Справа: № 810/2714/14 Головуючий у 1-й інстанції: Терелецька О.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
19 червня 2014 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
за участю секретаря Рижкової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач, ОСОБА_2, звернувся суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів №286 від 09 квітня 2013 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, №267о/с від 22 квітня 2013 року в частині звільнення із займаної посади, а також зобов'язання поновити його на посаді, тотожній займаній.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року позов залишено без розгляду на підставі ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з ухвалою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, оскільки зазначені в ухвалі висновки зроблені без з'ясування обставин справи, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції з наступних підстав.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, виходив з того, що позивачем пропущений місячний строк на звернення до суду, встановлений частиною 3 ст. 99 КАС України, так як позивач мав можливість звернутись до суду у термін передбачений законом, але цього не зробив.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач повторно звернувся з позовом до суду 06 травня 2014 року з оскарженням №286 від 09 квітня 2013 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, №267о/с від 22 квітня 2013 року в частині звільнення із займаної посади
Згідно приписів статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, за нормами частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до вимог статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Разом з тим, для встановлення чи пропущено позивачем строк звернення до суду необхідно встановити дату з якої особа дізналась або могла дізнатись про порушення своїх прав.
Так, як зазначено вище та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач оскаржує накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення із займаної посади, таким чином дата початку перебігу строку звернення до суду є дата ознайомлення з вказаними наказами та отримання трудової книжки.
Як встановлено в судовому засіданні судом апеляційної інстанції та не заперечувалось відповідачем датою офіційного інформування Позивача про факт звільнення, вручення наказу про звільнення та отримання Позивачем трудової книжки є 25.04.14 року, отже, колегія суддів приходить до висновку, що саме з цієї дати починається перебіг місячного строку звернення до суду. Вказана обставина підтверджується листом-зверненням позивача до відповідача від 04.04.2014 року та не заперечувалась в судовому засіданні представником відповідача.
Суд першої інстанції помилково прийняв до уваги ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24.03.14 року про залишення позовної заяви без розгляду, так як з матеріалів справи вбачається, що позивачу не надавались для ознайомлення тексти оскаржуваних наказів станом на дату звернення до суду в березні 2014 року.
Таким чином, суд першої інстанції не з'ясував, що позивач фактично ознайомився зі змістом оскаржуваних наказів лише 25 квітня 2014 року, що не заперечувалось та підтверджено відповідачем в судовому засіданні. Разом з тим до суду позивач звертається 06 травня 2014 року, отже, без пропуску строків звернення до адміністративного суду.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до норми ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини». Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод»і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
За ч.1 ст.6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, колегія судців приходить висновку, що нерозгляд по суті позовних вимог адміністративного позову, з яким позивач звернувся до суду у травня 2014 року, є фактичним обмеженням його у доступі до суду та вирішенні його справи.
Тому, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст.100 КАС України
Зважаючи на те, що зазначені порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, оскаржувану ухвалу належить скасувати, а матеріали адміністративного позову - направити в суд першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі, але з дотриманням вимог ст.ст.106-109 КАС України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального законодавства, у зв'язку з чим невірно вирішив питання щодо наявності підстав для залишення даного позову без розгляду.
Оскільки, ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, то підлягає скасуванню з постановлениям нової ухвали про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий: Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.