01 квітня 2014 рокусправа № 804/3724/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі за позовом Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська про визнання незаконним та скасування розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
В березні 2013 року Дніпропетровське колективне виробничо-комерційне підприємство «Металопласт» звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська, в якому просило визнати недійсним розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2013 р., Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо ОСОБА_1.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що обов'язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1, прямо передбачений пунктом 2 Розділу XV "Прикінцеві положення"Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 9 липня 2003 року N 1058-IV, та підпунктом 6.2 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 N 21-1.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Дніпропетровське колективне виробничо-комерційне підприємство «Металопласт» подало апеляційну скаргу, де вказуючи на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, працівнику Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» ОСОБА_1 призначено та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно до даних розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, заборгованість Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» перед Управлінням Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська та Управлінням Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська по відшкодуванню пільгових пенсій пенсіонерам складає 36589,31 грн.
Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, вважає апеляційну скаргу Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» такою, що не підлягає задоволенню.
Згідно пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення"Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 9 липня 2003 року N 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Таким чином, абзацом 4 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення"цього Закону прямо визначений обов'язок підприємств та організацій з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, визначений перелік страхувальників, які є платниками страхових внесків.
Пункт 6.1 даної Інструкції передбачає, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень"Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в таких розмірах <…> для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції - 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 6.2. Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
З огляду на норми, викладені вище, Дніпропетровське колективне виробничо-комерційне підприємство «Металопласт» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, яке зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання позивача на неповне додержання відповідачем норм Інструкції №21-1 в частині направлення нових розрахунків фактичних витрат одразу зі зміною розміру пенсії та не зазначення числа і місяця, оскільки такі обставини не є підставою для визнання розрахунку незаконним та звільнення позивача від обов'язку відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій.
Враховуючи зазначені обставини та норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позовних вимог, а тому постанову суду від 21.05.2013 року необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Т.С. Прокопчук