03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/6157/2014 Головуючий у 1-й інстанції: Саламон О.Б.
Доповідач: Кравець В.А.
25 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючої - Кравець В.А.,
Суддів - Семенюк Т.А., Музичко С.Г.
при секретарі - Круглику В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 березня 2014 року у справі за позовом ЖБК «Будівельник - 8» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, -
У липні 2013 рокупредставник позивача звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.06.2009 p. по 01.06.2013 p. з урахуванням інфляційного нарахування та 3% річних у розмірі 16 700,40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 1009,39 грн. та вирішити питання судових витрат.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідачам надаються житлово-комунальні послуги, проте, у зв'язку з несплатою за їх використання утворилася заборгованість.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17 березня 2014 року - позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ЖБК «Будівельник - 8» заборгованість за житлово - комунальні послуги у розмірі 16 700,40 грн., витрати на правову допомогу - 2 385,79 грн. та витрати по сплаті судового збору по 114,70 грн. з кожного.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.
Вказує на те, що позов подано особою, повноваження якої у встановленому законом порядку не підтверджені.
Вважає, що скасування 10 червня 2013 року судового наказу не впливає на перебіг позовної давності, також зазначає, що позивач умисно завищив площу його квадратних метрів, що свідчить про сприяння неправомірним діям позивача.
В судовому засіданні апелянт скаргу підтримав.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачі, користуючись житлово-комунальними послугами, порушують зобов'язання щодо оплати за їх надання.
Висновок суду відповідає обставинам справи та грунтується на вимогах закону.
Відповідно до ст. 162 ЖК України власники квартир зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги відповідно до умов договору з організацією, і обслуговує будинок, а також приймати участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - розмір плати за житлово-комунальні послуги, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій розраховується і встановлюється, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Пунктом 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і будинкових територій, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року встановлено, що власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов'язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найом чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.
Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться й одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 3\5 частини в. АДРЕСА_1 та членом ЖБК «Будівельник - 8».
Відповідно до довідки Ф-3, у квартирі зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Позивач надає відповідачам житлово-комунальні послуги, за які останні не вносять плату, у зв'язку з чим, утворилася заборгованість у розмірі 16 700,40 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з розрахунком заборгованості, оскільки він відповідає вимогам закону, і матеріалами справи чи наданими відповідачем доказами не спростований.
Твердження апелянта про те, що він та його син в квартирі не проживають не є підставою до відмови у позові, оскільки суду не надано належних доказів на підтвердження зазначеної обставини, а із заявою до позивача щодо непроживання та ненарахування комунальних послуг відповідачі не зверталися.
Посилання на те, що позивач пропустив строк позовної давності є необґрунтованими, оскільки судом вірно враховано положення ст. 264 ЦК України.
В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відсутні в апеляційній скарзі доводи, які б давали підстави до скасування рішення суду, оскільки при розгляді справи у апеляційному суді скаржник не надав будь - яких переконливих доказів на спростування висновків суду першої інстанції.
Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 березня 2014 року в справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий Судді