27 травня 2014 рокусправа № 804/11275/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 р. по справі за позовом державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,-
У серпні 2013 року державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова" звернулося з позовом до суду, в якому просило визнати дії відповідача противоправними та визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000758811 від 29.12.2012 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму у розмірі 494435, 00 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби від 29.12.2012 № 0000758811 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму у розмірі 494435,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову .
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2012 року за результатами якої складено акт № 588/14-0-14308368 від 21.12.2012 року.
На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000758811 від 29.12.2012 року, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 505 954,00 (п'ятсот п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири).
За наслідками оскарження позивачем вказаного повідомлення - рішення в адміністративному порядку в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 494 435 грн. податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно зараховано до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у рядку 24 декларації з ПДВ за вересень 2012 року суму від'ємного значення за вересень 2009 року.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, в акті перевірки встановлені наступні порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України з урахуванням термінів давності, визначених ст. 102 р. II Податкового кодексу України, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації з ПДВ за вересень 2012 року на суму 494 435,00 грн.
Суть порушення, за висновками податкового органу, полягає в тому, що позивачем у декларації за вересень 2012 року у складі рядка 24 відображено залишок від'ємного значення по декларації за вересень 2009 року у сумі 494 435 грн., сформований за рахунок кредиту за вересень 2009 року, що складається з податкових накладних виписаних у серпні та вересні 2009 року, тобто з пропуском 1095 днів.
Таким чином, податковий кредит державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова" сформовано в той час, коли порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регламентувався Законом України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168).
Пунктом 1.7. ст. 1 Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про формування податкового кредиту у вересні 2009 року у відповідності до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, що підтверджується первинними документами та не спростовується податковим органом.
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду (абз.1 пп. «б»).
Абзацом 3 пп. «б» пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 вищезазначеного Закону (в редакції Закону № 2275-VI від 20.05.2010 року, що діяла до 01.01.2011 року) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
В декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року позивачем було включено до рядка « 24» залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 494 435 грн. При цьому оплата позивачем була фактично проведена продавцю, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями.
На підставі пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Згідно з пп. 7.7.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Таким чином, у відповідності до пп. 7.7.3 і 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 платнику податків надається право обрати один із способів використання податкового кредиту - отримати бюджетне відшкодування або зарахувати належну йому суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
Проте, податковим органом не було доведено, що відповідно до податкової звітності позивача останній скористався таким правом та звертався до податкового органу за бюджетним відшкодуванням цього залишку шляхом подання відповідної заяви.
Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість з 01.01.2011 року регламентується Податковим кодексом України.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового періоду) та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.3 цієї ж статті ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди у (тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а вразі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.п. б) п. 200.4 цієї ж норми залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що законодавство не містить обмежень до порядку формування складу вказаного залишку від'ємного значення, в т.ч. і часових обмежень, за умови, дотримання платником податків правил формування податкового кредиту. Таких обмежень не містить і попереднє законодавство, що регулювало аналогічні відносини до 01.01.2011 року.
Надаючи оцінку доводам відповідача про порушення позивачем п. 102.5 ст. 102 ПК України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Тобто, застосування цієї норми можливо у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку.
Враховуючи, що позивач не заявляв свого наміру на відшкодування цього податку із бюджету, відповідного рішення не приймав та не звертався до відповідача із необхідною заявою, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем при проведенні перевірки безпідставно застосовані положення п. 102.5 ст. 102 ПК України, які визначають строки давності на подання заяви про бюджетне відшкодування, до показників рядка 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду) декларації з податку на додану вартість.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, є протиправним, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо його скасування.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
В повному обсязі ухвала виготовлена 12.06.2014 року.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим