Справа № 279/1420/14-ц
Провадження 2/279/778/14
"13" травня 2014 р. Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: судді Cнігір В.М.
при секретарі Каленській І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Коростень цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенського комунального підприємства теплозабезпечення про захист прав споживача та скасування неправомірно нарахованого боргу за послуги, які фактично не надавалися,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Коростенського комунального підприємства теплозабезпечення про захист прав споживача та скасування неправомірно нарахованого боргу за послуги, які фактично не надавалися. Позовні вимоги мотивує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1, яку купив у ОСОБА_2 01.10.2007 року відповідно до договору купівлі-продажу, та яка вже була обладнана автономним опаленням попереднім власником нерухомості. Рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради № 392 від 02.08.2006 року ОСОБА_2 дозволено відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення, гарячого водопостачання та встановлення автономного опалення. Вважає, що відповідач безпідставно проводить нарахування за послуги з теплопостачання, які фактично не надає та неправомірно нараховує кошти за ненадані послуги.
В судове засідання представник комунального підприємства теплозабезпечення не з"явився, письмово просив справу слухати у його відсутності. При цьому Комунальним підприємством теплозабезпечення подано до суду письмове заперечення щодо позовних вимог ОСОБА_1, в якому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
ОСОБА_1 також в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути в його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
За таких обставин суд проводить розгляд справи без фіксації технічними засобами відповідно до ст.197 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності і давши їм оцінку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 07.10.2007 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.4,5). На момент придбання ОСОБА_1 зазначеної нерухомості, квартира була вже обладнана автономним опаленням попереднім власником ОСОБА_2 згідно витягу із рішення міськвиконкому №392 від 02.08.2006 року про надання дозволів на відключення від системи центрального опалення, гарячого водопостачання та встановлення автономних систем опалення (а.с.9).
Таким чином, попереднім власником ОСОБА_2 було відключено квартиру АДРЕСА_1 на підставі дозволу виконавчого комітету Коростенської міської ради (а.с.9).
Відповідачем проводиться нарахування плати за ненадані послуги, що підтверджується копією судового наказу від 05.11.2013 року (а.с.7) та копією ухвали Коростенського міськрайонного суду від 05.12.2013 року (а.с.8).
Письмове заперечення комунального підприємства теплозабезпечення щодо самовільного відключення позивачем від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, не спростовує доводи позивача, оскільки відключення проведено в порядку затвердженому виконавчим комітетом Коростенської міської ради.
Однак, незважаючи на дані обставини комунальне підприємство теплозабезпечення продовжує нараховувати та виставляти позивачу рахунки для оплати за послуги теплопостачання, фактично не надаючи їх.
Відповідно до вимог ст. 26 п.6 Закону України «Про житлово - комунальні послуги у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця (виробника) споживач має право розірвати договір у порядку встановленому законом.
Згідно з умовами договору, договір може бути розірваний достроково у разі: зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця.
Пунктом 3 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються порушеними, якщо при наданні послуги , від якої споживач не може відмовитись, а виконавець нав'язує такі умови одержання послуги , які не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням сторонами умов договору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що нарахування комунальним підприємством теплозабезпечення плати за ненадані послуги є протиправним та таким, що порушує права позивача ОСОБА_1
Згідно з п.26 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції …
У відповідності до вимог ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності , а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Право споживача на звільнення від сплати за послуги у разі їх ненадання передбачено пунктом 13 пункту 16 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення .
Даним нормативним документом передбачено, що підставами для розірвання договору може бути зникнення потреби в отриманні послуги, або відмова споживача від користування послугами.
Відтак, судом встановлено, що фактично послуги з теплопостачання комунальне підприємство теплозабезпечення не надає, проте безпідставно проводить нарахування коштів за послуги.
Законом України « Про теплопостачання» ( ст.19 п.6) передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Оскільки, судом встановлено, що ОСОБА_1 фактично не отримував ніяких послуг від комунального підприємства по теплозабезпеченню, відключення від системи централізованого опалення попереднім власником ОСОБА_2 було проведено в порядку згідно дозволу органу місцевого самоврядування, то суд вважає, що комунальне підприємство теплозабезпечення не має права нараховувати йому плату за надання послуг з теплопостачання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11, 213-215 ЦПК України, ст.901 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Коростенського комунального підприємства теплозабезпечення про захист прав споживача та скасування неправомірно нарахованого боргу за послуги, які фактично не надавалися - задовольнити.
Скасувати неправомірно нарахований Комунальним підприємством теплозабезпечення борг по особовому рахунку НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 за послуги, які фактично не надавалися на суму 13893 гривень 33 копійки.
Зобов'язати Комунальне підприємство теплозабезпечення припинити нарахування плати за надання послуг з постачання теплової енергії по особовому рахунку НОМЕР_1 на ім»я ОСОБА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Віта Михайлівна Снігір