ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" червня 2014 р. Справа № 2a-4334/08/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Матуляка Я.П.,
при секретарі Руміш В.Я.,
за участю представника позивача - Сендунь М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1 550 184,37 грн.,-
26.06.2008 року Державна податкова інспекція в Галицькому районі Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 1 628 268,44 гривень.
21 серпня 2008 року представником позивача подано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із самостійним скасуванням податкових повідомлень-рішень начальником ДПІ в Галицькому районі, в якій просила стягнути з відповідача 19 727 гривень податкового боргу.
24 вересня 2009 року представник позивача в судовому засіданні збільшила розмір позовних вимог на 1 530 579,89 гривень у зв'язку із прийняттям нових податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено зобов'язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб, та просила стягнути з відповідача 1 550 184,37 гривень податкового боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення норм п.1 ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», пп. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року, п. 7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4. п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.17.1.1, 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не сплатив податок на додану вартість в розмірі 1 082 746,60 гривень в тому числі 361 666,60 гривень штрафних санкцій, та податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі 487 437,77 гривень. Загальна сума несплаченого податкового боргу становить 1 550 184,37 гривень.
Ухвалою суду від 08.10.2008 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №2а-4556/08/0970 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Галицькому районі про скасування наказу ДПІ в Галицькому районі за №113 від 15.08.2008 року, скасування податкових повідомлень-рішень за №0002261700/0/3934/10/17 та №0002251700/0/3935/10/17 від 15.05.2008 року та податкових повідомлень-рішень ДПІ в Галицькому районі за №0002951700/0 та №0002941700/0 від 15.08.2008 року.
За результатами розгляду даної справи адміністративний позов було залишено без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача. Однак, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 року скасовано Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2009 року по справі №2а-4556/08/0970 та направлено справу за належністю до суду першої інстанції для продовження розгляду. Справі присвоєно новий номер 2а-1189/11/0970.
За результатами розгляду справи 2а-1189/11/0970 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Галицькому районі про скасування наказу ДПІ в Галицькому районі за №113 від 15.08.2008 року, скасування податкових повідомлень-рішень за №0002261700/0/3934/10/17 та №0002251700/0/3935/10/17 від 15.05.2008 року та податкових повідомлень-рішень ДПІ в Галицькому районі за №0002951700/0 та №0002941700/0 від 15.08.2008 року позов задоволено частково, а саме в частині скасування наказу ДПІ в Галицькому районі за №113 від 15.08.2008 року та скасування податкових повідомлень-рішень за №0002261700/0/3934/10/17 та №0002251700/0/3935/10/17 від 15.05.2008 року, яка набрала законної сили 12.05.2014 року згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ухвали від 11.06.2014 року провадження у справі поновлено та призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила позов задовольнити. Крім того подала суду клопотання про заміну позивача у справі, а саме Державну податкову інспекцію в Галицькому районі на Державну податкову інспекцію у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.
Судом в судовому засіданні вказане клопотання було задоволено та згідно вимог статті 55 КАС України допущено заміну позивача його правонаступником - державною податковою інспекцією у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.
Відповідач в судове засідання не з'явився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 30.04.2003 року Галицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_1. Відповідача взято на податковий облік Державною податковою інспекцією в Галицькому районі Івано-Франківської області, як платника податків.
Відповідно до даних обліку ДПІ в Галицькому районі податковий борг відповідача становить 1 550 184,37 гривень, в тому числі по платежах:
- з податку на додану вартість 1 082 746,60 гривень, з них: сума зобов'язання 721080 грн., сума штрафних санкцій - 361666,60 грн., що підтверджується корінцями податкових повідомлень-рішень № 0000951700/0 від 26.09.2007 року, №9597/0005691706 від 16.10.2007 року, №0002851700/0 від 30 07.2008 року, №0002951700/0 від 15.08.2008 року.
- податку з доходів фізичних осіб 487427,77 грн., що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення №0002941700/0 від 15.08.2008 року.
Як встановлено судом, податкові повідомлення-рішення № 0000951700/0 від 26.09.2007 року, №9597/0005691706 від 16.10.2007 року, №0002851700/0 від 30.07.2008 року відповідачем не оскаржувались та на даний час є узгодженими.
Що стосується частини заборгованості відповідача, яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень за №0002951700/0 та №0002941700/0 від 15.08.2008 року в розмірі 1 530 579,89 грн., то слід зазначити наступне.
Згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2011 року у справі №2а-1189/11/0970, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у Галицькому районі в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0002951700/0 та №0002941700/0 від 15.08.2008 року. За результатами апеляційного оскарження вказана постанова від 20.05.2011 року у справі №2а-1189/11/0970 набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2014 року (а.с. 117-123). Саме вказаним судовим рішенням встановлено ту обставину, що позивачем правомірно прийняті повідомлення-рішення, якими визначено суму податкового боргу відповідача в розмірі 1 530 579, 89 грн., а в силу вимог ч.1 ст. 72 КАС України, вказана обставина не підлягає доказуванню.
Згідно пояснень представника позивача, вказана сума заборгованості на даний час не є погашеною.
Податкове зобов'язання - це зобов'язання платників податків сплатити до бюджетів та держаних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені Законами України "Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами України (ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
Закон України «Про систему оподаткування» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Стаття 4 Закону України «Про систему оподаткування» визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі) належать податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.
Згідно підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 зазначеного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, який передбачає процедуру апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Як зазначено вище, рішення податкового органу на підставі яких виникла заборгованість відповідача перед бюджетом, на даний час є узгодженими.
Як наслідок, суд приходить до висновку, що несплачений податок з доходів фізичних осіб в загальній сумі 487427,77 гривень, несплачений податок на додану вартість та пеня в загальному розмірі 1 082 746,60 гривень, є податковим боргом відповідача, який ним несплачений та є узгодженим. Відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
На момент розгляду справи відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пунктів 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено податок на доходи фізичних осіб (підпункт 9.1.2), податок на додану вартість (підпункт 9.1.3).
Пунктом 8.2 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).
Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Так, на даний час відповідачем не сплачено податок з доходів фізичних осіб в розмірі 487437,77 гривень та податок на додану вартість в розмірі 1082746,60 гривень до державного бюджету в строки визначені нормою Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) в дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу в розмірі 1 550 184 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 37 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.
Постанова буде складена в повному обсязі 24.06.2014 року.