ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
24 червня 2014 року справа № 2а-78/11/1370
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
16 год. 51 хв. зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,
за участю:
представника позивача Лаврика А.Р.,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова до ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Державної автомобільної інспекції при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, -
встановив:
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Львова (далі - ДПІ у Шевченківському районі м.Львова) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 17227 грн.
Ухвалою суду від 16.05.2011р. суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Львівський відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи Державної автомобільної інспекції при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - Львівський ВРЕР ДАІ ГУ МВС України у Львівській області).
Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також невжиттям відповідачем заходів щодо погашення вказаного податку.
Відповідач подав до суду заперечення проти позову, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що реєстрація транспортного засобу марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н.з. НОМЕР_1, 2002 р.в. відповідачем не здійснювалась. Тому, немає підстав для стягнення з нього суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 17227грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідач визнаний потерпілим у кримінальній справі №181-0062 (кримінальне провадження №12013150060001639), яка розслідується Залізничним РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівський ВРЕР ДАІ ГУ МВС України у Львівській області явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча належним чином повідомлялась про дату, час і місце проведення судового засідання. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого особи до суду не надходило.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Суд встановив, що 15.08.2009р. Відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області на ім'я відповідача здійснено першу реєстрацію в Україні транспортного засобу марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н.з. НОМЕР_1, 2002 р.в., що підтверджується листом Львівського ВРЕД ДАІ ГУМВС України у Львівській області від 31.08.2010р. №9/2074.
З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні державної реєстрації автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н.з. НОМЕР_1, 2002 р.в. не сплачено податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що підтверджується листом Західного головного регіонального управління «ПриватБанк» від 04.11.2010р. №5949.
Відповідно до розрахунку ДПІ у Шевченківському районі м.Львова сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, яка підлягала сплаті відповідачем при першій реєстрації автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н.з. НОМЕР_1, 2002 р.в. становить 17227грн.
З огляду на наведене позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів в розмірі 17227грн., що є заборгованістю з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки та відповідальність платників визначається Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ.
Відповідно до ст. 2 вказаного Закону під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Пункт 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ встановлює обов'язок платника податків і зборів сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Відповідно до ч. 4 вказаної статті, обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів припиняється із сплатою податку і збору або його скасуванням, а також у разі смерті платника.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів належить до загальнодержавних податків.
Податок з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів, порядок його обчислення і сплати встановлюються Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ (надалі Закон від 11.12.1991 року №1963-ХІІ).
Стаття 1 Закону від 11.12.1991 року №1963-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Згідно з положенням ст. 5 Закону від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. При цьому, фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Частиною 1 ст. 7 Закону від 11.12.1991 року №1963-ХІІ передбачено, що у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Суд встановив, що слідчим відділом прокуратури Львівської області порушено кримінальні справи № 181-0311 та № 181-0290 щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч.1,3 ст. 358 КК України (зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень, використання невстановленими особами підроблених документів).
Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013 р. (справа № 1-233/11) по обвинуваченню ОСОБА_6, начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВС України у Львівській області встановлено що, протягом січня 2009 - березня 2010 років у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області проведено реєстрацію транспортних засобів без сплати та із частковою сплатою податку з власників транспортних засобів на фізичних осіб, зокрема транспортний засіб VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2002 р.в., зареєстровано 15.08.2009р. на ОСОБА_4 без сплати податку 17277,00 грн.
Згідно з постановою старшого слідчого ГУМВС України у Львівській області Гелецького В.І. про визнання потерпілим від 05.11.2012 р. ОСОБА_4 визнаний потерпілим у кримінальній справі №181-0062, порушеній за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190, ч.1,3 ст.358 Кримінального кодексу України. Вказана кримінальна справа виділена з кримінальної справи №181-0311, порушеної щодо службових осіб Львівського ВРЕР ДАІ ГУМВС України у Львівській області за фактом зловживання службовим становищем та перевищенням службових повноважень за ознаками злочинів, передбачених ст.364 ч.3, ст.365 ч.1 КК України, розслідування якої проводилось слідчим відділом прокуратури Львівської області.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 49 КПК України (чинного на момент визнання відповідача потерпілим від злочину) потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Про визнання громадянина потерпілим чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.
З відповіді на адвокатський запит старшого слідчого СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, майора міліції Жовківської С.І. від 19.06.2014р. №16/14-3840 випливає, що матеріали кримінальної справи №181-0062, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190, ч.1,3 ст.358 Кримінального кодексу України, 31.05.2013 р. передані до СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області та внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 28.05.2013р. за №12013150060001639. Вказане кримінальне провадження містить 200 томів, декілька з яких пошкоджені в результаті масових безпорядків і проникнення у приміщення Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області. Тому, слідчий не може дати відповідь на адвокатський запит щодо наявності в матеріалах кримінального провадження постанови від 05.11.2012 р. про визнання ОСОБА_4 потерпілим у кримінальній справі №181-0062.
Суд бере до уваги дані облікової картки транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_1 (а.с.27), а саме те, що під вказаним номерним знаком зареєстрований транспортний засіб Ford Fiesta, 1999 року випуску на ОСОБА_8, тобто інший транспортний засіб на іншу особу, а не на відповідача.
З врахуванням того, що позивачем не подано належних доказів здійснення ОСОБА_4 першої державної реєстрації транспортного засобу марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н.з. НОМЕР_1, 2002 р.в., суд вважає, що відповідач не може бути визнаний платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, оскільки він не здійснював первинної реєстрації вказаного транспортного засобу. А відтак, відсутні підстави для стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за державну реєстрацію вказаного автомобіля у сумі 17227грн.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Оцінюючи клопотання позивача про поновлення строку звернення з адміністративним позовом суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про несплату відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за державну реєстрацію на його ім'я транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н.з. НОМЕР_1, 2002р.в. з листа Західного головного регіонального управління «ПриватБанк» від 04.11.2010р. №5949.
Зі штампу на позовній заяві випливає, що така подана до суду 04.01.2011р., тобто в межах строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України.
З огляду на наведене, суд вважає, що відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду, оскільки такий позивачем не пропущений.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови суду складений і підписаний 26.06.2014р.
Суддя А.Г. Гулик