Справа № 730/464/2014-ц Провадження № 22-ц/795/1322/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Луговець О.А. Доповідач - Бечко Є. М.
27 червня 2014 року м.Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіБечка Є.М.,
суддів:Хромець Н.С., Острянського В.І.,
при секретарі:Рудик І.І.,
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2014 року у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Дельта Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, своїм рішенням суд першої інстанції позбавив банківську установу права стягнути заборгованість з боржника в зв'язку з неповним дослідженням матеріалів судової справи. Апелянт вважає, що строк дії договору не є припиненим й на сьогоднішній день, а відтак не є пропущеними строки позовної давності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 в судовому засіданні заявила клопотання про застосування до позовних вимог банку позовної давності, представник банку не ставив питання про поновлення пропущеного строку позовної давності, посилаючись на положення ч.4 ст.631 ЦК України (закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору).
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що між ТОВ «Комерційний банк «Дельта» та ОСОБА_5 19 січня 2008 року було укладено кредитний договір №001-24037-190108 про надання кредиту в сумі 1250 грн. на придбання майна (телевізора) на строк 12 місяців з кінцевим терміном повернення до 18 січня 2009 року зі сплатою процентів в розмірі 12% річних та комісії в розмірі 2,45% на місяць за ведення кредитної справи (а.с.9-11).
АТ «Дельта Банк» умови даного кредитного договору виконало належним чином. ОСОБА_5 умови зазначеного кредитного договору виконувала неналежним чином, кошти по кредиту не сплачувала внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 10 лютого 2014 року склала 1327 грн. 41 коп., в тому числі: 1072 грн. 44 коп. - борг по тілу кредиту, 24 грн. 87 коп. - борг по сплаті процентів, 230 грн. 10 коп. - борг по комісії.
У відповідності до вимог ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частина 5 статті 261 ЦК України передбачає, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до норми ст.629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Строки внесення щомісячних платежів настали, у відповідності до п.2.8 договору, 19 числа кожного місяця, закінчуючи 18.01.2009 р., після чого почав перебіг строк позовної давності по кожному з встановлених щомісячних платежів, який закінчився після спливу 3 років по кожному платежу. Останній строк пред'явлення позову - 19.01.2012 року.
Як вбачається з розрахунку ціни позову, наданого представником банку, останній платіж відповідачкою внесено 24 листопада 2008 року (а.с.7-8).
Позивач звернувся до суду з позовом 05.05.2014 року.
Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи і ухвалив правильне рішення, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують вірного по суті рішення суду першої інстанції. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст.ст.57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відхилити.
Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: