26 червня 2014 року Справа № 927/939/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Дерепи В.І.
суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" від позивача: Левченко О.Є. від відповідача: Мусаханов В.В.
на рішенняГосподарського суду Чернігівської області від 09.12.2013 року
та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 року
у справі№ 927/939/13
за позовомДочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Земля і воля"
простягнення 60 513, 41 грн.
Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (далі позивач) звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля і воля" (далі відповідач) з позовом про стягнення 53 364, 47 грн. - заборгованості; 4 131,11 грн. - пені; 2 857, 63 грн. - 3% річних; 160, 20 грн. - інфляційні нарахування.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору поставки природного газу № 06/11-543 від 30.08.2011 року.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2013 року позовні вимоги задоволені частково. З відповідача підлягає стягненню 4 131, 11 грн. - пені; 2 857, 63 грн. - 3% річних; 160, 20 грн. - інфляційні нарахування. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 року апеляційні скарги, як позивача так і відповідача залишені без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Як вбачається з рішення суду першої інстанції, з доводами якої погодився апеляційний суд, в задоволенні позовних вимог (основної заборгованості у сумі 53 364, 47 грн.) було відмовлено, в зв'язку з тим, що відповідач звернувся до позивача з заявою (від 18.09.2013 року за № 894) про зарахування зустрічних однорідних вимог стосовно заборгованості позивача перед відповідачем в сумі 53 364, 47 грн. за договором № 06/10-1953 від 20.12.2010 року та зарахування заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 06/10-543 від 30.08.2011 року в сумі 53 364, 47 грн.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, в частині відмови в задоволенні позовних вимог в сумі 53 364, 47 грн., позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі рішення, в частині відмови в задоволенні позову.
В своїй касаційній скарзі позивач звертає увагу суду на ту обставину, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо зустрічності зобов'язань сторін, оскільки суми заборгованості за договорами поставки природного газу є різними, та становлять відповідно за договором № 06/10-1953 у ДК "Газ України" перед ТОВ "Земля і воля" суму 16 914 грн., за договором №06/11-543 у ТОВ "Земля і Воля" перед ДК "Газ України" суму 53 364, 47 грн. Позивач також вважає, що заява відповідача від 18.09.2013 року не відповідає вимогам діючого законодавства.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як зазначено вище, позивач звернувся з позовними вимогами про стягнення заборгованості (53 364, 47 грн.) та штрафних санкцій з відповідача, в зв'язку з невиконанням останнім умов договору № 06/11-543 (позивач - постачальник, відповідач - покупець).
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі, крім зазначеного вище договору були укладені договори на поставку природного газу № 06/10-1953 від 20.12.2010 року та № 06/09-2017 від 22.12.2009 року (т.1 а.с. 39-46; т. 2 а.с. 95-101).
До матеріалів справи (т. 1 а.с. 57) залучена копія акту звіряння розрахунків, який підписаний сторонами у справі від 26.11.2012 року.
Згідно до вказаного акту, у сторін рахується взаємна заборгованість у сумі 53 364, 47 грн. за результатами виконання договорів № 06/10-1953 та № 06/11-543.
До матеріалів справи (т. 1 а.с. 86-88) залучена копія заяви відповідача від 18.09.2013 року № 894 з доказами її відправки, про зарахування зустрічних вимог, яка була надіслана на адресу позивача.
В зазначеній заяві, яка підписана повноважним представником відповідача зазначено, що між сторонами у справі були укладені договори поставки природного газу № 06/10-1953 від 20.12.2010 року та № 06/11-543 від 30.08.2011 року, відповідно до яких сторони 26.11.2012 року провели взаємозалік заборгованостей.
Відповідач просив позивача в порядку статті 601 ЦК України здійснити зарахування зустрічних вимог за вказаними договорами, згідно підписаного сторонами акту звіряння розрахунків від 26.11.2012 року.
До матеріалів справи (т.2 а.с. 144-146) залучено копію рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/17939/13 від 16.10.2013 року за позовом ТОВ "Земля і воля" до ДК "Газ України НАК "Нафтогаз України" про стягнення 19 254 грн., з яких 16 914 грн. є заборгованістю ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (переплата за договором поставки природного газу № 06/10-1953 від 20.12.2010 року).
Рішенням суду у справі № 910/17939/13 позовні вимоги задоволені частково, з ДК "Газ України НАК "Нафтогаз України" підлягає стягненню (у тому числі) 16 914 грн. безпідставно набутих коштів.
В матеріалах справи відсутні докази виконання зазначеного вище рішення суду.
До матеріалів справи (т.2 а.с. 1- 6) залучені пояснення Генерального директора відповідача, в яких він зазначає, що у акті звіряння розрахунків від 26.11.2012 року відповідачем обраховується переплата відповідачу (позивачу) у сумі 53 364, 47 грн. Дана сума складається з переплати по договору № 06/09-2017 від 22.12.2009 року у сумі 36 450, 45 грн. та переплати по договору № 06/10-1953 від 20.12.2010 року у сумі 16 914 грн.
Згідно з частиною третьою статті 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні правила містить і стаття 601 ЦК України.
Судова колегія зазначає, що акт звірки, який підписано між сторонами та про якій зазначено вище, за своєю правовою природою не може бути заявою про зарахування зустрічних позовних вимог.
Як вбачається з постанови Київського апеляційного господарського суду, ним перевірялись розрахунки, які проводились між сторонами за укладеними ними угодами, у тому числі перевірялись розрахунки за договором № 06/09-2017 від 22.12.2009 року. Суд встановив, що заборгованість позивача за вказаним договором складає 36 450 грн., що співпадає з тими даними, які викладені в поясненнях відповідача.
Враховуючи те, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином і у своїй заяві відповідач не ставив питання щодо зарахування заборгованості у сумі 36 450 грн., яка виникла (як зазначено в постанові апеляційної інстанції) у позивача перед відповідачем за договором № 06/09-2017 від 22.12.2009 року, у суду не було підстав для проведення зарахування в сумі 36 450 грн. без з'ясування того факту, чи дійсно ця заборгованість, зазначена в акті звірки від 26.11.2012 року, і є складовою частиною заборгованості позивача перед відповідачем за договором № 06/10-1953 від 20.12.2010 року.
Враховуючи викладене,судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення прийняті у справі скасуванню, в частині відмови в задоволенні позовних вимог (основна заборгованість) в сумі 36 450 грн. з направленням справи, в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.
При новому розгляді справи, судам необхідно дати оцінку тому факту, чи є вказана в акті звірки від 26.11.2012 року частина зазначеної там грошової суми - 36 450 грн., складовою - 53 364 грн. (зазначена взаємна заборгованість сторін за договорами, які вказані в акті звірки).
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 року прийняті у справі № 927/939/13 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог в сумі 36 450 грн., з направленням справи в цій частині на новий розгляд. В іншій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 року прийняті у справі № 927/939/13 залишити без змін.
3. Справу № 927/939/13 направити на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області, в іншому складі суду.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді С.В.Бондар
Б.М.Грек