, була неадекватна, чим скористались відповідачка ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 при укладенні зазначеного договору від 20.12.2010 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 01.08.2013 року, яке ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 25.09.2013 року залишено без змін, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, П'ята Харківська державна нотаріальна контора , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним відмовлено ( а.с.44-46, 47-49). При цьому згідно акту посмертної судово-психіатричної експертизи № 95 від 07 лютого 2013 року, що міститься в матеріалах дослідженої у судовому засіданні цивільної справи № 2-2248/11 ( а. с. 97- 100). ОСОБА_8 під час оформлення та підписання нею договору дарування своєї квартири 20.12.2010 року була здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Будь-яких доказів на підтвердження факту введення відповідачем в оману ОСОБА_8 при вчиненні договору дарування квартири від 20.12.2010 року позивачем, відповідно до вимог ст..60 ЦПК України, не надано.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.
На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 березня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -