ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98
№ 910/5457/14 23.06.14
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/5457/14
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ,
до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", м. Київ,
про стягнення 6 249, 96 грн.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 18.08.2005 б/н);
відповідача - не з'явився.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до господарського суду міста Києва про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - ВАТ "НАСК "Оранта"): 4 949,95 грн. матеріальної шкоди; 800 грн. збитків понесених за оплату експертного дослідження, та 500,01 грн. пені, а всього 6 249, 96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що: ФОП ОСОБА_1 на підставі договору від 02.01.2008 про надання послуг автопідприємством (далі - Договір) внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) виплатив товариству з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто» (далі - ТОВ «Ярославь-Авто») 4 949,95 грн. за ремонт автомобіля «Богдан А 09202», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - «Богдан»), та 800 грн. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) як експерту закритого акціонерного товариства «Український центр післяаварійного захисту «Експерт-Сервіс» (далі - ЗАТ «Експерт-Сервіс») за експертні послуги, а тому позивачем відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду; відповідальність власника транспортного засобу марки «BMW X6», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - «BMW»), станом на 24.01.2012 була застрахована ВАТ "НАСК "Оранта" (поліс № АА/2364797, за якими ліміт по майну становив 50 000 грн., а франшиза - 0 грн.); у зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача 4 949,95 грн. матеріальної шкоди, 800 грн. збитків, понесених за оплату експертного дослідження, та 500,01 грн. пені.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2014 (суддя Куркотова Є.Б.) порушено провадження у справі; у порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) письмову інформацію щодо умов поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2364797.
10.04.2014 відділом діловодства суду отримано від МТСБУ відповідь на судовий запит, з якої вбачається, що за полісом № АА/2364797 було застраховано цивільно-правову відповідальність товариства з обмеженою відповідальністю "Хайвілд Інвесттраст" (далі - ТОВ «Хайвілд Інвесттраст») як власника транспортного засобу "BMW".
Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду міста Києва від 16.05.2014 у зв'язку з тривалим лікарняним судді Куркотової Є.Б. призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатом якого справу передано на розгляд судді Марченко О.В.
Ухвалою господарського міста Києва від 19.05.2014 (суддя Марченко О.В.) прийнято справу до свого провадження; призначено розгляд справи на 23.06.2014.
У судовому засіданні 23.06.2014 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвал господарського суду міста Києва не виконав, відзив на позовну заяву не подав; проте 21.05.2014 подав суду клопотання про відкладення розгляд справи.
Відповідно до частин першої і третьої статті 28 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 23.06.2014 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 ГПК України).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва
02.01.2008 ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ «Ярославь-Авто» (виконавець) укладено Договір, за умовами якого:
- виконавець надає послуги з забезпечення замовника медичним контролем та інструктажем водіїв транспортних засобів, а також стоянки, мийки, заправки пальним, щоденного контролю технічного стану, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів. Послуги надаються за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, 38/40 (пункт 1.1 Договору);
- замовник зобов'язується своєчасно сплачувати виконавцю вартість робіт та послуг згідно з Договором (підпункт 2.2.3 пункту 2.2 Договору);
- Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2010 (пункт 5.1 Договору).
Угодою від 30.12.2010 про внесення змін до Договору ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Ярославь-Авто» продовжено термін дії Договору до 31.12.2012 (пункт 1 Угоди).
28.11.2008 дочірнім підприємством «ЧАРЗ-Авто» (далі - ТОВ «ЧАРЗ-Авто», орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди (далі - Договір оренди), за умовами якого:
- орендодавець зобов'язується надати орендареві автобуси А09202 «Богдан» відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною Договору оренди у тимчасове платне володіння і користування (оренду), а орендар зобов'язується прийняти його та здійснити оплату за його користування (пункт 1.1 Договору оренди);
- майно передається орендареві за актом проймання-передачі, за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, 38/40 (пункт 2.4 Договору оренди);
- Договір оренди набирає чинності з моменту передачі автобусів за актом приймання-передачі і діє до 31.12.2011 (пункт 6.1 Договору оренди).
Угодою від 01.12.2011 про пролонгацію Договору оренди продовжено термін останнього до 01.12.2016.
01.12.2011 ТОВ «ЧАРЗ-Авто» та ФОП ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі автобусів А09202 «Богдан», зокрема, автомобіля «Богдан», державний номерний знак НОМЕР_1.
24.01.2012 о 08 год. 00 хв. у м. Києві на перехресті вул. Краківської та вул. П. Бажова сталася ДТП за участю автомобіля «BMW» під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Богдан» під керуванням ОСОБА_5, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
27.01.2012 ЗАТ «Експерт-Сервіс» складено висновок № 6815 експертного дослідження, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий автомобілю «Богдан» складає 4 949,95 грн.
Згідно із додатком № 1 «Калькуляція 6815» до висновку експертного дослідження вартість відновлювального ремонту автомобіля «Богдан» становить 5 269,49 грн. Зазначену калькуляцію було підписано експертами ЗАТ «Експерт-Сервіс» ОСОБА_6 та ОСОБА_3
27.01.2012 ТОВ «Ярославь-Авто» та ФОП ОСОБА_1 підписано та скріплено печатками акт надання послуг, з якого вбачається, що загальна вартість послуг за ремонт автомобіля «Богдан» становить 4 949,95 грн.
ФОП ОСОБА_1 перераховано на рахунок ТОВ «Ярославь-Авто» плату за комплексне обслуговування автомобіля «Богдан» відповідно до умов Договору, що підтверджується платіжним дорученням від 30.01.2012 № 953 на суму 46 000 грн.
Позивачем на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 було перераховано оплату за отримані експортні послуги у сумі 800 грн., що підтверджується платіжним доручення від 03.02.2012 № 965.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.02.2012 у справі № 2604/1783/2012 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на винну особу адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вина ОСОБА_4 встановлена у судовому порядку (постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.02.2012 у справі № 2604/1783/2012), а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки «BMW» повинна відшкодовуватися власником вказаного автомобіля, а саме ТОВ «Хайвілд Інвесттраст».
Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.
Цивільно-правова відповідальність юридичної особи ТОВ «Хайвілд Інвесттраст», яка є власником автомобіля марки «BMW», як страхувальника на момент ДТП була застрахована ВАТ "НАСК "Оранта" полісом № АА/2364797, за яким ліміт по майну становив по 50 000 грн., а франшиза - нуль.
До матеріалів справи долучено скаргу (фактично претензію) від 17.08.2013 про затримку виплати страхового відшкодування, в якій позивач просить відповідача сплатити 5 749,95 грн. страхового відшкодування. Вказану скаргу отримано ВАТ "НАСК "Оранта" 19.08.2013 за № 4852/01.
Разом з цим, ТОВ «ЧАРЗ-Авто» було надіслано на адресу ВАТ "НАСК "Оранта" листи від 12.12.2013 та від 16.01.2014 з вимогою щодо сплати страхового відшкодування на рахунок власника автомобіля «Богдан» (а саме ТОВ «ЧАРЗ-Авто»).
У свою чергу, відповідачем листом від 30.12.2013 № 09-03-09/28957 було надано відповідь ФОП ОСОБА_1, в якій зазначено, що відповідно до підпункту 37.1.1 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійснені страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. ДТП сталася 24.01.2012, а з письмовою заявою про страхове відшкодування позивач звернувся 23.09.2013. Таким чином, ВАТ "НАСК "Оранта" не має правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Богдан».
Однак, пунктом 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Отже, виходячи з наведеного, ВАТ "НАСК "Оранта" зобов'язане виплатити ФОП ОСОБА_1 4 949,95 грн. матеріальної шкоди.
Щодо стягнення збитків, понесених позивачем за оплату експертного дослідження у сумі 800 грн., то господарський суд міста Києва вважає зазначити таке.
Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення збитків, понесених позивачем за оплату експертного дослідження у сумі 800 грн.
Разом з тим, позивачем також заявлено до стягнення 500,01 грн. пені за період з 29.07.2013 по 28.03.2014.
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Разом з тим, частиною другою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Скарга була підписана представником ФОП ОСОБА_1 17.08.2013, а тому початок нарахування пені повинен здійснюватися з 27.08.2013 (восьмий день від дня пред'явлення вимоги).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок неправильний, а відтак, стягненню з відповідача підлягає 378,87 грн. пені за період з 27.08.2013 по 27.02.2014, тобто за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У стягненні решти суми пені (121,14 грн.) слід відмовити.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи платника податків НОМЕР_3): 4 949 (чотири тисячі дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 95 грн. матеріальної шкоди; 378 (триста сімдесят вісім) грн. 87 коп. пені та 1 791 (одну тисячу сімсот дев'яносто одну) грн. 59 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.06.2014.
Суддя О. Марченко