Справа № 753/20838/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7065/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Трусова Т.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
11 червня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,
суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.,
при секретарі: Лужецькій І.С.
за участю: позивача - ОСОБА_3
відповідача - ОСОБА_4
представника відповідача - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, яка представляє на підставі довіреності інтереси ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 10 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, відділ по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, орган опіки та піклування Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації про визначення способів участі батька у вихованні дитини, -
У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення способів участі у вихованні дитини. Свої вимоги обґрунтовував тим, що з січня 2013 року він не бачить дочку, а дружина, шлюб з якою розірваний 1 серпня 2013 року, відмовляється добровільно погодити спосіб його участі у вихованні дитини, чим порушує його батьківські права, а також перешкоджає йому як батьку спілкуватися з дочкою. З урахуванням уточнень позовних вимог просив визначити його участь у вихованні дочки шляхом надання побачень за місцем фактичного проживання дитини у м.Києві у першу суботу кожного місяця з 14-00 год. до 19 -00 год. та в останню неділю кожного місяця з 8-00 год. до 13-00 год. та двох тижнів спільного відпочинку в літній період з правом виїзду до м.Запоріжжя.
Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 10 квітня 2014 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 та визначено способи участі батька ОСОБА_3 у вихованні дочки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступним чином: перша субота кожного місяця з 14 год. до 19 год. за місцем фактичного проживання дитини у м.Києві, а саме за адресою; АДРЕСА_1: - остання неділя кожного місяця з 8 год. до 13 год. за місцем фактичного проживання дитини у м.Києві, а саме за адресою; АДРЕСА_1: - два тижні спільного відпочинку в літній період (зі червня по 30 серпня) кожного року, в тому числі за місцем проживання батька в м.Запоріжжі.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, представник відповідача ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким визначити спосіб участі батька ОСОБА_3 у вихованні дочки ОСОБА_10, наступним чином: - перша субота та перша неділя з 10 до 14 год. з обов'язковою присутністю матері дитини ОСОБА_4 , посилаючись на те, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не врахував малолітній вік дитини, що потребує участі матері при зустрічах батька з дитиною, стан здоров'я дитини, що потребує дотримання режиму дня, а саме денного відпочинку. Крім того, суд в порушення ст.19 СК України не навів в судовому рішенні обґрунтування чому відхилив висновок служби у справах дітей Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації.
В судове засідання не з»явилися ОСОБА_7, ОСОБА_8, представники відділу по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, органу опіки та піклування Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації.
ОСОБА_4 та її представник та ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримала і просили її задовольнити.
Позивач ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечував і просив рішення залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 вересня 2004 року, від якого мають малолітню дитину ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З січня 2013 року сторони проживають окремо, дитина після припинення фактичних шлюбних відносин залишилась проживати разом з матір'ю.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 1 серпня 2013 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_10 в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів відповідача до досягнення дитиною повноліття
1 серпня 2013 року Шевченківським районним судом м.Запоріжжя ухвалено рішення про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що з січня 2013 року батько позбавлений можливостей спілкуватися з дитиною, оскільки сторони проживають в різних містах України і між ними склалися неприязні стосунки, а відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з дитиною.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 чинить перешкоди батьку у спілкуванні з їх малолітньою дитиною, чим порушує права батька, які підлягають захисту у спосіб визначений позивачем. При цьому суд вважав, що підстав обумовлювати побачення батька з дитиною обов'язковою присутністю матері немає. Крім того, дозволяючи спільний відпочинок батька з дитиною, суд врахував наявність у позивача достатнього самостійного доходу, добрих матеріально - побутових умов в його житлі, що може забезпечити дитині належні умови проживання та відпочинку під час літніх канікул.
Проте повністю з такими висновками суду погодитись не можна з огляду на наступне.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Обов'язок виховувати дитину покладено на батьків, які мають переважне права перед іншими особами на особисте виховання дитини ( ст.ст.150,151 СК України).
Статтею 153 СК України закріплено право батьків та дитини на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно із статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Способи участі кожного із батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною визначає орган опіки та піклування.
Відповідно до ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не дійшли згоди щодо вирішення питання про визначення способів участі батька у вихованні дитини шляхом переговорів та прийняття спільного рішення, вказаний спір підлягає вирішенню судом.
Відповідно до ч.2 ст.159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Визначаючи способи участі батька ОСОБА_3 у спілкуванні з малолітньою дочкою, суд не погодився з висновком органу опіки та піклування Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, за яким ОСОБА_3 пропонувалося встановити час спілкування зі своєю малолітньою дитиною ОСОБА_10 таким чином, що батько відвідуватиме доньку у першу та третю суботи місяця з 10-00 до 14-00 год. і другу і четверту неділі місяця з 10-00 до 14-оо год. При цьому суд виходив з того, що органом опіки та піклування не враховано проживання сторін у різних містах України, створення відповідачем нової сім»ї та неприязні стосунки у відносинах колишнього подружжя.
Разом з тим, погоджуючись з запропонованим позивачем порядком спілкування батька з дитиною, суд не врахував вік малолітньої дочки сторін, коли дотримання режиму дня є обов'язковою умовою її здорового розвитку, як фізичного, так і психологічного, і встановив години зустрічі з 14-00 год. до 19-00 год. кожної першої суботи місяця, що припадає на час денного відпочинку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу, а рішення суду підлягає зміні в частини встановлення годин спілкування батька з дочкою у першу суботу та останню неділю кожного місяця з 10-00 год. до 14-00 год.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що зустрічі батька з дитиною мають відбуватися в присутності матері з урахуванням віку дитини, колегія суддів відхиляє, оскільки сам по собі вік дитини без встановлення фактів негативної поведінки батька, що може негативно впливати на психіку дитини не може вважатися достатньою підставою для обумовлення побачення батька з дитиною присутністю іншої особи.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність, а тому підлягають відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 309, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка представляє на підставі довіреності інтереси ОСОБА_4- задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 10 квітня 2014 року - змінити, встановити час спілкування ОСОБА_3 з дочкою ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 у першу суботу та останню неділю кожного місяця з 10-00 години по 14-00 годину.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: