Справа № 634/569/13-к Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11кп/790/754/14 Доповідач ОСОБА_2
Категорія ст.15,297 КК України
1 липня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарях ОСОБА_5
ОСОБА_6 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові кримінальне провадження № 11кп/790/754/14 в режимі відеоконференції за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Сахновщинського районного суду Харківської області від 8 травня 2014 року у відношенні ОСОБА_8 ,-
Вироком Сахновщинського районного суду Харківської області від 8 травня 2014 року
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець - радгосп Пролетарський Котовського району Дніпропетровської області, громадянин України, несудимий, зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживаючий по АДРЕСА_2 , -
визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст. 297
КК України і призначено покарання у виді обмеження волі строком 3 роки;
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік:
У відповідності до ст.76 КК України на засудженого покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в Харківській області, повідомляти орган кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтися до цього органу для реєстрації.
На підставі п «r» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8.04.2014 р. ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання, призначеного цим вироком.
За вироком суду 03 квітня 2013 року близько 13-00 години ОСОБА_8 , маючи мету на незаконне заволодіння чужим майном, навмисно, із особистої корисної зацікавленості, прийшов на цвинтар, який розташований по АДРЕСА_3 , де біля однієї з трьох могил родинного поховання громадян ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (без ініціалів), намагався здійснити наругу над могилою, а саме - хотів викрасти два металеві кутники загальною довжиною 5 м. за ціною 1 м. - 23 грн.95 коп., на загальну суму 119 грн. 75 коп. біля могили Кацай (без ініціалів), але не вчинив усіх дій, щоб довести свій злочинний намір до кінця, так як на місці злочину був затриманий заступником голови Сахновщинської селищної ради ОСОБА_12 .
ОСОБА_8 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину. За згодою всіх учасників судового провадження судовий розгляд проведено у порядку ст.349 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку з підстав неправильного застосування Закону про кримінальну відповідальність і невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості;
зазначає, що судом першої інстанції не конкретизована редакція закону - ч.2 ст.297 КК України, який передбачає кримінальну відповідальність за вчинений ОСОБА_8 злочин, що покарання у виді обмеження волі призначено засудженому всупереч ч.3 ст.61 КК України, за якою до осіб, що досягли пенсійного віку, не застосовується покарання у виді обмеження волі;
просить ухвалити апеляційним судом новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним за ч.3 ст.15 - ч.2 ст.297 КК України в редакції Закону України №1166 -VI від 19.03.2009 року та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільнивши його на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - 1 рік; на підставі п «r» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8.04.2014 р. звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання у зв'язку з досягненням пенсійного віку.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, на підтримання апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 , який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Апеляційний суд згідно ст.404 КПК України переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, тому виходить з фактичних обставин, зазначених у вироку. Під час судового розгляду докази щодо фактичних обставин згідно ч.2 ст.349 КПК України не досліджувалися, оскільки ці обставини ніким не оспорювалися.
ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст.297 КК України, а саме - незаконного замаху на наругу над могилою з корисливих мотивів. Однак, судом не враховано, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 затверджено прокурором 21.05.2013 року і на час ухвалення вироку редакція даного закону 28.01.2014 року змінилася.
Всупереч вимогам п.2 ч.3 ст.374 КПК України у вироку не зазначено в якій редакції ч.2 ст.297 КК України кваліфіковано дії обвинуваченого.
Незастосування судом закону, який підлягає застосуванню згідно п.1 ст.413, п.4 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для скасування вироку.
Частиною 2 ст.297 КК України в редакції Закону України №1166 - VI від 19.03.2009 р.,що був чинним на момент вчинення злочину, за наругу над могилою з корисливих мотивів передбачено менш суворе покарання, ніж за такі ж дії , що охоплюються ч.3 ст.297 КК України в редакції Закону України №734 - VI I (734-18) від 18.04.2014 р.
Згідно ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії у часі.
За таких обставин дії обвинуваченого ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч.3 ст.15 - ч.2 ст.297 КК України в редакції від 19.03.2009 року.
Щодо призначеного ОСОБА_8 покарання, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи, викладені у апеляційній скарзі прокурора, стосовно порушення вимог ч.3 ст.61 КК України, та невідповідності покарання тяжкості вчиненого злочину і характеризуючим обвинуваченого даним.
ОСОБА_8 призначено покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки. Згідно ч.3 ст.61 КК України покарання у виді обмеження волі не застосовується до осіб, що досягли пенсійного віку. ОСОБА_8 1950 року народження і, як зазначено у вироку суду першої інстанції, є пенсіонером.
Таким чином, при призначенні покарання судом першої інстанції застосований закон, який не підлягає застосуванню, що відповідно п.2 ст.413, п.4 ст.409 КПК України теж є підставою для скасування вироку.
При призначенні покарання згідно ст.65 КК України колегія суддів враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
ОСОБА_8 вчинив замах на наругу над могилою, при цьому шкідливих наслідків від дій винного не настало з незалежних від його волі причин - внаслідок його затримання на місті злочину.
Обвинувачений досяг пенсійного віку, несудимий, характеризується посередньо.
Визнання ним вини і каяття у вчиненому злочину обґрунтовано визнано обставиною, що пом'якшує покарання.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним і достатнім для виправлення винного призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч.2 ст.297 КК України в редакції від 19.03.2009 року.
Визнання ОСОБА_8 вини і каяття у скоєному свідчать про усвідомлення ним неправомірності своїх дій та про його готовність нести відповідальність за вчинений злочин. Дані обставини є підставою для звільнення обвинуваченого відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Обвинувачений звернувся з заявою про застосування до нього п. «r» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8.04.2014 р. ОСОБА_8 є суб'єктом даної амністії, оскільки він засуджений за умисний злочин, який згідно ст.12 КК України не є тяжким, і на момент набрання чинності Законом про амністію обвинувачений досяг пенсійного віку, встановленого ст.26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 407, п.4 ч.1 ст.409, п.1.2 ст.413, 420 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.
Вирок Сахновщинського районного суду Харківської області від 8 травня 2014 року відносно ОСОБА_8 скасувати частково.
Визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст.297 КК України в редакції від 19.03.2009 року і призначити йому покарання у виді 3-х років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком - 1 рік.
На підставі п. «r» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8.04.2014 р. звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання за цим вироком.
У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вирок набирає чинності з моменту його проголошення.
Касаційна скарга на вирок може бути подана протягом трьох місяців з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий-суддя -
Судді -