Єдиний унікальний номер 1-148/2012
Номер провадження 11/775/539/2014
04 липня 2014 року колегія судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
підсудного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляцією потерпілого на постанову Старобешівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2014 року, якою провадження по кримінальній справі за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Комінтернове Новоазов ського району Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, пра цюючого на Старобешівській ТЕС ПАТ «Донбас енерго», раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.122 ч.1 КК України закрито. ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності, відповідно до вимог ст.49 КК України, у зв'язку зі збігом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,-
Органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що 22.09.2007 року близько 13.00 години він, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , в процесі сварки і на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин кулаком правої руки, в якому були затиснуті ключі від підвального приміщення, умисно завдав удар в область обличчя з лівого боку і в область перенісся ОСОБА_5 , заподіявши при цьому рану нижньої губи зліва, травму 1-2 зубів на нижній щелепі зліва з розвитком посттравматичного періодонтиту, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я, а також синець на спинці носа, який відноситься до легких тілесних ушкоджень. Після чого, ОСОБА_6 в момент, коли ОСОБА_5 розвернувся і намагався піти від нього, умисно наніс удар ногою в область правого боку, заподіявши при цьому закритий перелом 8-го ребра справа по передній пахвовій лінії, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як вимагає для лікування термін понад 21 дня.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто навмисне пошкодження, не небезпечна для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто злочин, передбачений ст.122 ч.1 КК України.
Постановою Старобешівського районного суду Донецької області від 12 березня 2014 року провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_6 за ст.122 ч.1 КК України закрито. ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності, відповідно до вимог ст.49 КК України, у зв'язку зі збігом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В апеляції потерпілого ОСОБА_5 ставиться питання про скасування постанови через неповноту судового слідства. В обґрунтування апелянт зазначив, що протягом 5 років судовим слідством були зібрані докази вини ОСОБА_6 , але не була проведена додаткова судово-медична експертиза. Крім того, судом 1-ї інстанції не встановлено чи визнає ОСОБА_6 свою вину та чи винен він в інкримінованому злочині. Потерпілий просить постанову суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, потерпілого та прокурора, які вважали, що оскаржена постанова суду підлягає скасуванню, підсудного та його захисника, які заперечували проти апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав:
Справу було розглянуто в порядку КПК України в редакції 1960 р.
Оскарженою постановою судом закрито кримінальну справу та ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності відповідно до вимог ст.49 КК України, у зв'язку зі збігом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Органом досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачувався за ч.1ст.122 КК України, тобто у вчинені відповідно до ст.12 КК України злочину середньої тяжкості.
Відповідно до вимог ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минуло п'ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Тобто, виходячи з смислу зазначеної норми суд по перше повинен прийти до обґрунтованого висновку про те, що особа вчинила злочин середньої тяжкості, а вже потім вирішувати питання про її звільнення від кримінальної відповідальності.
Але всупереч цим вимогам оскаржена постанова суду не містить обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_6 дійсно вчинив злочин, в якому він обвинувачується органом досудового слідства. Тому і висновок суду про те що ОСОБА_8 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності є необґрунтованим та передчасним.
У зв'язку із чим апеляція підлягає задоволенню, а оскаржена постанова місцевого суду скасуванню із направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід відповідно до вимог закону зробити висновок про доведеність обвинувачення, перевірити доводи потерпілого про наявність неповноти слідства в частині встановлення тяжкості спричинених тілесних ушкоджень та вирішити справу по суті з врахуванням встановленого.
Керуючись ст.366 КПК України (1960р), колегія суддів
Апеляцію задовольнити.
Скасувати постанову Старобешівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2014 року, якою закрито провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_6 за ст.122 ч.1 КК України.
Справу повернути на новий розгляд зі стадії судового слідства в той же суд в іншому складі.
Судді: