Справа: № 826/1015/14 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
19 червня 2014 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
за участю секретаря Рижкової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстар-Авто" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстар-Авто" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дії протиправними,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інстар-Авто», звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, ДПІ) про:
1) визнання протиправними дій по прийняттю рішення про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Інстар-Авто» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з МППФ «Андромеда» за період з 01.04.2012 року по 28.02.2013 року;
2) визнання протиправним та скасування наказу від 29.10.2013 року №1290;
3) визнання протиправними дій по проведенню перевірки ТОВ «Інстар-Авто»;
4) визнання протиправними дій під час оформлення результатів перевірки ТОВ «Інстар-Авто» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з МППФ «Андромеда» за період з 01.04.2012 року по 28.02.2013 року та відображення їх в акті перевірки №503/3/22-03/33777806 від 11.11.2013 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстар-Авто" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у зв'язку із необхідністю проведення позапланової перевірки позивача, відповідачем 23.07.2013 року на адресу позивача було направлено запит №1635 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження.
Згідно вказаного Запиту, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, на підставі пп.16.1.5, 20.1.6 п.20.1 ст.20, 78.1.1 ПК України запропоновано ТОВ «Інстар-Авто» протягом 10 днів з дня отримання запиту надати письмове пояснення та документальне підтвердження взаємовідносин з МППФ «Андромеда».
Також позивача попереджено про те, що ненадання у встановлений строк пояснень та їх документального підтвердження є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки підприємства.
У відповідь на вказаний запит позивачем частково надано витребувані податковим органом документи, що і стало підставою для проведення перевірки.
29 жовтня 2013 відповідачем, на підставі пп.78.1.1 ПК України, прийнято спірний Наказ №1290, яким начальнику управлінню податкового аудиту наказано забезпечити проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Інстар-Авто» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з МПП Фірма «Андромеда» за період з 01.04.2012 року по 28.02.2013 року тривалістю 5 робочих днів з 30 жовтня 2013 року.
За результатами перевірки складено акт від 11.11.2013 року №503/3/-22-3/33777806 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки
На думку позивача, протиправність спірного Наказу та дій по проведенню перевірки полягає в тому, що ТОВ «Інстар-Авто» було надано всі необхідні документи, внаслідок чого у відповідача не було законних підстав для проведення контрольного заходу.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку, що оскаржуваний наказ, винесений в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, крім того він є актом індивідуальної дії на час вирішення справи реалізовано, тобто такий наказ вичерпав свою дію, таким чином права позивача не можуть бути поновлені шляхом визнання протиправним такого наказу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Так, положенням пп. 20.1.6 ст. 20 ПК України визначено, що запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.73.3 ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Відповідно до пп.16.1.5 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
У відповідності до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що правовий аналіз вказаних норм дає змогу прийти до висновку, що позапланова виїзна документальна перевірка може бути проведена за умови дотримання наступних обставин:
1) наявність рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом;
2) до початку проведення зазначеної перевірки платнику вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідачем, на виконання вищевказаних положень ПК України, рішенням начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС О.М. Мазуркова, оформленого Наказом від 29.10.2013 року №1290 призначено документальну позапланову перевірку.
Наказ про проведення позапланової перевірки від 29.10.2013 №1290, а також повідомлення про перевірку від №270/10/26-50-22-03-11-33777806 направлені на адресу позивача рекомендованим поштовим повідомленням.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно не погодився з доводами позивача з приводу протиправності дій по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Інстар-Авто», адже як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, суб'єктом владних повноважень дотримано процедуру проведення перевірки, а надання позивачем не повного пакету документів, що витребувані ДПІ, жодним чином не може звужувати повноваження контролюючого органу на проведення перевірок суб'єктів господарювання, як то встановлено ПК України.
За наслідком розгляду справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, адже оскарження позивачем наказу, як самостійний спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, жодним чином не може звужувати повноваження контролюючого органу на проведення перевірок суб'єктів господарювання, як то встановлено ПК України.
Так, в абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 23.06.1997р. №2-зп по справі №3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернення до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Також, в п. 5 рішення Конституційного суду України від 22.04.2008 №9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги той факт, що оскаржуваний наказ, який є актом індивідуальної дії на час вирішення справи реалізовано, тобто такий наказ вичерпав свою дію, таким чином суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що права позивача не можуть бути поновлені шляхом визнання протиправним такого наказу, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Разом з тим, згідно з абз.1 п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до змісту п.3 р. I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (далі -Порядок оформлення результатів перевірок) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, при складенні акту від 11.11.2013 року №503/3/-22-3/33777806 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання дій неправомірними по проведенню перевірки ТОВ «Інстар-Авто» та оформлення результатів перевірки ТОВ «Інстар-Авто» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з МППФ «Андромеда» за період з 01.04.2012 року по 28.02.2013 року та відображення їх в акті перевірки №503/3/22-03/33777806 від 11.11.2013 року.
Крім того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, представники позивача надали пояснення, що за результатами перевірки не приймалось будь-якого податкового повідомлення-рішення, зміни до податкової бази даних не вносились, тобто, результати перевірки юридично не відобразились на позивача та не спричинено будь-яких негативних наслідків для нього. Відповідачем також підтверджено зазначені обставини.
Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.
Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстар-Авто" - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Повний текст виготовлено 25.06.2014 року.
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.