Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/189/14-ц
Провадження № 2/499/250/14
Іменем України
"16" червня 2014 р. смт. Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Погорєлова І.В.
при секретарі Іваницькій І.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванівка, Іванівського району Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Іванівський районний сектор Головного управління державної міграційної служби України про визнання особи такою , що втратила право користування житловим приміщенням , -
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Іванівський районний сектор Головного управління державної міграційної служби України про визнання особи такою , що втратила право користування житловим приміщенням , посилаючись на те , що їй на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу про державну реєстрацію прав.
Даний житловий будинок належить позивачці на праві особистої приватної власності згідно рішення виконкому Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області № 104 від 15 вересня 2008 року.
З чоловіком та відповідачем по справі ОСОБА_2 сторони розірвали шлюб 23 листопада 1994 року, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис за № 64, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу. З того часу, тобто з 1994 року ОСОБА_2 проживає в с. Буцинівка Роздільнянського району Одеської області.
Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Підставою звернення до суду з даним позовом є той факт, що у належному позивачці будинку зареєстровані, але не проживають протягом тривалого часу відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Факт проживання відповідачів за іншою адресою та відповідно їх відсутності на території Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області підтверджується довідками виконкомів Буцинівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області № 144/02-11 від 22.07.2013 року та Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області № 200 від 02.08.2013 року. Так, згідно інформації, наданої сільськими радами ОСОБА_2 проживає в с. Буцинівка з 1994 року по теперішній час без реєстрації, ОСОБА_3 - з 2004 року по теперішній час без реєстрації.
Позивачка у судове засідання надала заяву про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала , не заперечували проти заочного розгляду справи при необхідності .
Третя особа по справі у судове засідання не з'явились.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення розписки, про причини своєї неявки не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи не надавали, заяви про розгляд справи у їх відсутність не надавали , зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи , на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом на підставі поданих позивачкою доказів встановлено наступне , ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу про державну реєстрацію прав.
Даний житловий будинок належить позивачці на праві особистої приватної власності згідно рішення виконкому Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області № 104 від 15 вересня 2008 року.
З чоловіком та відповідачем по справі ОСОБА_2 сторони розірвали шлюб 23 листопада 1994 року, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис за № 64, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу. З того часу, тобто з 1994 року ОСОБА_2 проживає в с. Буцинівка Роздільнянського району Одеської області.
Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Підставою звернення до суду з даним позовом є той факт, що у належному позивачці будинку зареєстровані, але не проживають протягом тривалого часу відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Факт проживання відповідачів за іншою адресою та відповідно їх відсутності на території Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області підтверджується довідками виконкомів Буцинівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області № 144/02-11 від 22.07.2013 року та Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області № 200 від 02.08.2013 року. Так, згідно інформації, наданої сільськими радами ОСОБА_2 проживає в с. Буцинівка з 1994 року по теперішній час без реєстрації, ОСОБА_3 - з 2004 року по теперішній час без реєстрації.
Відповідно до ст..316 ЦК України правом власності є право особи на річ(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ст..391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право па користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Відповідачі добровільно змінили своє місце проживання, понад рік проживають за іншою адресою.
Виходячи з наведеного , дослідивши матеріали справи перевіривши обставини справи доказами, які прилучені до матеріалів справи, у відповідності до ст..72 ЖК України згідно якої в судовому порядку може бути визнаний таким , що втратив право користування житловим приміщенням , тому суд вважає , що позов необхідно задовольнити .
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов про визнання особи такою , що втратила право користування житловим приміщенням підлягає задоволенню .
Керуючись ст. 14, 57, 60, 130,174, 212, 213, ЦПК України, ст.ст. 316, 391 ЦК України, ст..7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Іванівський районний сектор Головного управління державної міграційної служби України про визнання особи такою , що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити .
Визнати ОСОБА_2, 1948 року народження, та ОСОБА_3, 1982 року народження, такими, що втратила право на користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
СуддяІ. В. Погорєлов