Справа № 359/4718/14-п Головуючий у І інстанції Левченко А.В.
Провадження № 33/780/515/14 Доповідач у 2 інстанції Гриненко
Категорія 429 02.07.2014
Іменем України
01 липня 2014 року суддя Апеляційного суду Київської області Гриненко О.І. розглянувши з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, представника органу доходів і зборів - Захарова А.О., прокурора - Корнєвої С.А., апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2014 року, винесену відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Чернівецької області, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1, -
Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2014 року, ОСОБА_2 визнано винним у порушенні митних правил, передбаченому ст. 471 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень, з конфіскацією в дохід держави вилученої валюти в розмірі 2600 доларів США та 3 000 російських рублів зі стягненням судового збору на користь держави.
Місцевим судом встановлено, що 09 травня 2014 року приблизно о 23 годині 10 хвилин, громадянин України ОСОБА_2, який прилетів до України з Росії літаком а/к «МАУ», рейсом №574, в зоні спрощеного митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП Міжнародного аеропорту «Бориспіль», обравши формою проходження митного контролю проходження через «зелений коридор», перемістив через митний кордон України без генеральної ліцензії готівку в обсязі, що перевищує норму переміщення готівки фізичною особою, а саме в розмірі 16 400 доларів США, 6 000 російських рублів та 400 гривень, яка підлягала обов'язковому письмовому декларуванню митному органу, чим порушив порядок, встановлений статтею 366 Митного кодексу України та постановами Правління Національного банку України №148 від 27 травня 2008 року та №436 від 21 травня 2012 року, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 Митного кодексу України.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2014 року, в якій просить оскаржувану постанову судді скасувати, посилаючись на відсутність у його діях ознак порушення митних правил. На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що порядок проходження митного контролю не порушував, а його дії були спровоковані діями працівників митного органу, які відмовилися надати декларацію для внесення готівки та не допомогли у її заповненні. Апелянт стверджує, що «білу лінію», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» він перетнув за ініціативи працівників митного органу. Також, апелянт скаржиться на те, що при розгляді справи про порушення митних правил судом не було з'ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а лише повідомлено його про накладене адміністративне стягнення.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, заслухавши його пояснення, пояснення прокурора та представника органу доходів і зборів вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів адміністративної справи, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, дані, що містяться в протоколі про порушення митних правил (а.с.2-5), доповідній записці головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці Міндоходів (а.с.6-7), акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а.с.8), відомостями, що містяться в описах предметів, переліку іноземної валюти, витягу щодо курсу валют, розрахунку еквіваленту 1000 євро щодо доларів США, гривень та російських рублів (а.с. 9-13), копії паспорта громадянина України ОСОБА_2 для виїзду за кордон (а.с.14-18), яким суд першої інстанції дав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у порушенні митних правил, яке передбачене ст. 471 Митного кодексу України.
Зокрема, з протоколу про порушення митних правил №0226/125120102/14 від 09 травня 2014 року вбачається, що в присутності понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виявлено порушення митних правил громадянином ОСОБА_2, що полягало у переміщенні через митний кордон України, в зоні спрощеного митного контролю, готівки в розмірі 16 400 доларів США, 6 000 російських рублів та 400 гривень без письмового декларування, яке є обов'язковим. Під час складання протоколу, на підставі статті 511 Митного кодексу України у громадянина ОСОБА_2 тимчасово вилучено 2600 доларів США та 3000 російських рублів. Із вказаного протоколу видно, що на момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації ОСОБА_2 не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не звертався. Після перетину ОСОБА_2 «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» йому інспекторами митниці було поставлене запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів ствердно. Своїх пояснень чи зауважень до складеного протоколу ОСОБА_2 не надав, а від його підпису та одержання примірника протоколу відмовився.
Зазначений протокол є належним та допустимим доказом по справі та в сукупності з іншими вищезазначеними доказами підтверджує винуватість ОСОБА_2 в порушенні порядку проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за яке передбачена статтею 471 Митного кодексу України.
Доводи ОСОБА_2 щодо провокацій інспекторів митниці на порушення ним митних правил нічим не підтверджені, а тому є непереконливими та спростовуються комплексом перерахованих вище доказів.
Крім того, відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Таким чином, доводи апелянта щодо необізнаності з порядком проходження митного контролю не можуть бути прийняті до уваги.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, суд першої інстанції під час розгляду справи про порушення ОСОБА_2 митних правил своєчасно, всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, при цьому заслухавши думку осіб, які брали участь у провадженні та дослідивши матеріали справи, а тому посилання апелянта на недостатнє з'ясування судом всіх обставин є неспроможними.
Адміністративне стягнення ОСОБА_2 призначено в межах санкції ст. 471 Митного кодексу України, у відповідності до положень Глави 67 МКУ та ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2014 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2014 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене статтею 471 Митного кодексу України - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Гриненко