04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"25" червня 2014 р. Справа№ 910/19766/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ільєнок Т.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Кропивної Л.В.
при секретарі
судового засідання: Сауляку О.О.
за участю
прокурора Янківський С.В. - посв. від 13.08.2013 р.
№ 019586;
представників
сторін:
від позивача Івчик М.О. - дов. від 03.02.2014 р. № 06-06/141;
відповідача Любчик У.В. - дов. від 19.06.2013 р. № 54;
Левицький В.А. - дов. від 21.05.2014 р. № 25.
розглянувши матеріали
апеляційної скарги
Луцького підприємства електротранспорту
на рішення Господарського суду міста Києва
від 05.12.2013 р.
у справі № 910/19766/13 (суддя: Сівакова В.В.)
за первісним позовом Луцького підприємства електротранспорту
до Товариства з обмеженою відповідальністю
«Богдан-Лізинг»
про визнання недійсним додаткових договорів до
Договору фінансового лізингу № 045/07-АВТ
від 25.12.2007 р.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Богдан-Лізинг»
до відповідача Луцького підприємства електротранспорту
про стягнення боргу та штрафних санкцій за
Договором лізингу № 045/07 - АВТ у загальному
розмірі 4 367 558, 01 грн.
за Заявою від 04.06.2014 № 0511-3865 вих. № 14 вступив у справу прокурор міста Луцька відповідно до ст. 29 ГПК України
Луцьке підприємство електротранспорту звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Богдан-Лізинг» про визнання недійсними додаткових Договорів від 06.01.2010, від 13.01.2012 та від 04.03.2013 до Договору фінансового лізингу № 045/07-АВТ від 25.12.2007 р..
05.11.2013 р. відповідач ТОВ "Богдан-Лізинг" звернувся до Господарського суду міста Києва із Зустрічною позовною заявою до Луцького підприємства електротранспорту про стягнення 4 367 558,01 грн., з яких: 366 478,39 грн. боргу по лізингових платежах, 1 173 600,00 грн. штрафу, 2 408 992,00 грн. збитків понесених внаслідок оплати банку додаткових відсотків, 11 455,95 грн. збитків понесених внаслідок оплати банку штрафних санкцій, 287 326,00 грн. збитків понесених внаслідок оплати додаткових витрат на страхування майна, 119 705,67 грн. збитків, які будуть понесені внаслідок оплати банку у майбутньому додаткових відсотків.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 р. № 910/19766/13 позовні вимоги за первісним позовом Луцького підприємства електротранспорту задоволено повністю, а саме: визнано недійсними Додаткові договори від 06.01.2010, 13.01.2012, 04.03.2013 до Договору фінансового лізингу № 045/07-АВТ від 25.12.2007.
Зустрічні позовні вимоги ТОВ "Богдан-Лізинг" Рішенням Господарського суду від 05.12.2013 у даній справі задоволено частково, а саме: стягнуто з Луцького підприємства електротранспорту на користь ТОВ «Богдан-Лізинг» 366 478 грн. 39 коп. боргу по сплаті лізингових платежів, 1 173 600 грн. 00 коп. штрафу, 2 408 992 грн. 00 коп. збитків понесених внаслідок оплати банку додаткових відсотків, 11 455 грн. 95 коп. збитків понесених внаслідок оплати банку штрафних санкцій, 239 438 грн. 32 коп. збитків понесених внаслідок сплати додаткових витрат на страхування майна, в іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вищезазначеним Рішенням Господарського суду міста Києва, позивач за первісним позовом Луцьке підприємство електротранспорту звернулося до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду м. Києва від 05.12.2013 р. по даній справі скасувати частково, прийняти нове судове рішення, яким у зустрічному позові ТОВ «Богдан-Лізинг» відмовити в частині стягнення з Луцького підприємства електротранспорту 1 173 600, 00 грн. штрафу, 408 992, 00 грн. збитків понесених внаслідок оплати банку додаткових відсотків, 11 455, 95 грн. збитків понесених в наслідок оплати банку штрафних санкцій, 239 438, 32 грн. збитків понесених внаслідок сплати додаткових витрат на страхування майна та постановити нове судове рішення, яким в названій частині зустрічних позовних вимог відмовити.
У доводах апеляційного оскарження Луцьке підприємство електротранспорту наголошувало на тому, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому неправильно застосовано норми матеріально права.
У своєму Відзиві на апеляційну скаргу позивач за зустрічним позовом ТОВ «Богдан-Лізинг» просив свої позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, в іншій частині оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвалою КАГС від 24.01.2014 р. № 910/19766//13 апеляційну скаргу Луцького підприємства електротранспорту прийнято до апеляційного провадження. Розпорядженням голови КАГС від 24.01.2014 для розгляду даної справи сформовано наступний склад колегії: головуючий Ільєнок Т.В, судді: Корсакова Г.В., Кропивна Л.В.
Розпорядженням Голови КАГС від 19.02.2014 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ільєнок Т.В. та судді Корсакової Г.В. у відпустці, керуючись ст. 4-6, ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, п.п.3.1.12., 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., змінено склад колегії, подальший розгляд даної справи здійснювався колегією суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А. судді: Кропивна Л.В., Шаптала Є.Ю.
Розпорядженням Голови КАГС від 25.02.2014, враховуючи вихід головуючого судді Ільєнок Т.В. з відпустки та перебування судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, змінено склад колегії, подальший розгляд даної справи здійснювався колегією суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В. судді: Кропивна Л.В. Корсакова Г.В.
Розпорядженням В.о. Голови КАГС від 12.03.2014, враховуючи перебування головуючого судді Ільєнок Т.В. на лікарняному, та судді по взаємозаміні Іоннікової І.А. у відпустці, змінено склад колегії, подальший розгляд даної справи здійснювався колегією суддів у складі: головуючий суддя: Смірнова Л.Г. судді: Корсакова Г.В., Кропивна Л.В.
Розпорядженням Голови КАГС від 21.03.2014, враховуючи вихід головуючого судді Ільєнок Т.В. з лікарняного, змінено склад колегії, подальший розгляд даної справи здійснювався колегією суддів у складі: головуючий суддя:: Ільєнок Т.В. судді: Корсакова Г.В.,Кропивна Л.В.
Розпорядженням Голови КАГС від 15.04.2014, враховуючи перебування судді Корсакової Г.В. у відпустці, змінено склад колегії, подальший розгляд даної справи здійснювався колегією суддів у складі: головуючий суддя: Ільєнок Т.В. судді: Михальська Ю.Б., Кропивна Л.В.
За Заявою від 04.06.2014 № 0511-3865 вих. № 14 вступив у справу прокурор міста Луцька в інтересах держави та територіальної громади міста Луцька в особі Луцького підприємства електротранспорту (комунальне підприємство) відповідно до ст. 29 ГПК України.
Ухвалою КАГС № 910/19766/13 від 11.06.2014 продовжено процесуальний строк розгляду справи за Заявою прокурора відповідно до ст. 69 ГПК України.
В останньому судовому засіданні від 25.06.2014 прокурор, уточнюючи свої вимоги до апеляційного суду, просив Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 у даній справі в частині задоволення первісного позову Луцького підприємства електротранспорту про визнання недійсними Додаткових договорів від 06.01.2010, від 13.01.2012, та від 04.03.2013 до Договору фінансового лізингу № 045/07-АВТ від 25.12.2007-залишити в силі, оскаржене рішення в частині задоволення зустрічного позову скасувати частково, а саме в частині стягнення на користь ТОВ «Богдан-Лізинг» 1 173 600, 00 грн. штрафу; 2 408 992, 00 грн. збитків, понесених в наслідок оплати банку штрафних санкцій; 239 438, 32 грн. збитків, понесених в наслідок сплати додаткових витрат на страхування майна, 11 455, 95 грн. збитків, понесених внаслідок оплати банку штрафних санкцій, прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні вказаних позовних вимог відмовити повністю, в іншій частині рішення за зустрічним позовом залишити без змін.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення прокурора міста Луцьк, позивача та відповідача, дійшла висновку апеляційну скаргу Луцького підприємства електротранспорту задовольнити частково, Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 р. у даній справі скасувати частково, а саме в частині задоволених позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення 2 408 992, 00 грн. збитків, понесених в наслідок оплати банку штрафних санкцій; 239 438, 32 грн. збитків, понесених в наслідок сплати додаткових витрат на страхування майна, 11 455, 95 грн. збитків, понесених внаслідок оплати банку штрафних санкцій, прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні вказаних позовних вимог за зустрічним позовом відмовити, приймаючи до уваги наступне.
Згідно зі ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 24.12.2007 між ТОВ «Український Автомобільний Холдинг» (продавець) та ТОВ «Богдан-Лізинг» (покупець) було укладено Договір поставки автобусів № 026/07-КП, а саме марки «Богдан А-069.21» у кількості - 21 одиниць, автомобілі марки «Богдан» А-144.1 у кількості - 14 одиниць, автомобілі марки «Богдан» А-144.5 у кількості - 6 одиниць, загальною вартістю 11 736 000,00 грн. (41- одиниця автобусів).
На підставі Акту прийому-передачі від 28.12.2007 продавець передав, а покупець отримав вказані вище автомобілі у загальній кількості 41 одиниця.
25.12.2007 між ТОВ «Богдан-Лізинг» (лізингодавець) та Луцьким підприємством електротранспорту (лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 045/07-АВТ (далі - Договір фінансового лізингу), через проходження тендерної процедури на закупівлю послуг за державні кошти.
Відповідно до п. 1.1. Договору фінансового лізингу предметом договору є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу майна, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена у специфікації (додаток № 2 до договору) далі - майно або предмет лізингу для статутних цілей лізингоодержувача на визначений строк, за умови оплати останнім періодичних лізингових платежів.
Згідно з п. 1.6. Договору фінансового лізингу вартість майна в момент його передачі лізингоодержувачу в лізинг складає 11 736 000,00 грн.
Відповідно до п. 2.1. Договору фінансового лізингу строк користування лізингоодержувачем майном на умовах цього договору становить 60 місяців. Облік строку починається з дня приймання майна лізингоодержувачем від лізингодавця, тобто від дати підписання акту прийому-передачі майна (предмета лізингу).
Згідно специфікації (додатку № 2 до договору фінансового лізингу) предметом лізингу є:
- автомобілі марки «Богдан» А-069.21 у кількості - 21 одиниця,
- автомобілі марки «Богдан» А-144.1 у кількості - 14 одиниць,
- автомобілі марки «Богдан» А-144.5 у кількості - 6 одиниць, загальною вартістю 11 736 000,00 грн.
Згідно з п. 3.3. Договору фінансового лізингу прийом-передача предмету лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача оформлюється актом прийому-передачі майна, який підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками сторін.
На виконання умов Договору фінансового лізингу згідно Акту прийому-передачі від 25.12.2007 лізингодавець передав, а лізингоодержувач отримав у володіння та користування предмет лізингу у загальній кількості - 41 одиниця.
За умовами п. 4.1. Договору фінансового лізингу лізингоодержувач сплачує лізингові платежі за кожний період користування майном, який зазначений в Додатку № 1 до Договору, який є графіком сплати лізингових платежів. Лізингові платежі включають:
- платіж, який відшкодовує (компенсує) частину вартості майна в розмірі 11 736 000,00 грн.;
- винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно в розмірі 6 976 827,55 грн.
06.01.2010 між сторонами укладено Додатковий договір до Договору, відповідно до якого сторони дійшли згоди та виклали Додаток № 1 до Договору (графік сплати лізингових платежів) в новій редакції, згідно якої винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно визначено в розмірі 7 732 221,72 грн.
13.01.2012 між сторонами укладено Додатковий договір до Договору фінансового лізингу, відповідно до якого сторони дійшли згоди та виклали Додаток № 1 до Договору (графік сплати лізингових платежів) в новій редакції, згідно якої винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно визначено в розмірі 8 967 189,33 грн.
Даними Додатковими договорами збільшено розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно на суму в розмірі 1 990 361,78 грн.
Отже, як вірно визначено судом першої інстанції, з Додаткових договорів від 06.01.2010 та від 13.01.2012 вбачається, що сторонами збільшено ціну Договору фінансового лізингу (лізингові платежі).
04.03.2013 між сторонами укладено Додатковий договір до Договору фінансового лізингу, відповідно до якого сторони встановили, що станом на 04.03.2013 заборгованість лізингоодержувача перед лізингодавцем по лізингових платежах становить 1 015 608,80 грн., тому сторони дійшли згоди розстрочити терміном на 6 місяців вказану суму заборгованості та погодили графік погашення заборгованості.
Частиною 2 ст. 6 ЗУ «Про фінансовий лізинг» встановлено, що істотною умовою договору лізингу є зокрема розмір лізингових платежів.
Таким чином, уклавши Додаткові договори від 06.01.2010 та від 13.01.2012 сторонами змінено таку істотну умову як ціну договору фінансового лізингу.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (чинного до 20.03.2008) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції у порядку, передбаченому цим Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Комісії.
Згідно з п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ № 921 від 17.10.2008 (в редакції чинній на момент укладення додаткового договору від 06.01.2010) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами.
Відповідно до п. 5. ст. 40 ЗУ «Про здійснення державних закупівель» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім зменшення обсягів закупівлі та випадків, передбачених цією статтею, що не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі.
Отже, чинним законодавством не передбачена можливість збільшення ціни договору про закупівлю після його підписання.
На підставі вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Додаткові договори від 06.01.2010 та від 13.01.2012 укладені з порушенням зазначених вище норм.
Додатковий договір від 04.03.2013 визначає розмір наявної заборгованості, яка виникла у зв'язку із укладенням Додаткових договорів від 06.01.2010 та від 13.01.2012.
Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Статтею 203 ЦК України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Так, частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦКУкраїни встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції встановлено наявність правових підстав для визнання Додаткових договорів від 06.01.2010, від 13.01.2012 та від 04.03.2013 до Договору фінансового лізингу № 045/07-АВТ від 25.12.2007 недійсними.
Таким чином, місцевим господарським судом позовні вимоги Луцького підприємства електротранспорту правомірно визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно ст. 16 ЗУ «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
За умовами п. 4.1. Договору фінансового лізингу лізингоодержувач сплачує лізингові платежі за кожний період користування майном, який зазначений в Додатку № 1 до Договору, який є графіком сплати лізингових платежів.
Додаток № 1 до Договору фінансового лізингу (графік сплати лізингових платежів), оформлений у вигляді таблиці, містить дати сплати платежів (колонка таблиці № 2), суми платежів, які відшкодовують (компенсують) частину загальної вартості предмета лізингу (колонка таблиці № 4), суми винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу (колонка таблиці № 5) та загальну суму платежу (колонка таблиці № 6).
Згідно графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору фінансового лізингу), в редакції від 25.12.2007 лізингові платежі мають сплачуватись щомісяця.
Згідно графіку сплати лізингових платежів (в редакції Додатку № 1 від 25.12.2007 до Договору фінансового лізингу) лізингоодержувач мав сплатити лізингодавцю загалом за Договором 18 712 827,55 грн.
Всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця (п. 4.4. Договору фінансового лізингу).
Пунктом 4.5. Договору фінансового лізингу передбачено, що якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний або святковий) день, то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний або святковий) день.
Відповідно до п. 8.4.2. Договору фінансового лізингу лізингодавець зобов'язаний вчасно й у повному обсязі виплачувати лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів та умов цього Договору.
Матеріали справи свідчать, що лізингоодержувач в порушення взятих на себе зобов'язань оплату сум лізингових платежів повністю не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість перед лізингодавцем в розмірі 366 478,39 грн.
З огляду на викладене, суд першої інстанції зустрічні вимоги про стягнення суми боргу по сплаті лізингових платежів в розмірі 366 478,39 грн. визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Матеріалами справи також підтверджується і те, що лізингоодержувач, в порушення умов Договору фінансового лізингу, у визначені строки оплату по лізинговим платежам не провів, а отже є таким, що прострочив виконання договірного зобов'язання.
Згідно з п. 11.6. Договору фінансового лізингу за кожен випадок неналежного (несвоєчасного, неповного чи неякісного) виконання своїх обов'язків за даним Договором протягом терміну його дії, а також за однобічну необґрунтовану відмову від їхнього виконання, винна сторона цілком відшкодовує збитки, понесені при цьому іншою стороною і, крім відшкодування збитків сплачує постраждалій стороні штраф у розмірі 5% від вартості майна вказаної у п. 1.6. Договору.
Оскільки, матеріали справи свідчать, що мало місце прострочення оплати лізингових платежів, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість та задоволення зустрічних вимог про стягнення з лізингоодержувача суми штрафу в розмірі 1 173 600,00 грн.
Як свідчать матеріали справи для реалізації договору фінансового лізингу, тобто для закупки автобусів з метою подальшої їх передачі у фінансовий лізинг, позивачем за зустрічним позовом ТОВ «Богдан-Лізинг» було залучено кредитні кошти.
Так, 15.06.2007 між ТОВ «Богдан-Лізинг» та ВАТ «Український професійний банк» було укладено Договір № 406 про відкриття траншевої кредитної лінії (із змінами згідно Додаткового договору від 25.01.2008), відповідно до якого Банк надає позичальнику кредит в сумі 5 050 000,00 дол. США терміном до 14.12.2011 для купівлі автобусів Богдан А-069.21 у кількості 3 шт., Богдан А-144.1 у кількості 14 шт., Богдан А-144.5 у кількості 1 шт. на умовах Договору поставки автобусів № 026/07 від 24.12.2007, укладеного з ТОВ «Український Автомобільний Холдинг» для наступної їх передачі у фінансовий лізинг за Договором фінансового лізингу № 045/07-АВТ від 25.12.2007, укладеного позичальником з Луцьким підприємством електротранспорту (всього 18 шт. автобусів).
07.02.2008 між ТОВ «Богдан-Лізинг» та ВАТ «Український професійний банк» було укладено Договір про надання кредиту № 12, цільовим призначенням якого було надання кредиту на суму 4 021 220,00 грн. для купівлі автобусів Богдан А-069.21 у кількості 18 шт., Богдан А-144.5 у кількості 5 шт. на умовах Договору № 026/07-КП поставки автобусів від 24.12.2007, укладеного з ТОВ «Український Автомобільний Холдинг» та ТОВ «Богдан-Лізинг», (всього 23 шт. автобусів).
Як констатовано судом першої інстанції, з вказаних договорів вбачається, що кредити отримані ТОВ «Богдан-Лізинг» призначалися для купівлі автобусів у ТОВ «Український Автомобільний Холдинг» з метою передачі їх у фінансовий лізинг Луцькому підприємству електротранспорта.
За оцінкою суду першої інстанції, за умовами вказаних договорів позичальник мав погашати заборгованість щомісячно, в разі невиконання чого процентна ставка за користування кредитними коштами збільшується на 5 % річних. Також за несвоєчасне користування кредитними коштами передбачена пеня за кожен день прострочення. Крім цього, позичальник не звільняється від повернення кредитів, сплати процентів та можливих штрафних санкцій за кредитними договорами при настанні різних обставин, в тому числі й незалежних від нього. Умовою належного виконання ТОВ «Богдан-Лізинг» зобов'язань за вищевказаними кредитними договорами є належна сплата лізингоодержувачем лізингових платежів по договору фінансового лізингу, оскільки тільки в цьому випадку позичальник регулярно має у своєму розпорядженні необхідну суму коштів для погашення кредиту. Згідно договору фінансового лізингу лізингоодержувач, отримавши у платне володіння та користування майно (предмет лізингу), зобов'язався сплачувати за це майно лізингові платежі вчасно та у повному обсязі, та не затримувати сплату лізингових платежів, строк сплати яких настав.
Однак, як було визначено місцевим господарським судом, лізингоодержувач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати належним чином лізингових платежів, зокрема допустив численні порушення договору фінансового лізингу в частині виконання умов щодо оплати лізингових платежів. Внаслідок порушення лізингоодержувачем зобов'язань по оплаті лізингових платежів лізингодавець втратив можливість своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за цільовими кредитами, як були отримані ним з метою реалізації договору фінансового лізингу. Причиною цього є той факт, що сума кредитів, які отримав лізингодавець була значною для ТОВ «Богдан-Лізинг» і останнє в будь-якому випадку за рахунок власних резервів не могло виконувати ці фінансові зобов'язання. Отже, найменше порушення строків та розмірів оплати зі сторони лізингоодержувача позбавляло ТОВ «Богдан-Лізинг» можливості належним чином погашати кредитні зобов'язання за вищевказаними кредитними договорами.
На підставі вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що загалом ТОВом «Богдан-Лізинг» додатково понесено витрати по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 2 408 992,00 грн. (1 315 154,17 грн. за Додатковим договором 25.01.2008 до кредитного Договору № 406 від 15.06.2007 + 1 093 837,83 грн. за кредитним Договором № 12 від 07.02.2008).
Далі судом першої інстанції було наголошено на тому, що у зв'язку з порушенням Луцьким підприємством електротранспорту зобов'язань за Договором фінансового лізингу ТОВо «Богдан-Лізинг» мало прострочення кредитних платежів перед ВАТ «Український професійний банк» за вищевказаними кредитними договорами. У зв'язку з цим, ТОВ «Богдан-Лізинг» на користь ВАТ «Український професійний банк» було сплачено пеню за прострочення оплати кредитних платежів в сумі 11 455,95 грн., з яких: 5 174,18 грн. пені за договором про надання кредиту № 12 від 07.02.2008 та 6 281,77 грн. пені за додатковим договором від 25.01.2008 до договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 406 від 15.06.2007.
Таким чином, за оцінкою місцевого господарського суду, штрафні санкції по зазначених вище кредитних договорах, а також різниця між фактично сплаченими процентами по кредитах і процентами, які повинні були бути сплачені відповідно до згаданих вище кредитних договорів є витратами ТОВа «Богдан-Лізинг», які понесені внаслідок порушення Луцьким підприємством електротранспортну зобов'язань за Договором фінансового лізингу.
Пунктом 7.1 договору фінансового лізингу визначено, що лізингодавець від свого імені страхує майно та визначається як страхувальник.
Відповідно до п. 7.14 договору фінансового лізингу витрати лізингодавця по страхуванню майна включаються до складу лізингових платежів.
Відповідно до умов Договору фінансового лізингу строк користування майном становить 60 (шістдесят) місяців і відповідно до графіку сплати лізингових платежів (Додаток 1 до Договору фінансового лізингу) останній платіж слід було провести в термін до 22.12.2012.
Однак, як було визначено судом першої інстанції, через несвоєчасну оплату лізингових платежів лізингодавцем та лізингоодержувачем 06.01.2010 та 13.01.2012 були укладені Додаткові договори до Договору фінансового лізингу, якими збільшено суму винагороди лізингодавця та збільшено строк користування майном.
Зокрема, відповідно до Додаткового договору від 13.01.2012 строк користування лізингоодержувачем майном становить 73 місяці. Цей Додатковий договір містить новий графік сплати лізингових платежів, відповідно до якого термін оплати останнього платежу до 22.01.2014.
Поряд із цим, між ТОВ «Богдан-Лізинг» та ПАТ «Страхова компанія «Країна» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 12/14/2.1.5.7. від 18.01.2013, відповідно до якого застраховані транспортні засоби, які є предметом лізингу (майном) за Договором фінансового лізингу. Строк Договору страхування починається 20.01.2013 і закінчується 19.01.2014.
За таких обставин, за висновком суду першої інстанції, витрати по страхуванню майна були включені до складу лізингових платежів за Договором фінансового лізингу з урахуванням змін внесених Додатковим договором від 13.01.2012 до Договору фінансового лізингу.
Визнання недійсними Додаткових договорів від 06.01.2010 та від 13.01.2012 до Договору фінансового лізингу, повертає чинність Договору фінансового лізингу в редакції на момент його укладення, згідно якої строк оплати лізингових платежів закінчується 22.12.2012.
Таким чином, за оцінкою суду першої інстанції ТОВ «Богдан-Лізинг» понесено витрати у вигляді платежів за Договором страхування, оскільки у первісній редакції Договору фінансового лізингу ці витрати не були включені до складу лізингових платежів.
ТОВ «Богдан-Лізинг» сплатило страхових платежів за Договором страхування в загальному розмірі 239 438, 32 грн.. Ця сума страхових платежів судом першої інстанції була кваліфікована, як збитки, понесені внаслідок сплати додаткових витрат на страхування майна і були стягнуті за оскарженим рішенням на користь позивача за зустрічним позовом ТОВ «Богдан-Лізинг».
Суд першої інстанції погодився з вимогами позивача за зустрічним позовом про стягнення Луцького підприємства електротранспорту збитків, понесених ТОВом «Богдан-Лізинг» в наслідок оплати банку штрафних санкцій у розмірі 11 455, 95 грн., кваліфікувавши при цьому причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої, у тому числі і понесених витрат.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо стягнення збитків, понесених внаслідок оплати банку додаткових відсотків у розмірі 2 408 992, 00 грн.; збитків, понесених внаслідок оплати банку штрафних санкцій у сумі 11 455, 95 грн.; збитків, понесених внаслідок додаткових витрат на страхування майна у сумі 239 438, 32 грн. - помилковими, з огляду на наступне.
Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 ЦК України, для стягнення збитків.
Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої, у тому числі і понесених витрат.
За наявними матеріалами даної справи, колегія суддів не вбачає доведеність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями Луцького підприємства електротранспорту та понесеними ТОВом «Богдан-Лізинг» збитками саме внаслідок неналежного виконання договірного зобов'язання.
Кредитні договори ТОВ «Богдан-Лізинг», що були укладені у 2007-2008 роках з ВАТ «Український професійний банк», є самостійними Договорами, за якими передбачено матеріальна відповідальність за невиконання умов договору, як і лізинговий договір, укладений ТОВом «Богдан-Лізинг» з Луцьким підприємством електротранспорту 25.12.2007, умовами якого також визначена відповідальність за невиконання умов цього Договору.
Колегія суддів погоджується з твердженням прокурора, що невиконання умов кредитного договору ТОВом «Богдан-Лізинг» та сплата у зв'язку з цим додаткових витрат, пов'язаних із обслуговуванням кредиту не стосуються неналежного виконання Луцьким підприємством електротранспорту Договору фінансового лізингу № 045/07-АВТ та не можуть вважатися збитками, понесеними позивачем за зустрічним позовом внаслідок неналежного виконання відповідачем за зустрічним позовом Договору фінансового лізингу.
Крім того, прокурор вірно зауважив і про те, що висновки суду першої інстанції про стягнення з комунального підприємства 239 438, 32 грн. збитків, понесених ТОВ «Богдан-Лізинг» внаслідок сплати додаткових витрат на страхування майна, є необґрунтованими. За оцінкою прокурора, оскільки, укладаючи Додаткові договори від 06.01.2010 та від 13.01.2012 до Договору фінансового лізингу № 04/07-АВТ від 25.12.2007 лізингове товариство порушило діюче законодавство щодо зміни істотних умов вказаного Договору, тому що він укладений на підставі Рішення тендерного комітету, відповідно, позивач за зустрічним позовом свідомо взяв на себе ризики, щодо додаткових витрат, а тому Луцьке підприємство електротранспорту не може нести матеріальну відповідальність перед ТОВ «Богдан-Лізинг» по договору страхування.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України та ст.. 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Колегія суддів вважає, що оскільки, за п. 7.14 Договору фінансового лізингу, витрати лізингодавця по страхуванню майна включаються до складу лізингових платежів, ТОВом «Богдан-Лізинг» безпідставно заявлено зустрічні позовні вимоги, щодо стягнення збитків понесених внаслідок сплати додаткових витрат на страхування майна у розмірі 239 438, 32 грн..
На підставі вищенаведеного, колегія суддів, дійшла висновку апеляційну скаргу Луцького підприємства електротранспорту задовольнити частково, Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 р. у даній справі скасувати частково, а саме в частині задоволених позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення 2 408 992, 00 грн. збитків, понесених в наслідок оплати банку штрафних санкцій; 239 438, 32 грн. збитків, понесених в наслідок сплати додаткових витрат на страхування майна, 11 455, 95 грн. збитків, понесених внаслідок оплати банку штрафних санкцій, прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні вказаних позовних вимог за зустрічним позовом відмовити, як заявлених необґрунтовано. В іншій частині оскаржене рішення у даній справі залишити без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу позивача за первісним позовом Луцького підприємства електротранспорту задовольнити частково.
Рішення Господарського суду м. Києва від 05.12.2013 р. № 910/19766/13 скасувати частково.
Викласти резолютивну частину нового судового рішення у наступній редакції:
«Первісний позов Луцького підприємства електротранспорту задовольнити повністю.
Визнати недійсним Додатковий договір від 06.01.2010 до Договору фінансового лізингу № 045/07-АВТ від 25.12.2007.
Визнати недійсним Додатковий договір від 13.01.2012 до Договору фінансового лізингу № 045/07-АВТ від 25.12.2007.
Визнати недійсним Додатковий договір від 04.03.2013 до Договору фінансового лізингу № 045/07-АВТ від 25.12.2007.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» (м. Київ, вул. Електриків, 26, корпус 87, код ЄДРПОУ 32960732) на користь Луцького підприємства електротранспорту (м. Луцьк, вул. Даньшина, 1/52, код ЄДРПОУ 03327931) 3 441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» задовольнити частково.
Стягнути з відповідача за зустрічним позовом Луцького підприємства електротранспорту (м. Луцьк, вул. Даньшина, 1/52, код ЄДРПОУ 03327931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» (м. Київ, вул. Електриків, 26, корпус 87, код ЄДРПОУ 32960732) 366 478 (триста шістдесят шість тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 39 коп. боргу по сплаті лізингових платежів, 1 173 600 (один мільйон сто сімдесят три тисячі шістсот) грн. 00 коп. штрафу, витрати по сплаті судового збору у розмірі 30 801 (тридцять тисяч вісімсот одна) грн. 57 коп.
В іншій частині зустрічного позову відмовити.»
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» (м. Київ, вул. Електриків, 26, корпус 87, код ЄДРПОУ 32960732) на користь відповідача за зустрічним позовом Луцького підприємства електротранспорту (м. Луцьк, вул. Даньшина, 1/52, код ЄДРПОУ 03327931) судовий збір у розмірі 24 358 (двадцять чотири тисячі триста п'ятдесят вісім) грн.. 43 коп. за апеляційний перегляд справи.
Зобов'язати Господарський суд міста Києва видати відповідні накази.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. №910/19766/13 набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. №910/19766/13 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.
Матеріали справи № 910/19766/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Т.В. Ільєнок
Судді Ю.Б. Михальська
Л.В. Кропивна