22.01.2014
Справа № 175/4240/13к
Ухвала
Іменем України
22 січня 2014 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
законного представника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне клопотання по кримінальному провадженню № 12013040440001731 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченково Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, пенсіонера, інваліда по зору І групи, розлученого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
встановив:
15 червня 2013 року близько 23 години 50 хвилин ОСОБА_8 знаходився за місцем фактичного проживання по АДРЕСА_2 , де на ґрунті особистих неприязних відносин у нього виникла сварка з ОСОБА_9 , 1956 року народження. Під час сварки ОСОБА_8 , маючи умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті іншій людині, діючи умисно, руками здавив ОСОБА_9 органи шиї, спричинивши своїми діями тілесні ушкодження у вигляді переломо-вивиху лівого великого рогу під'язикової кістки, повних поперечних розгинальних переломів правого та лівого верхніх рогів щитоподібного хряща, виражених осередкових крововиливів у м'яких тканинах органокомплексу шиї, через що розвинулась механічна асфіксія, яка призвела до настання смерті. Свої протиправні умисні дії ОСОБА_8 припинив тільки після того, як упевнився, що ОСОБА_9 не подає ознак життя та не чинить опору.
Це суспільно небезпечне діяння ОСОБА_8 , яке виразилося в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, органом досудового слідства вірно кваліфіковане за ч.1 ст.115 КК України.
29 серпня 2013 року в провадження Дніпропетровського районного суду від прокурора надійшло клопотання про застосування до ОСОБА_8 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричний заклад із суворим наглядом, оскільки зазначене діяння ним вчинено у стані неосудності.
Відповідно до акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 142 від 01 серпня 2013 року ОСОБА_8 в період інкримінованого йому діяння страждав і в теперішній час страждає хронічним душевним захворюванням у формі хронічного маревного розладу. За своїм психічним станом у період часу інкримінованого йому діянню він не міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Зазначене хронічне психічне захворювання в теперішній час також позбавляє ОСОБА_8 можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, приймати участь у судовому засіданні. Підпадає під дію ч.2 ст.19 КК України, потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з суворим наглядом (а.с.195-198).
Допитавши потерпілих, законного представника і свідків, дослідивши письмові докази - матеріали кримінального провадження, які підтверджують провину ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння, суд дійшов висновку про те, що за вказаних у клопотанні (в редакції від 04 грудня 2013 року) обставин мало місце зазначене суспільно небезпечне діяння, яке вчинено саме ОСОБА_8 у стані неосудності.
Відповідно до ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Враховуючи вищевикладене, а також обставини вчиненого діяння і його тяжкість, особу ОСОБА_8 , суд вважає, що до нього слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричний заклад із суворим наглядом на підставі ст.ст.93, 94 ч.1 п.4, ч.5 КК України, а тому клопотання обґрунтоване і підлягає задоволенню.
Твердження потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про
те, що в період інкримінованого обвинуваченому діяння він розумів значення своїх умисних дій, тобто був осудним, спростовуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, в тому числі медичними і судовими документами, із яких вбачається, що ОСОБА_8 задовго до вчинення вбивства хворів на психічну хворобу, яка позбавляла його здатності правильно розуміти оточуючу дійсність і керувати своїми діями (а.с.112-151).
У зв'язку із застосуванням до ОСОБА_8 примусових заходів медичного характеру, цивільний позов потерпілих про стягнення моральної шкоди не підлягає розгляду в порядку кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.19, 93, 94 КК України, ст.ст.369, 395, 512-513 КПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання органу досудового слідства про застосування примусових заходів медичного характеру - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_8 за вчинення у стані неосудності суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді поміщення його до психіатричного закладу із суворим наглядом в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, - до набрання ухвалою законної сили залишити без зміни.
Цивільний позов потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.
На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1