ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/2434/14 20.06.14
Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи
за позовомЗаступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборона України Військової частини НОМЕР_1
доМоторного (транспортного) страхового бюро України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1
простягнення 27378 грн. 44 коп.
Представники:
від прокуратуриКозакевич О.С. - представник на підставі посвідчення № 024840 від 11.03.2014
від позивача 1:Косенко М.С. - представник за довіреністю № 220/901/д від 27.12.2013
від позивача 2: Кобилянський О.В. - представник за довіреністю № 53 від 13.01.2014
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явились.
14.02.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборона України та Військової частини НОМЕР_1 до Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" про стягнення 27378 грн. 44 коп.
Свої позовні вимоги Заступник Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну - транспортному засобу Chevrolet Suburban, державний номер НОМЕР_2 , що належить Військовій частині НОМЕР_1 , водієм транспортного засобу ГАЗ-24, державний номер НОМЕР_3 , цивільна відповідальність власника якого застрахована Приватним акціонерним товариством "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 порушено провадження у справі № 910/2434/14, справу призначено до розгляду на 07.03.2014, а також залучено до участі у справі ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Розпорядженням в.о голови Господарського суду міста Києва від 07.03.2014 справу № 910/2434/14 передано на розгляд судді Головіній К.І., з перебуванням судді Отрош І.М. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2014 (суддя Головіна К.І.) справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.03.2014.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 17.03.2014 справу № 910/2434/14 передано на розгляд судді Отрош І.М., у зв'язку з виходом судді Отрош І.М. з лікарняного.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2014 (суддя Отрош І.М.) справу прийнято до провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2014 розгляд справи відкладено на 14.04.2014, у зв'язку із неявкою представників прокуратури, відповідача та третьої особи та неподанням сторонами витребуваних доказів.
10.04.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Департаменту інформаційного забезпечення, аналізу та методології страхування Моторного (транспортного) бюро України надійшла відповідь на запит суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2014 розгляд справи відкладено на 05.05.2014, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників прокуратури, відповідача та третьої особи та неподанням сторонами витребуваних доказів.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.05.2014 розгляд справи відкладено на 19.05.2014, у зв'язку із неявкою представників прокуратури, відповідача та третьої особи, а також необхідністю витребування додаткових доказів.
16.05.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Департаменту інформаційного забезпечення, аналізу та методології страхування Моторного (транспортного) бюро України надійшла відповідь на запит суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 замінено неналежного відповідача Приватне акціонерне товариство “Народна фінансово-страхова компанія “Добробут” на належного відповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України, розгляд справи призначено на 06.06.2014.
04.06.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2014 розгляд справи відкладено на 20.06.2014, у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача, неявкою представників позивача 1 і третьої особи та необхідністю подання сторонами додаткових доказів.
У судове засідання 20.06.2014 з'явились представники прокуратури та позивачів та надали пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримали заявлені позовні вимоги та просять суд їх задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 20.06.2014 не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, вимоги суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 20.06.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
Відповідно до постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 760/19375/13-п (3-6799/13) встановлено, що 31.08.2013 о 18-30 год. по пр-т Червонозоряному, 112 в м. Києві ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ГАЗ-24, державний номер НОМЕР_3 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної швидкості, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем Chevrolet, державний номер НОМЕР_2 та автомобілем Volkswagen, держаний номер НОМЕР_4 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до технічного талону транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого ВІБДР Центрального управління ВСП (по м. Києві і Київській області), транспортний засіб Chevrolet Suburban, державний номер НОМЕР_2 , належить Військовій частині НОМЕР_1 .
У відповідності до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 1275 від 19.12.2013, наданого оцінювачем ОСОБА_2 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № МФ 037 від 08.12.2000, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 11294/11 від 20.01.2011), вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Chevrolet Suburban, державний номер НОМЕР_2 , з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складає 26778 грн 44 коп.
Як встановлено судом, у відповідності до відомостей з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що інформація про укладання договору цивільно-правової відповідальності власників транспортного засобу ГАЗ-24, державний номер НОМЕР_3 , станом на 31.08.2013, відсутня.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до пункту 39.1 статті 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з пунктом 41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
У відповідності до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Нормами пункту 41.3. статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. В таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.
Судом встановлено, що транспортний засіб Chevrolet Suburban, державний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП (31.08.2013) було застраховано Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Юнівест» за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/8306975, а отже транспортний засіб Chevrolet Suburban, державний номер НОМЕР_2 відповідає вимогам, встановленим пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Як встановлено судом, відповідно до письмових пояснень позивача-2, наданих у судовому засідання 20.06.2014, у позивача-2 на момент ДТП були відсутні договори інших видів страхування за якими він міг би задовольнити свої вимоги.
Судом також встановлено, що позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності з метою визначення розміру заподіяної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Chevrolet Suburban, державний номер НОМЕР_2 , у зв'язку з чим змушений був зробити додаткові витрати у розмірі 600 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2295 від 26.12.2013.
Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
З технічного талону транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого ВІБДР Центрального управління ВСП (по м. Києві і Київській області), транспортний засіб Chevrolet Suburban, державний номер НОМЕР_2 (копія якого міститься у матеріалах справи) вбачається, що рік випуску автомобіля - 1999.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
З огляду на те, що строк експлуатації транспортного засобу транспортний засіб Chevrolet Suburban, державний номер НОМЕР_2 , перевищує 7 років, вартість відновлювального ремонту повинна визначатись з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, який розраховується у порядку, визначеному Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) (пункт 7.38, 7.39), тобто проведення експертної оцінки є обов'язковим в даному випадку.
Таким чином, понесені позивачем додаткові витрати на проведення автотоварознавчого дослідження знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з витратами, пов'язаними з відновлювальним ремонту пошкодженого транспортного засобу, тобто без складання звіту позивач-2 не міг би встановити вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.
У відповідності до вимог пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що Збройні Сили України можуть здійснювати господарську діяльність згідно із законом. Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно про оподаткування».
Нормами статті 2 Господарського процесуального кодексу України та резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року по справі № 1-1/99, З-рп/99 визначено, що прокурори вправі звертатися до суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади. В позові прокурор самостійно визначає в чому саме полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує їх захист.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до ст. З вказаного Закону є Центральним органом виконавчої влади і військового управління. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, об'єднань, військових частин, військових установ і навчальних закладів.
Таким чином, органами державної, військової та виконавчої влади на місцях в системі Збройних Сил України є командири військових частин, яким Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженим Законом України «Про затвердження Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року надано повноваження органу виконавчої влади.
Військова частина А1225 Міністерства оборони України є складовою частиною Збройних Сил України, підпорядкована Міністерству оборони України, у своїй діяльності керується Законами України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністра оброни України і являється структурним підрозділом Міністерства оборони України (органом виконавчої влади на місці). Основні його фонди та матеріальні цінності є державною власністю, перебувають у сфері управління Міністерства оборони України і закріплені за ним на праві оперативного управління. Збитки, які йому спричинено, це безпосередня шкода економічним інтересам держави. Тому, в даному випадку, інтереси держави полягають у налагодженні ефективної роботи управління та отримання ним додаткових джерел і вінансування, а також дотриманні бюджетної дисципліни.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, з урахуванням норм статті 29 та пунктом 41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та враховуючи, те що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ-24, державний номер НОМЕР_3 , станом на дату ДТП (31.08.2013) не була застрахована, вимоги Заступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Військової частини НОМЕР_1 страхового відшкодування у розмірі 27378 грн 44 коп. (26778 грн 44 коп. (вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Chevrolet Suburban, державний номер НОМЕР_2 , з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу) + «плюс» 600 грн 00 коп. (витрати, понесені у зв'язку з проведенням автотоварознавчого дослідження) підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 2 частиною 2 статті4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.
Згідно зі статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” від 16.01.2014, № 719-VII, з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.
Нормами частини 11 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору звільняються органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.
Враховуючи викладене та виходячи з ціни позову у розмірі 27378 грн 44 коп., витрати по сплаті судового збору до державного бюджету в розмірі 1827 грн 00 коп. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1, ч. 3 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, ідентифікаційний код 21647131) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) грошові кошти у розмірі 27378 (двадцять сім тисяч триста вісімдесят вісім) грн 44 коп.
3. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, ідентифікаційний код 21647131) на користь Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 25.06.2014
Суддя І.М. Отрош