26.06.2014 р. Справа № 914/1754/14
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Житло», Львівська обл., м. Трускавець;
до відповідача: за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів; Львівської міської ради, м. Львів
про:визнання зобов'язання припиненим
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І.
Представники сторін:
від позивача: Вихованський Р.І. - представник (довіреність № б/н від 24.04.2014р.);
від відповідача: від третьої особи: Шмотолоха О. П. - гол. спеціаліст відділу прав. забезпечення роботи вик. органів ЛМР юрид. управл. ЛМР (довіреність №23-94 від 16.08.2013р. ; Шмотолоха О.І. - гол. спеціаліст відділу прав. забезпечення роботи вик. органів ЛМР юрид. управл. ЛМР (довіреність №1.7вих-68 від 03.09.2013р.).
19.05.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Житло» (надалі - позивач) до Департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - відповідач) про визнання зобов'язання припиненим.
Ухвалою суду від 19.05.2014р. порушено провадження у справі та залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Львівську міську раду.
В позовній заяві позивач просить суд визнати припиненим зобов'язання ТОВ «Інвест-Житло» щодо сплати інвестиційного внеску згідно Договору про сплату інвестиційного внеску від 14.05.2008р. №54 з додатковою угодою №409 від 20.12.2013р. в частині сплати платежів згідно графіку, у зв'язку з зарахуванням зустрічних позовних вимог.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що на підставі Договору оренди землі від 25.05.2007 року та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.02.2008 року №105 ТОВ «Княгиня Ольга» надано право будівництва на орендованій земельній ділянці по вул. Княгині Ольги, 1-5 у м. Львові.
17.12.2012 року між ТОВ «Княгиня Ольга» та позивачем укладено Договір про передачу функцій замовника-забудовника, за яким позивач прийняв на себе функції замовника-забудовника із будівництва об'єкту містобудування за адресою: м. Львів, вул. Княгині Ольги, 1-5.
Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» позивачем укладено з Департаментом економічної політики Львівської міської ради договір про сплату інвестиційного внеску на розвиток інфраструктури населеного пункту. Розмір пайової участі забудовника (позивача) у розвитку інфраструктури населеного пункту, визначено Договором про сплату інвестиційного внеску від 14.05.2008р. №54 та додатковою угодою до нього №409 від 20.12.2013р., згідно яких у ТОВ «Інвест-Житло» виникло зобов'язання із сплати внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова у розмірі 3 411 720,79 грн., який сплачується частинами згідно графіку.
Разом з тим, з метою забезпечення належного функціонування об'єкта будівництва, постачання води, електроенергії, газу і ін., на підставі отриманих забудовником в установленому порядку технічних умов, позивачем здійснюється будівництво інженерних мереж водопостачання та водовідведення, газо-, електропостачання. Згадані інженерні мережі включають, в тому числі, об'єкти поза межами будівельного майданчика та призначені для використання як для цілей постачання об'єкта, що будується позивачем, так і інших комунальних та приватних об'єктів на відповідній території.
Як зазначає позивач, відповідно до ч.5 ст.30 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.
Відповідно до кошторисної довідки позивача, кошторисна вартість мереж водопостачання згідно технічних умов становить 698 565,00 грн.; кошторисна вартість мереж водовідведення згідно технічних умов становить 1 565 191,00 грн.; кошторисна вартість мереж газопостачання згідно технічних умов становить 1 062 244,00 грн. Разом кошторисна вартість мереж водопостачання та водовідведення, газопостачання становить 3 326 000,00 грн.
Виходячи з наведеного, беручи до уваги ч.5 ст.30 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» вартість внеску позивача на розвиток інфраструктури населеного пункту підлягає зменшенню на кошторисну вартість інженерних мереж. Отже, між сторонами наявні зустрічні зобов'язання, що полягають в обов'язку із сплати внеску на розвиток інфраструктури населеного пункту та відшкодування вартості інженерних мереж. Враховуючи наявність однорідних вимог, позивачем було направлено заяву про зарахування зустрічних вимог та припинення зобов'язання позивача щодо сплати внеску на розвиток інфраструктури. Однак, відповідач щодо такого припинення не погоджується та продовжує виставляти вимоги про сплату чергового внеску. А тому, позивач просить суд визнати його зобов'язання припиненими в судовому порядку.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, мотивуючи це тим, що Ухвалою Львівської міської ради від 09.07.2009р. №2779 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 03.04.2008р. №1697» затверджено «Положення про пайову участь (внесок) замовників у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова». Відповідно до п.3.3 вказаної ухвали міська рада окремою ухвалою, враховуючи внесок юридичної та/або фізичної особи у соціально-економічний розвиток м. Львова, за поданням та обґрунтуванням департаменту економічної політики і за погодженням з постійною комісією фінансів та планування бюджету, постійною комісією архітектури, містобудування та охорони історичного середовища і постійною комісією економічної політики повністю або частково може звільняти замовника від сплати пайового внеску. Станом на момент розгляду справи Львівською міською радою такої ухвали прийнято не було, а тому і підстави для припинення зобов'язання відсутні.
Крім того, збудовані позивачем інженерні мережі не прийняті в комунальну власність. Також, як зазначає відповідач, позивачем не додано жодного належного доказ, який би підтверджував те, чи збудовані такі інженерні мережі, а також те, що вони знаходяться поза межами його земельної ділянки.
Окрім цього, представник відповідача зазначає, що зобов'язання позивача та відповідача ґрунтуються на різних підставах виникнення, відтак не являються однорідними, а тому не можуть припинятися шляхом направлення заяви про їх зарахування.
Заперечуючи проти наведених тверджень відповідача, представники позивача, з наданням відповідної в аналогічних справах практики апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України, зазначають, що положення ч.5 ст.30 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» не ставить в залежність факт зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури від фактичної передачі даних об'єктів до комунальної власності, а також від прийняття міською радою відповідної ухвали. Крім цього, дана норма не визначає термінів передачі зазначених об'єктів до комунальної власності.
З приводу однорідності вимог, представники позивача зазначають, що згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язань на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Дана стаття передбачає можливість припинення зобов'язань на вимогу однієї із сторін. Однак, необхідною умовою для цього є визначеність у законі підстав для однобічного припинення зобов'язання. При цьому, дана стаття, як і інші норми гл. 50 ЦК України, поширюється на всі види зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення.
Крім цього, 16.06.2014р. через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про призначення у справі комплексної судової експертизи, на вирішення котрої поставити ряд питань, щодо будівництва інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури за межами будівельного майданчика, відповідності вказаного будівництва вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та проектно-технічній документації та відповідності кошторисної вартості спорудження інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури.
Представник відповідача та третьої особи заперечила проти вказаного клопотання, у зв'язку з його безпідставністю.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (пункт 2 Постанови Пленуму ВГСУ №4 від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи).
При цьому, відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Суд зазначає, що предметом доказування в даній справі являються обставини, які підтверджують факт наявності/відсутності підстав для зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури на суму кошторисної вартості інженерних мереж, згідно положень ч.5 ст.30 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», і у зв'язку з цим факт обґрунтованості/необґрунтованості зарахування кошторисної вартості інженерних мереж у вартість пайової участі та направлення відповідної заяви.
Положеннями частини 5 статті 30 Закону передбачено імперативну норму щодо зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами. Згідно правової позиції ВГСУ, викладеної в постанові №927/732/13 від 23.01.2014р., вказане зменшення розміру пайової участі можливе у разі доведеності розміру обсягів та кошторисної вартості таких мереж.
А тому, суд вважає, що для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, поряд із дослідженням таких обставин, як можливість/неможливість зменшення розміру пайової участі від факту передачі об'єктів інженерної інфраструктури до комунальної власності, наявність/відсутність у сторін однорідних вимог і можливість їх зарахування шляхом направлення відповідної заяви, необхідним є також дослідження таких обставин, як передбачення виданими позивачу технічними умовами будівництва інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, обсяги та кошторисну вартість таких мереж, факт будівництва таких мереж позивачем та відповідність їх кошторисної вартості встановленим в галузі будівництва вимогам.
При цьому, встановлення таких обставин, як обсяги та кошторисна вартість інженерних мереж, які знаходяться поза межами земельної ділянки позивача, факт будівництва таких мереж позивачем та відповідність їх кошторисної вартості встановленим в галузі будівництва вимогам потребують спеціальних знань і наявні в матеріалах справи докази не можуть замінити висновок експерта.
А тому з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення в даній справі, суд приходить до висновку про необхідність призначення судової експертизи.
Відповідно до п.5.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. № 53/5 основними завданнями будівельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення та перевірка обсягів та вартості виконаних будівельних робіт і складеної звітної документації проектно-кошторисній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення різних видів вартості будівель, споруд, їх частин, а також іншого нерухомого майна.
Водночас, згідно п.6.1 Науково-методичних рекомендацій основними завданнями земельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок правовстановлювальним документам та технічній документації із землеустрою та землекористування.
А тому, на думку суду, у справі слід призначити комплексну (будівельно-технічну та земельно-технічну) судову експертизу.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.
Вирішуючи питання про призначення судової експертизи, господарському суду необхідно витребувати у сторін пропозиції стосовно конкретних державних спеціалізованих експертних установ та/або судових експертів, які не є працівниками зазначених установ.
Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення експертного дослідження.
Враховуючи той факт, що згідно Додатку №1 до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз є державною спеціалізованою експертною установою, яка обслуговує регіональну зону Львівської області, суд вважає за необхідне доручити проведення комплексної (будівельно-технічної та земельно-технічної) судової експертизи - Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Оскільки ТОВ «Інвест-Житло» ініціювало проведення експертизи, то суд вважає за доцільне покласти на вказане товариство оплату вартості експертизи з подальшим розподілом судових витрат відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 41, 79, 86 ГПК України, суд -
1. Призначити в справі № 914/1754/14 комплексну (будівельно-технічну та земельно-технічну) судову експертизу.
2. Проведення судової експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).
3. На вирішення експертизи поставити наступні питання:
- Чи передбачено технічними умовами, виданими для інженерного забезпечення об'єкту у м. Львові по вул. Княгині Ольги, 1-5 необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами земельної ділянки площею 4,6319га. на вул. Княгині Ольги, 1-5 у м. Львові (кадастровий №4610136900:07:003:0015)? Якщо таке будівництво передбачено, то які саме інженерні мережі або об'єкти інженерної інфраструктури повинні бути збудовані поза межами цієї ділянки?
- В якому обсязі передбачено технічними умовами, виданими ТОВ «Княгиня Ольга» чи ТОВ «Інвест-Житло», будівництво замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами земельної ділянки площею 4,6319га. на вул. Княгині Ольги, 1-5 у м. Львові (кадастровий №4610136900:07:003:0015)?
- Яка кошторисна вартість будівництва інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами земельної ділянки площею 4,6319га. на вул. Княгині Ольги, 1-5 у м. Львові (кадастровий №4610136900:07:003:0015) передбачена технічними умовами, виданими ТОВ «Княгиня Ольга» чи ТОВ «Інвест-Житло»?
- Який перелік та об'єми фактично виконаних будівельних робіт з будівництва інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури здійснило ТОВ «Інвест-Житло» поза межами земельної ділянки площею 4,6319га. на вул. Княгині Ольги, 1-5 у м. Львові (кадастровий №4610136900:07:003:0015)?
- Яка вартість фактично виконаних робіт з будівництва інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури, здійснених ТОВ «Інвест-Житло» поза межами земельної ділянки площею 4,6319га. на вул. Княгині Ольги, 1-5 у м. Львові (кадастровий №4610136900:07:003:0015)?
- Чи фактично побудовані, а також ті, що будуються інженерні мережі або об'єкти інженерної інфраструктури, поза межами земельної ділянки площею 4,6319га. на вул. Княгині Ольги, 1-5 у м. Львові (кадастровий №4610136900:07:003:0015) здійснені ТОВ «Інвест-Житло» на виконання виданих технічних умов?
- Чи здійснило ТОВ «Інвест-Житло» будівництво всіх інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури та в повному обсязі, які передбачені технічними умовами поза межами земельної ділянки площею 4,6319га. на вул. Княгині Ольги, 1-5 у м. Львові (кадастровий №4610136900:07:003:0015)? Якщо якісь інженерні мережі або об'єкти інженерної інфраструктури поза межами земельної ділянки залишилися незбудовані, то які саме?
4. Зобов'язати ТОВ «Інвест-Житло» забезпечити судовим експертам безперешкодний доступ до об'єктів дослідження, належні умови для огляду, проведення експертом всіх необхідних дій.
5. Попередити експертів про відповідальність, яка передбачена ст.ст. 384, 385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок, також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
6. Витрати на проведення судової експертизи покласти на ТОВ «Інвест-Житло» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, 54а).
7. Провадження у справі № 914/1754/14 зупинити до закінчення комплексної (будівельно-технічної та земельно-технічної) судової експертизи.
8. Експертам за результатами проведення експертизи надіслати копії експертного висновку учасникам судового процесу відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 ГПК України.
9. Надіслати на адресу Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54) матеріали справи № 914/1754/14.
10. Матеріали справи разом з експертним висновком підлягають поверненню до господарського суду Львівської області.
Суддя Крупник Р.В.