Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" червня 2014 р.Справа № 922/2174/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства банк "Меркурій", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисми", м. Харків
про стягнення 602 239,32 грн.
за участю представників:
позивача - Гендеровської Ю.О. (дов. № 52 від 16.06.2014 р.)
відповідача - Павлова В.І. (дов. № б/н від 18.06.2014 р.)
Позивач, Публічне акціонерне товариство банк "Меркурій", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисми" (надалі - Відповідач) заборгованості за Договором №02-25К-68 на невідновлювальну кредитну лінію в національній валюті України від 22.08.2012 р. у розмірі 602 239,32 грн. Також просить суд покласти на Відповідача судовий збір.
20 червня 2014 року за вхідним №20691 від Публічного акціонерного товариства банк "Меркурій" надійшла заява про забезпечення позову, де просить суд вжити заходи забезпечення позову щодо накладення арешту в межах суми боргу, 602 239,32 грн., на все рухоме і нерухоме майно, яке належить ТОВ "Лисми" на праві власності, в тому числі на грошові кошти на усіх рахунках, належних йому у всіх банках України та заборонити ТОВ "Лисми" розпоряджатись безпосередньо або через своїх представників будь-яких підстав, у будь-якій формі належним йому на праві власності до набрання рішенням законної сили.
Позивач посилається на те, що у Відповідача заборгованість перед Позивачем заборгованість є значною, порушує графік повернення кредиту та не сплачує проценти за користування кредитом, а пояснень щодо причин не виконання зобов'язань та плану заходів щодо погашення наявної заборгованості від Відповідача не надходило.
Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства банк "Меркурій" про забезпечення позову, суд дійшов до висновку щодо відмови у його задоволенні на підставі наступного.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заява Позивача ґрунтована на припущеннях. Позивач не надав жодних доказів, з чого б можна було зробити висновок про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Також суд вважає за доцільне повідомити, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, де частиною 2 зазначеної статті визначено, що заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується розміру 1,5 мінімальних заробітних оплат.
При зверненні до суду Публічного акціонерного товариства банк "Меркурій" з заявою про забезпечення позову, 20 червня 2014 року за вхідним №20691, доказів сплати судового збору виявлено не було.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, -
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства банк "Меркурій" про забезпечення позову щодо накладення арешту в межах суми боргу, 602 239,32 грн., на все рухоме і нерухоме майно, яке належить ТОВ "Лисми" на праві власності, в тому числі на грошові кошти на усіх рахунках, належних йому у всіх банках України та заборони ТОВ "Лисми" розпоряджатись безпосередньо або через своїх представників будь-яких підстав, у будь-якій формі належним йому на праві власності до набрання рішенням законної сили - відмовити.
Суддя І.П. Жигалкін