05 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а/1416/909/12
Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Спінчевська Н.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого - судді Скрипченка В.О.,
суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2012 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,-
30 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів.
В обгрунтування позову зазначено, що він є особою, яка постраждала внаслідок ліквідації Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку та з 01 червня 2010 року отримує пенсію як інвалід 2-ої групи внаслідок виконання обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі нарахованої за жовтень 2012 року пенсії на підставі ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до рішення Ленінського суду м. Миколаєва від 5 липня 2010 року. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва на користь ОСОБА_1 5644 грн. 71 коп. невиплаченої пенсії.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю. Враховуючи, що зазначених клопотань не надходило, справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
Позивач є особою, яка постраждала внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та з 01 червня 2010 року отримує пенсію як інвалід 2-ої групи внаслідок виконання обов'язків військової служби з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 липня 2010 року його позов про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, бездіяльність УГІФУ в Ленінському районі м. Миколаєва визнано протиправною в частині невиконання з 1 червня 2010 року приписів ст. ст. 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано провести перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які і внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 червня 2010 року пенсії по інвалідності, виходячи з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої п. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої п.1 ст.28 Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування», та виплачувати їх з урахуванням виплачених сум пенсій.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 липня 2011 року роз'яснено, що кінцевим терміном нарахування та виплати позивачу пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, є припинення дії ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або підстав для припинення виплати пенсії.
На виконання рішення суду ОСОБА_1 був проведений перерахунок пенсії та з серпня 2010 року вона виплачувалась йому у відповідному розмірі до лютого 2012 року. Внаслідок припинення виплати пенсії утворилася заборгованість за жовтень 2012 року в сум 5644,71 грн., що підтверджується довідкою УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання державної пенсії, розмір якої у відповідності до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має становити не менше 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що недоплачена сума перерахованої пенсії підлягає сплаті позивачу.
Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Розділом V КАС України та Законом України «Про виконавче провадження» врегульовано вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, однак позивач не використав процесуальні права, що визначені положеннями вищенаведених нормативно-правових актів.
Відповідно до ч.9 ст. 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
За таких обставин, з урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушених (на його думку) прав, свобод та інтересів, оскільки у випадку незгоди з діями суб'єктів владних повноважень при виконанні рішення суду, що набрало законної сили, чинне законодавства наділяє особу правом звернення до суду у порядку визначеному ст. 181 та ст. 267 КАС України та Законом України «Про виконавче провадження».
Враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми процесуального права, постанова Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2012 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст. ст. 184, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва - задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2012 року - скасувати.
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів закрити.
Роз'яснити позивачу, що вимоги, заявлені в позовній заяві, підлягають вирішенню в порядку, встановленому ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий В.О.Скрипченко
Суддя О.С.Золотніков
Суддя Ю.В.Осіпов