1[1]
24 червня 2014 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_5 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 07 лютого 2014 року у кримінальному провадженні № 12012110020000360 відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України
за участю прокурора ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_5 , -
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 07 лютого 2014 року
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима - вироком Оболонського районного суду м. Києва 13.12.2012 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки 1 місяць позбавлення волі;
визнана винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено їй покарання - 3 роки 2 місяці позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13 грудня 2012 року більш суворим остаточно призначено покарання ОСОБА_5 у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі, зарахувавши в строк відбування покарання, покарання, відбуте за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13.12.2012 року.
Згідно з вироком ОСОБА_5 06.06.2012 року близько 20.00 години, перебуваючи у приміщенні магазину «Сільпо» по проспекту Григоренка, 23 в м. Києві, умисно, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, пройшла до відділу косметики, де підійшла до полиць з товаром та сховала собі під одяг три пляшки з шампунем “Clear”, вартістю по 33 грн. 92 коп. кожна, бальзам для волосся “Clear” в кількості 1 шт., вартість якого становить 26 грн. 64 коп., та маску для волосся “Clear Vita” в кількості 1 шт., вартість якої становить 40 грн. 48 коп. Продовжуючи свої дії направлені на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 пройшла через касову зону з неоплаченим товаром та направилась до виходу з магазину. На виході з магазину, спрацювала сигналізація, тому ОСОБА_5 не змогла довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена працівниками охорони з викраденим товаром.
Всього ОСОБА_5 намагалася таємно викрасти майно магазину «Сільпо» ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» на загальну суму 170 грн. 40 коп..
19.06.2012 року близько 18.00 години ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні супермаркету «Велика кишеня» ТОВ «Фудмаркет», розташованого по проспекту Григоренка, 26 в м. Києві, за аналогічних обставин намагалась викрасти засоби гігієни та косметику на загальну суму 781 грн.67 коп.
В апеляції обвинувачена ОСОБА_5 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченої, просила змінити вирок суду та пом'якшити призначене їй покарання.
При цьому обвинувачена вказувала на те, що при призначенні покарання суд не врахував ряд обставин, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння у розкритті злочинів, поганий стан здоров'я обвинуваченої, яка хворіє на тяжкі хвороби, наявність хворої матері-пенсіонерки.
В доповненні до апеляції ОСОБА_5 просить застосувати до неї Закон України «Про амністію», оскільки на момент вступу цього закону в силу, вона відбула половину призначеного їй строку покарання.
Заслухавши доповідача, обвинувачену, яка підтримала апеляцію з доповненнями, прокурора, який частково підтримав апеляцію та не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченої, про застосування амністії, виступи учасників кримінального провадження в судових дебатах та останнє слово обвинуваченої, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченої підлягає до задоволення частково, вирок суду належить залишити без змін та застосувати до ОСОБА_5 . Закон України «Про амністію в 2014 році» від 08 квітня 2014 року, виходячи з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений доказами, перевіреними в судовому засіданні у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, а дії обвинуваченої за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК Україникваліфіковані правильно та в апеляції не заперечується.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка є судимою, обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання і обґрунтовано призначив покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.
Обставини щодо стану здоров'я підсудної та її сімейного стану, на які посилається в апеляції обвинувачена ОСОБА_5 матеріалами кримінального провадження не підтверджуються.
Також суд правильно призначив ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів за правилами ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13 грудня 2012 року.
Таким чином, суд врахував обставини, на які посилається апелянт, тому колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляції обвинуваченої ОСОБА_5 про пом'якшення призначеного їй покарання.
Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги доводи, викладені у доповненні до апеляції обвинуваченої, щодо підстав для застосування до неї амністії.
Так, згідно зі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року № 1185-VІІ підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк особи, засуджені за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.
Обвинувачена ОСОБА_5 , яка перебуває під вартою з 01.09.2012 року, засуджена за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 3 роки 2 місяці, на день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року відбула більше однієї чверті призначеного строку основного покарання, тому вона є суб'єктом амністії за вказаним Законом і підлягає звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі.
Обставин, передбачених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, які можуть бути перешкодою для застосування амністії до обвинуваченої ОСОБА_5 немає.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 07 лютого 2014 року у кримінальному провадженні № 12012110020000360 відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України залишити без змін.
На підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року № 1185-VІІ звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Дарницького районного суду м. Києва від 07 лютого 2014 року.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти із зали суду.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
[1] Справа № 11кп/796/635/2014 Категорія КК: ч. 2 ст. 185
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Доповідач ОСОБА_1