Провадження № 22-ц/774/3672/14 Справа № 199/747/13- ц Головуючий у 1 й інстанції - Якименко Л. Г. Доповідач - Тамакулова В.О.
Категорія 27
19 травня 2014 року м. Дніпропетровськ
19 травня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді: Тамакулової В.О.
суддів: Болтунової Л.М., Макарова М.О.
при секретарі: Полякової Н. О ,
яка розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ВАТ «Укртелеком» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ВАТ «Укртелеком», третя особа Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про звільнення майна з під арешту , -
В січні 2013 року позивач звернувся з позовом до суду про звільнення майна з-під арешту.
В обгрунтування вимог посилався на те, що 07 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір №DNL0AK11296245, за яким відповідачу надано кредит в розмірі 34250,00 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за договором ОСОБА_2 передала в заставу позивачу транспортний засіб - автомобіль марки ІЖ, модель: 27175, рік випуску: 2006, тип ТЗ: Фургон малотонажний - В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2.
06 липня 2007 року державним виконавець Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на виконання судового наказу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська 2н-566 від 01 червня 2006 року на користь ВАТ «Укртелеком» накладено арешт на вказаний автомобіль. Оскільки право застави у ПАТ КБ «ПриватБанк» виникло 07 листопада 2006 року, а постанова про накладання арешту та розшуку на майно була винесена 06 липня 2007 року, позивач просив звільнити автомобіль з-під арешту, накладеного вказаною постановою , заборонити органам Державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії стосовно розпорядження автомобілем та стягнути судові витрати з відповідачів.
Представник відповідача ПАТ «Укртелеком» позов не визнав посилаючись на те, що не є належним відповідачем.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, належно повідомлена про слухання справи.
Рішенням суду позов задоволено частково.Автомобіль звільнено з арешту , в іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального та про цесуального права, просить скасувати рішення й постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.
Згідно ст. 16 ЦК України та ст. 11 ЦПК України кожна особа самостійно вибирає спосіб захисту в суді своїх прав і розпоряджається предметом спору на власний розсуд ; суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір DNLOAK11296245, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 34250,00 грн. В забезпеченні виконання зобовґязань за нотаріально посвідченим договором ОСОБА_2 передала в заставу позивачу транспортний засіб- автомобіль марки ІЖ, модель: 27175, рік випуску: 2006, тип ТЗ: малотонажний - В, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4. 09 листопада 2006 року обтяження зареєстовано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Згідно п. 9 договору застави автотранспорту №№DNLOAK11296245 від 07 листопада 2006 року сторони домовилися, що заставна вартість складає 34250,00 грн.
За ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 1 Закону України «Про заставу» та ст. 572 ЦК України).
Ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
06 липня 2007 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції для виконання судового наказу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 2н-566 від 01 червня 2006 року на користь ВАТ «Укртелеком» накладено арешт та розшук на спірний автомобіль.
Ст. 24 Закону. № 1215-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2003 р передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом.
Зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями (ч. 2 ст. 14 Закону№ 1215-IV). Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Згідно з ч. 4 ст. 54 вказаного Закону, при звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Частиною 7 ст. 54,60 Закону України «Про виконавче провадження», спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішується судом; особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При задоволенні позову, суд керувався вказаними нормами Закону і дійшов до правильного висновку стосовно вищого пріоритету позивача права звернення стягнення на заставлене майно і звільнив майно з під арешту.
Доводи апелянта про те, що накладеним державним виконавцем арештом не порушено права позивача є необгрунтованими. Апеляційна скарга не містить спростувань підстав заявленого позову.
При розгляді спору, суд І інстанції в повному обсязі з'ясував права та обов'язки сто рін, перевірив доводи, обставини справи, надав їм належну оцінку і постановив рішення, яке відповідає вимогам Закону.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» - відхилити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ВАТ «Укртелеком», третя особа- Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про звільнення майна з під арешту - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий: