Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/3709/2014 Головуючий у 1-й інстанції - Ластовка Н.Д.
Доповідач - Кабанченко О.А.
17 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Желепи О.В.,
Іванченка М.М.
при секретарі - Онищенко О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 листопада 2013 року в справі за заявою ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі Дніпровського районного суду м. Києва від 6 вересня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,-
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 листопада 2013 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі Дніпровського районного суду м. Києва від 6 вересня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, а також права стягувача на примусове виконання рішення суду, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання на всій території України. Зазначає, що відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» обов'язковою вимогою до виконавчого документа є зазначення ЄДРПОУ боржника та ідентифікаційний код стягувача, ці відомості у виданих судом виконавчих листах не були зазначені, що унеможливлює відкриття виконавчого провадження та виконання судового рішення.
В судове засідання апеляційного суду сторони не явились, про час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, про що свідчать зворотні повідомлення про отримання поштових відправлень.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Дніпровським районним судом м. Києва 6 вересня 2013 року було видано виконавчий лист:
- № 755/10809/13-ц на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 червня 2013 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування завданої майнової спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на суму 22 144 грн. 64 коп. та судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
Постановою державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Шеремет Ю.М. 20 жовтня 2012 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження (відмова у прийнятті до виконавчого провадження виконавчого документа) за вказаним виконавчим листом з тих підстав, що виконавчий лист не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у виконавчому листі не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер боржника або номер і серія паспорта боржника.
8 грудня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про виправлення описки в отриманому ним виконавчому листі, а саме: зазначенням у ньому індивідуального ідентифікаційного номера боржника.
Відмовляючи у задоволенні вимог заяви, суд першої інстанції посилався на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо ідентифікаційного коду ОСОБА_4 Дана інформація також не надана заявником у заяві про виправлення помилки у виконавчому листі, отже, відсутня інформація для внесення до виконавчого листа, про яку просив стягувач.
Судова колегія не погоджується з таким висновком суду, вважає, що він не відповідає положенням закону та обставинам справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі обов'язково зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб),місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Отже, на момент видачі виконавчого листа у даній справі діяла норма закону, яка передбачала обов'язкове зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного номеру боржника.
Спільним наказом Державної судової адміністрації України та Державної податкової служби України № 30/44 від 26 лютого 2013 року затверджено Порядок надання судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів.
Відповідно до ч.1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому засіданні описки чи арифметичні помилки.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Судова колегія, враховуючи наведене, дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції не було вжито заходів щодо витребування інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів відповідно до ст. 11 Закону України «Про інформацію».
Отже, відмовляючи у задоволенні заяви про виправлення описки у виконавчому листі, суд першої інстанції не врахував, що за відсутності ідентифікаційного номеру боржника даний виконавчий лист не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», що тягне за собою порушення норм ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
За таких обставин, у суду апеляційної інстанції немає підстав вважати ухвалу районного суду про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі Дніпровського районного суду м. Києва від 6 вересня 2013 року такою, що постановлена з дотриманням вимог норм процесуального права.
З огляду на наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду від 20 листопада 2013 року, як постановлена з порушенням вимог процесуального закону, - скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 листопада 2013 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий:
Судді: