Справа: № 823/2535/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
19 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та скасування вимоги про сплату недоїмки, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області (далі - УПФУ в м. Каневі та Канівському районі) про визнання неправомірними дії щодо зобов'язання сплати страхового внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та скасування вимоги про сплату недоїмки від 21.05.2013 р. №Ф-251.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року позов задоволено, визнано неправомірними дії УПФУ в м. Каневі та Канівському районі та скасовано вимогу від 21.05.2013 р. №Ф-251 про стягнення з позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску.
На вказану постанову УПФУ в м. Каневі та Канівському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, сплачує єдиний податок та отримує пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку.
УПФУ в м. Каневі та Канівському районі сформована позивачу вимога про сплату недоїмки від 21.05.2013 р. №Ф-251 по єдиному внеску на суму 1194,03 грн.
Наявність такої недоїмки відповідач обґрунтовує тим, що критерієм звільнення від сплати єдиного внеску є досягнення особою, яка обрала спрощену систему оподаткування, певного віку після якого вона має право на призначення відповідної пенсії, а не факт отримання пенсії, у тому числі пенсії за віком на пільгових умовах.
Однак, такий висновок відповідача є необгрунтованим виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно ч. 4 ст. 4 цього Закону особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За загальним правилом пенсію за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з досягненням певного віку та за наявності необхідного стажу роботи. Пенсії за віком поділяються на три види: 1) на загальних підставах; 2) пільгових; 3) спеціальних юридичних підставах (умовах).
При цьому, стаття 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" будь-яких застережень про те, що під пенсіонерами за віком слід розуміти лише тих осіб, яким призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не має.
Отже, під пенсіонерами за віком, вказаними в ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", необхідно розуміти всіх осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з досягненням віку і незалежно від законів, якими таке право на пенсію за віком встановлено.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З вказаних норм вбачається, що надання позивачу законодавчо визначеної пільги вираженої у заниженні віку, необхідного для призначення пенсії, не змінює виду пенсійного забезпечення та не позбавляє права особи на призначення пенсії (пенсії за віком) передбаченої законом.
Отже, до позивача має застосовуватись положення ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення від сплати за себе єдиного внеску, оскільки зазначена норма права не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати цього платежу всіх пенсіонерів за віком, яким є позивач.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд України у постанові від 15.04.2014 р. по справі №21-57а14 (реєстраційний номер у ЄДРСР 38655039).
Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, дії УПФУ в м. Каневі та Канівському районі щодо зобов'язання позивача сплати страхового внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є неправомірними, а тому вимога про сплату недоїмки від 21.05.2013 р. №Ф-251 підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу УПФУ в м. Каневі та Канівському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.