Єдиний унікальний номер 227/240/14-ц Номер провадження 22-ц/775/3144/2014
Іменем України
14 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Біляєвої О.М.,
суддів: Барсукової О.І., Космачевської Т.В.,
при секретарі : Бакунець Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»
на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2014 року, -
В жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (далі - ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля») про відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він з вересня 1989 року по грудень 2013 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на шахті «Піонер» на різних посадах гірничих професій, в підземних умовах праці у шахті в шкідливих та небезпечних умовах. Загальний стаж роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів - 25 років 4 місяці. За час роботи на вугільному підприємстві отримав професійне захворювання: хронічний бронхіт пилової етіології, легенева недостатність 1 ступеню, у зв'язку з чим підприємством було видано акт №12 розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 12 листопада 2013 року №5.
Згідно довідок МСЕК № 127639 та 439694 від 03 грудня 2013 року, йому встановлено 30% втрати професійної працездатності за наслідками професійного захворювання та встановлена третя група інвалідності з черговим оглядом 03 грудня 2015 року.
Вважає, що ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. У зв'язку з захворюванням цілком порушена його нормальна життєдіяльність, він тривалий час знаходився на лікуванні. Крім того, він змушений був звільнитися з роботи. Просив суд стягнути з відповідача ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» на його користь 20000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 12000 грн. Вирішено питання щодо судового збору.
В апеляційній скарзі ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що факт завдання моральної шкоди недоведений. Медичний висновок про завдання моральної шкоди суду не надано. При розгляді справи судом не прийнято до уваги клопотання ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» щодо розгляду справи в присутності ОСОБА_1, а також клопотання про зупинення провадження з тих причин, що ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» 21 лютого 2014 року подано позов до Добропільського міськрайонного суду відносно ОСОБА_1 про встановлення його медоглядів недійсними.
В судове засідання апеляційного суду представник ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», ОСОБА_1, не з'явились, про розгляд справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. За таких обставин апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, що виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1
Відповідно до вимог ст. 2 КЗпП України позивач, працюючи у відповідача мав право на здорові і безпечні умови праці.
Відповідно до вимог ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивач працював у вугільній промисловості, перебував в трудових відносинах із відповідачем, та працював на різних посадах гірничих професій з повним робочим днем в шахті з вересня 1989 року по грудень 2013 року.
04 грудня 2013 року ОСОБА_1 був звільнений з ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України за станом здоров'я.
За час роботи в ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» позивач захворів на професійне захворювання. Даний факт підтверджується актом розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 12 листопада 2013р. №5, довідкою до акта огляду МСЕК № 439694 від 03 грудня 2013 року та довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 127639 від 03 грудня 2013 року.
Довідками МСЕК № 127639 та 439694 від 03 грудня 2013 року ОСОБА_1 встановлено 30% втрати професійної працездатності за наслідками професійного захворювання та встановлена третя група інвалідності.
Як убачається з матеріалів справи, позивач виконував трудові обов'язки у небезпечних умовах праці, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відшкодування моральної шкоди з відповідача та взяв до уваги втрату професійної працездатності позивача відповідно до довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 127639 від 03 грудня 2013 року.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За вказаних обставин, з урахуванням принципів розумності та справедливості, значного ступеню втрати працездатності позивачем, суд обґрунтовано стягнув на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 12 000 грн.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» про відсутність у позивача доказів завдання йому моральної шкоди. Відповідно до діючого законодавства, втрата працездатності, встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про завдання моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено. Обов'язкове ж призначення МСЕК з приводу встановлення факту завдання моральної шкоди передбачається у випадку відсутності вищевказаних доказів.
Інші доводи апеляційних скарги також висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції були допущено невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» відхилити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: