18 червня 2014 року Справа № 917/2420/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Полянського А.Г.
суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.
розглянувши
касаційну скаргу публічного акціонерного
товариства "Національна
акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 20.03.2014 року
у справі № 917/2420/13 Господарського суду Полтавської
області
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна
акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до публічного акціонерного
товариства "Кременчукгаз"
про стягнення 165 693,97 грн
за участю представників сторін:
позивача - Пількевич В.В. дов. від 22.03.2013 р.,
відповідача - не з"явились,
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.02.2014 р. (суддя - Тимошенко К.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 9 664 грн. 77 коп. річних, 24 161 грн. 95 коп. пені, 106 591 грн. 35 коп. штрафу, 3 291грн. 60 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2014 р. (судді - Сіверін В.І., Терещенко О.І., Россолов В.В.) рішення господарського суду Полтавської області від 05.02.2014 р. залишено без змін.
Не погоджуючиcь з рішенням та постановою апеляційного господарського суду, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині зменшення стягнення пені, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2012 р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та публічним акціонерним товариством "Кременчукгаз" був укладений договір № 1822-21-Б купівлі-продажу природного газу.
Позивач (продавець) зобов'язався передати у власність покупцю (відповідачу) у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Згідно п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2. договору. Відповідно до п. 6.2 договору остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 20 числанаступного за місяцем поставки газу.
Згідно актів приймання-передачі природного газу підписаних обома сторонами та засвідчених печатками обох сторін, відповідач у березні - грудні 2012р. отримав від позивача 2294,048 тис.куб.м. природного газу на суму 9659777,30 грн.
Відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, так як невчасно сплачував вартість природного газу, чим порушив умови п. п. 6.1. ,6.2. договору.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 611 Цивільного кодексу України (ЦК) передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судами встановлено, що відповідач порушив умови договору щодо термінів оплати за газ.
За прострочення оплати природного газу позивач просив стягнути з відповідача 49 252,18 грн. пені.
Пунктом 7.2 договору встановлено що, у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1.,6.2. цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
Судом визначено, що відповідач за одержаний природний газ розраховувався несвоєчасно, але сума пені позивачем завищена на 926 грн. 57коп.
Відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 50%, посилаючись на існування зустрічної заборгованості позивача перед відповідачем.
Відповідно пункту 3 статті 83 ГПК України господарський суд має право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначив, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.
Зменшуючи стягнення неустойки на 50 % судом було враховано ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором, а саме той факт, що відповідачем повністю здійснено оплату за поставлений газ, а також те, що несвоєчасній оплаті сприяла наявність значної заборгованості позивача перед відповідачем.
Враховуючи приписи ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив клопотання відповідача та зменшив розмір пені на 50%.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.
Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 05.02.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2014 у справі № 917/2420/13 залишити без змін.
Головуючий суддя Полянський А.Г.
Судді Кравчук Г.А.
Мачульський Г.М.