Справа: № 825/1060/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Бабенко К.А
Іменем України
02 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Желтобрюх І.Л., Кобаля М.І., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ЛАКС» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р», -
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ПП «Евро Плюс», про що складено відповідний Акт від 28.02.2014 року №1197/22-14255011 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.22-40).
Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме, заниження ним у березні 2013 року на 4206,00 грн. суми податку на додану вартість в періоді, що перевіряється.
На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19 березня 2014 року № 0000502200, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.66), та яким збільшено на 5257,50 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в тому числі на 4206,00 грн. за основним платежем і на 1051,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Як вбачається з пп. 1.1 п. 1 Контракту № 1 (купівлі-продажу) від 11 січня 2010 року (далі - Контракт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.68), укладеного Позивачем, як Покупцем, з Приватним підприємством «Евро Плюс», як Продавцем, останній передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає від Продавця біологічні харчові добавки та інші товари, в подальшому «Товар», та зобов'язується його оплатити згідно з накладними і рахунками, які є невід'ємною частиною Контракту
Відповідно до пп. 3.1 п. 3 Контракту, оплата Товару здійснюється за безготівковим розрахунком на банківські реквізити Продавця.
Згідно з пп. 8.2 п. 8 Контракту, зокрема, строк його дії з моменту підписання до 31.12.2010 року, але у будь-якому випадку, до повного виконання взаємних розрахунків.
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно зі ст. 1, частиною першою ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
На підтвердження факту отримання зазначених у Контракті товарів Позивачем надано видаткові та податкові накладні №82 від 04.03.2013 року на загальну суму з ПДВ 4675,87 грн., в тому числі 779,31 грн. податку на додану вартість, №93 від 11.03.2013 року на загальну суму 9392,18 грн., в тому числі 1565,32 грн. податку на додану вартість, №113 від 18.03.2013 року на загальну суму 2819,58 грн., в тому числі 469,93 грн. податку на додану вартість, № 121 від 25.03.2013 року на загальну суму 8345,51грн., в тому числі 1390,92 грн. податку на додану вартість, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с.69,70,73,74,77-80).
Крім того, на підтвердження транспортування товару до Позивача ним надано вантажні декларації - товарно-транспортні накладні, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.71,75,81). Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями № 1245 від 13.03.2013 року на суму 4675,87, № 1371 від 19.03.2013 року на суму 9392,18, №1460 від 25.03.2013 року на суму 2819,58, № 1650 від 05.04.2013 року на суму 8345,51, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 72,76,82,83).
Будь-яких доказів, які б спростовували пояснення представника Позивача та надані ним докази, що доводять товарність та реальність господарських операцій між Позивачем та зазначеним контрагентом Відповідачем до суду не надано.
Як зазначено Відповідачем в Акті та апеляційній скарзі, підставою для висновків щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом - Приватним підприємством «Евро Плюс» є складений Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Акт від 26.06.2013р. № 1864/224/30192477 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП „ЕВРО ПЛЮС" під час здійснення взаємовідносин з ПП „ЗЕРНОПРОМ" за період березень 2013 їх реальності та повноти відображення в обліку», в якому зазначено про нереальність здійснення господарських відносин ПП «Евро Плюс» з ПП «Зернопром, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ПП «Евро плюс» операцій по ланцюгу з постачальниками ПП «Зернопром» за період березень 2013 року.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідної операції та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.
Про відсутність факту здійснення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).
З метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операційї, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.
На виконання господарських зобов'язань, підтвердження надання контрагентом послуг оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Контракту спрямовано на реальне настання правових наслідків, він відповідає економічному змісту та чинному законодавству. Крім того, Позивач не має нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства.
Відповідачем до судів першої та апеляційної інстанцій будь-яких доказів на спростування зазначеного та/або відповідних судових рішень щодо визнання укладеного між Позивачем і його контрагентом Контракту недійсним не надано, не доведено безтоварності здійснених господарських операцій, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано оскаржене Позивачем податкове повідомлення-рішення Відповідача.
Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалу складено у повному обсязі 10.06.2014 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Желтобрюх І.Л.
Кобаль М.І.
.
Головуючий суддя Бабенко К.А
Судді: Желтобрюх І.Л.
Кобаль М.І.